Правила оформлення

Періодичність журналу: 3 рази на рік – березень, вересень, грудень. У разі надходження статей можливі додаткові випуски.

До друку приймаються оригінальні наукові статті та повідомлення українською, англійською, німецькою, польською, французькою мовами, ретельно відредаговані й відповідним чином оформлені. Статті, написані іноземними мовами, друкуються позачергово.

Обсяг статті – 0,5–1 авт. аркуш (20–40 тис. знаків із пробілами між словами) не враховуючи списки літератури. Обсяг повідомлення – 0,2–0,4 авт. арк.

Усі статті обов’язково рецензуються.

Редакцією журналу кожній статті обов’язково присвоюється цифровий ідентифікатор об’єкта (ЦІО) (Digital object identifier, DOI).

Рекомендовані до друку статті редакційною колегією, вичитуються коректором, проходять технічне верстання згідно з видавничим форматом і шаблонами журналу.

Статті, підготовлені студентами бакалаврату, друкуються лише у співавторстві з керівником.

СТРУКТУРА СТАТТІ:

Індекс УДК.

Назва: має бути короткою (5–9 слів), адекватно відбивати зміст тексту, відповідати суті досліджуваної наукової проблеми. При цьому слід уникати назв, що починаються зі слів: «Дослідження питання…», «Деякі питання…», «До питання…», «Проблеми…», «Шляхи…» тощо, у яких не відбито суть проблеми.

Авторство: прізвище та ім’я автора (авторів), науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, адреса установи мовою оригіналу статті.

Абстракт та ключові слова мовою оригіналу статті: через рядок після авторства. Короткий виклад, що дозволить читачеві зорієнтуватись у вашому дослідженні. Крім того, абстракт використовують онлайнові бази даних для індексування робіт. Тому він повинен містити фрази та ключові слова, що дозволяють легко шукати текст статті. Згідно з вимогами наукометричних баз подається як структурований реферат і містить такі елементи: вступ/introduction (чому ви розпочали це дослідження), актуальність і мета / relevance of the study (що ви хотіли зробити), методологія/methodology (які методи та як саме використовувалися для дослідження), результати/results (що ви установили), висновки/conclusions (новизна, потенційне значення результатів). Обсяг абстракту 1800–2300 знаків. Можна скористатися порадами щодо складання абстракту.

Текст статті: через рядок після абстракту. Структурні компоненти тексту: вступ, методи дослідження, результати й обговорення, висновки та перспективи. Кожен із них виділяється жирним шрифтом.

Вступ: постановка проблеми; актуальність дослідження; зв’язок авторського доробку із важливими науковими та практичними завданнями; огляд літератури й аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких започатковано розв’язання цієї проблеми й на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми; новизна; мета і завдання статті. Обсяг вступу – близько 3000 знаків.

Методи дослідження: вказати, які методи та як саме використовувалися для дослідження, відображеного у статті. Розкрити сам механізм проведення дослідження – яким чином було отримано його результати.

Результати й обговорення: викладається основний матеріал дослідження із повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

Висновки та перспективи подальших розвідок у цьому напрямі: повинні відповідати вимогам до фахових публікацій, обсяг – близько 2000 знаків із пробілами.

Подяки (за потреби): коротко висловити подяку установам чи дослідникам, які надали допомогу при підготовці цієї публікації.

Список літератури – через рядок після основного тексту. Не менше 10 джерел. Подається в порядку цитування або за абеткою, кожне нове джерело – з абзацу. При оформленні вказуються повні реквізити джерела відповідно до ДСТУ 8302:2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання» (Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел). Обов’язково подається у двох варіантах: 1) мовою оригіналу; 2) той же список, але латиницею (Приклади оформлення різних типів джерел латиницею).

Абстракт/Abstract (До статті не англійською мовою подається абстракт англійською мовою; до статті не українською мовою подається абстракт українською мовою): короткий виклад, що дозволить читачеві зорієнтуватись у вашому дослідженні. Крім того, абстракт використовують онлайнові бази даних для індексування робіт. Тому він повинен містити фрази та ключові слова, що дозволяють легко шукати текст статті. Структура абстракту не мовою оригіналу статті: УДК/UDC; назва статті; прізвище та ім’я автора (авторів); науковий ступінь, вчене звання; місце роботи, адреса установи; електронна адреса; ідентифікатор дослідника та автора (ORCID); головна частина; ключові слова. Згідно з вимогами наукометричних баз головна частина подається як структурований реферат і містить такі елементи: вступ/introduction (чому ви розпочали це дослідження), актуальність і мета / relevance of the study (що ви хотіли зробити), методологія/methodology, результати/results (що ви установили), висновки/conclusions (новизна, потенційне значення результатів). Обсяг абстракту 1800–2300 знаків. Можна скористатися порадами щодо складання абстракту.
У разі потреби редакція може допомогти перекласти абстракт англійською мовою.

У кінці статті вказується дата її надсилання до редакції журналу.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ПРИСТАТЕЙНОЇ БІБЛІОГРАФІЇ ЛАТИНИЦЕЮ

Список літератури (References) латиницею необхідно наводити повністю окремим блоком, повторюючи список літератури, наданий національною мовою, незалежно від того, є в ньому іноземні джерела чи немає. Якщо в списку є посилання на іноземні публікації, вони повністю повторюються в списку, наведеному в латиниці.

