Випуск 1 (38) ’ 2022

Маскоти не тільки використовуються в різних видах реклами, вони все частіше стають символами бренду й беруть участь у формуванні іміджу організації, оскільки роблять рекламні кампанії яскравішими, а отже, й ефективнішими. Метою статті було виявлення особливостей створення маскота (бренд-персонажа), окреслити теоретичні аспекти формування іміджу бренду за участю персонажа, переглянути практичний досвід використання персонажів. У розвідці також узагальнено та розглянуто історичний досвід залучення персонажів бренду до процесу формування іміджу організації. На основі різних досліджень удосконалено типологію символів бренду.

Ключові слова: історія реклами, історія PR, характер бренда, маскот, імідж.

UDC 007 : 659.1

Маскот як інструмент формування іміджу

Фісенко Тетяна, канд. наук із соц. комунік.,
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київ, просп. Перемоги, 37, Україна, [email protected].
ORCID https://orcid.org/0000-0003-1837-0117

Вступ. Завдяки комунікативно-психологічному впливу бренд-персонажа як аудіовізуального елемента рекламне повідомлення має низку переваг у вербальній комунікації. Конкуренція між брендами та організаціями впливає на те, що все більше професіоналів почали використовувати нестандартні підходи та методи для залучення потенційної аудиторії. Велика кількість зарубіжних брендів уже зрозуміли їхню важливість для формування іміджу. Це дозволило розширити межі просування серед потенційної та реальної аудиторії.
Актуальність дослідження зумовлена інформаційною перевантаженістю сучасного рекламного ринку, де фахівці намагаються привернути увагу цільової аудиторії та зацікавити її незвичайними властивостями, характеристиками бренду за допомогою маскотів, тим самим допомагаючи комунікувати зі споживачами. Метою дослідження є виявлення особливостей створення бренд-персонажа.
Методологія. Досягнення цілей статті забезпечується за допомогою методів: аксіоматичного (вивчення та визначення понятійного апарату), аналітичного (вивчення світових тенденцій створення бренд-персонажів), емпіричного (узагальнення практичного досвіду залучення маскота), порівняльного (порівняння практичного досвіду залучення бренд-персонажів у Європі та США).
Результати. Імідж організації складається з багатьох компонентів, які формують образ бренду. Серед усіх елементів меседжу саме маскот може зробити світ образів схожим на реальність, він здатний оживити його. Реклама товарів чи послуг, які не мають символів, має низькі шанси привернути увагу, запам’ятатися споживачам. У рекламному повідомленні сьогодні більше цікавить імідж, ніж товар. Оскільки споживач починає ототожнювати себе вже не з брендом, а з бренд-персонажем, успішне та своєчасне впровадження нових історій чи маскотів може зробити продукт чи послугу більш привабливими для нього.
Висновки. На основі дослідження було виявлено, що створення бренд-персонажа базується на основі певних ознак, які притаманні аудиторії, а також самої компанії. Маскот може не тільки відображати суть та імідж бренду, але й розвивати емпатію до нього. Якщо надати персонажу риси та характеристики, які притаманні цільовій аудиторії, він буде виділятися на тлі конкурентів і покращувати відносини між споживачем і брендом.
Ключові слова: історія реклами, історія PR, характер бренда, маскот, імідж.

Стаття надійшла до редакції 20.02.2022

Завантажити повну версію

Стаття присвячена аналізу концепту БІЖЕНЕЦЬ у регіональній пресі Тернопільщини. Інтерес до нього зумовлений помітними міграційними процесами, що відіграють важливу роль у трансформації дискурсивних практик сучасного суспільства, переосмисленні відомих і виникненні нових найменувань суб’єктів цих процесів. Метою розвідки було з’ясувати особливості мовної об’єктивації концепту на позначення осіб, змушених змінити місце свого проживання в умовах воєнної агресії Росії в 2014 та 2022 рр., на прикладі тернопільського регіонального видання «Вільне життя плюс». Аналіз показав, що концепт БІЖЕНЕЦЬ у досліджених текстах характеризується розгалуженою системою назв та засвідчив потребу їхньої уніфікації, що зумовлено як новітніми викликами інформаційній безпеці держави, так і зміною причин та наслідків біженства.

Ключові слова: концепт БІЖЕНЕЦЬ, номінативне поле, медіатекст, регіональна преса, Тернопільщина.

UDC 070:811.161.2’27]:314.151.3-054.73

Lingualization of the refugee concept in the Ternopil regional press

Vilchynska Tatiana, D.Sc. (Philology), Professor, e-mail: [email protected],
ORCID – https: // orcid. org / 0000-0003-4881-6132;
Vilchynsky Oleksandr, PhD (Social Communications), Associate Professor, e-mail: [email protected],
ORCID – https: // orcid. org / 0000-0001-8369-1692.
Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University, M. Krivonosa st., 2, Ternopil, 46027, Ukraine.

Introduction. Interest to a concept of REFUGEE in the Ternopil regional press is due to noticeable migration processes that play an important role of transforming the discursive practices of modern society, rethinking famous and the emergence of new nominations of the subjects of these processes, which caused the activation of nominations for designations persons, who forced to change their place of residence and it aroused scientific interest in such nominations.
Relevance of the study. Despite the fact that research the problem of refugeesness has significantly intensified in the context of globalization and modern military realities, but linguistic works which dedicated to the analysis of conceptualized the notion concept of REFUGEE, especially in the regional press texts, is known not much. The purpose of the investigation was to find out the peculiarities of the language objectification of the concept of REFUGEE as the main marker for designating persons forced to change their place of residence in the context of Russia’s military aggression in 2014 and 2022, in Ukrainian media text on the example of the Ternopil regional publication «Free Life Plus».
Methodology. The methodology of research of this concept involves a triangulation approach associated with use of various methods and techniques, including both traditionally descriptive and relatively new methods of conceptual analysis, content analysis.
Results. Conducted observations have testified that the concept of REFUGEE in the newspaper «Free Life Plus» is characterized by an extensive system of names, which are dominated by such as refugee, immigrant, internally (temporarily) displaced person, as well as others, that is due to the trend mass displacement of people from eastern Ukraine to the western regions in connection with the full-scale Russian aggression and connect with it migration crisis.
Conclusions. Detected branched nominative field of the concept is revealed REFUGEE in the researched media text confirms the need to unify the names for its designations, that is due to modern challenges to information security of the state and changing the causes and consequences of refugeeness, particular in the aspect of distinguishing between the concepts of internal and external refugee, temporarily displaced person and internally displaced person, Ukrainian immigrant within their state, as well as the establishment of their legislative status to prevent use their as «hybrid weapons» for destabilization of the socialpolitical situation in the country. The prospect of further research is associated with the study of other media texts, where the problem of refugeeness finds its fullest embodiment.

Ключові слова: REFUGEE concept, nominative field, media text, regional press, Ternopil region.

Стаття надійшла до редакції 09.02.2022

Завантажити повну версію

Актуальність дослідження полягає в необхідності побудови позитивного медіаобразу університету з метою підвищення престижу української вищої освіти в суспільстві, зокрема серед абітурієнтів та студентів. Складність у творенні сприятливого образу ЗВО зводиться до проблеми відсутності чітких механізмів образотворення університету, а саме засобів його формування. Тож метою роботи є окреслення засобів творення медіаобразу ЗВО на основі текстів