Перелік літературних джерел латиницею (REFERENCES) повністю відповідає переліку літературних джерел мовою оригіналу (ЛІТЕРАТУРА). У ньому можна виокремити такі елементи для перекладу:

  • прізвище та ініціали автора;
  • назва статті;
  • назва книги;
  • назва періодичного видання, де опубліковано статтю;
  • назва видавництва, а також форми власності юридичних осіб;
  • назва міста;
  • назва конференцій;
  • пояснювальні слова, словосполучення та скорочення.

Для кожного з вищенаведених елементів переклад англійською мовою має свої особливості.

Перелік деяких найбільш поширених скорочень та їх переклад:

частина 1

том 1, Т.1

С. 12–15, 123 с.

№ 1

Випуск 1

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата … наук

Матеріали IV Міжнародної конференції

 

Навчальний посібник

Підручник для ВНЗ

Науково-технічний збірник статей

від 10.12.2012

монографія

та інші

part 1

volume 1, Vol. 1

pp. 12–15, 123 p.

no. 1

issue 1, Iss. 1

Thesis abstract…cand.sc.

 

Proceedings of the 4th International conference (Proc. 4th Int. Conf.)

tutorial

high school textbook

Scientific-and-technical collected works

dated December 10, 2012

monograph

et al.

 

 ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ:

  1. Назву набирати звичайним текстом; не допускається набір з використанням опції Caps Lock.
  2. Шрифт тексту – Times New Roman, кегль – 14 пн., міжрядковий інтервал – 1,5. Параметри сторінки: А4 за замовчуванням.
  3. Абзацний відступ – 1,25 см. Абзацування автоматичне. Не допустиме створення абзацного відступу пробілами або табуляцією (клавіші «Tab»).
  4. Текст вирівнювати по ширині. Жодного елементу тексту не центрувати, не вирівнювати вправо/вліво, не допускається набір з використанням опції Caps Lock.
  5. Не допускається заміна тире знаком дефіса й навпаки.
  6. Для позначення діапазону років, століть використовувати знак тире без пропусків ліворуч і праворуч (якщо діапазон зазначено лише цифрами), наприклад: 1918–2000 рр., ХІ–ХІІІ ст. Але: ХІХ – перша половина ХХ ст.
  7. У тексті скорочувати грошові та метричні одиниці, роки й століття.
  8. Усі цитати, мова оригіналу яких є іншою, подавати мовою вашої статті й обов’язково супроводжувати їх посиланнями на джерело і конкретну сторінку. Цитати, назви творів тощо брати в лапки «», для внутрішньоцитатного виділення використовувати лапки „”.
  9. У тексті назви періодичних видань і книг подаються мовою оригіналу.
  10. Абревіатури, якщо вони є, подавати в дужках при першому згадуванні.
  11. Через нерозривний пропуск (одночасне натискання клавіш Shift + Ctrl + «Пробіл») друкувати ініціали та прізвище (Т. Г. Шевченко), усі скорочення (і т. д., і т. п., й ін., та ін., с.), знаки та символи (№, %, ´, “, § тощо).
  12. Бібліографічні посилання друкувати в квадратних дужках. Перша цифра – номер джерела в списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела і номер сторінки розділяти комою і скороченим словом «сторінка» (с.). Для зазначення діапазону сторінок або номерів джерел використовувати знак тире без пропусків. Номери сторінок, що стосуються одного джерела, розділяти комою; номери різних джерел – крапкою з комою. Напр.: [3, с. 23], [3, с. 45–50], [1–5], [3, с. 33, 36; 4, с. 34], [5; 7; 23].
  13. Графічні об’єкти. Створення графічних об’єктів може здійснюватися будь-яким графічним редактором у форматі ВМР файлів.

У редакторі Мicrosoft Word рисунки виконувати за допомогою функції «Створити рисунок», і не виконувати рисунок поверх тексту. Усі графічні компоненти рисунка і підписи об’єднуються командою «Групувати» і подаються у вигляді одного графічного об’єкта, прив’язаного до тексту з обтіканням «У тексті». Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Таблиці виконувати у редакторі Мicrosoft Word за допомогою функції «Додати таблицю». Кожна таблиця повинна займати не більше одного аркуша при 12 кеглі шрифту. Формат таблиць лише книжковий. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках). У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера, наприклад: «Таблиця 1».

На всі рисунки й таблиці давати посилання в тексті. Усі рисунки мають супроводжуватися підрисунковими підписами, а таблиці повинні мати заголовки та порядкові номери.

  1. Формули у статтях по всьому тексту набирати у формульному редакторі MS Equation – 3.0, шрифт TIMES, 10 кегль.
  2. Автори мають дотримуватися правильної галузевої термінології (див. держстандарти). Терміни по всій роботі слід уніфікувати.
  3. Виконання вказаних вимог є обов’язковим. Якщо оформлення статті не відповідає хоча б одній із зазначених вимог, редакція повертає статтю автору на доопрацювання з позначкою «не відповідає вимогам».

У разі потреби редакція може допомогти структурувати статтю згідно з вимогами.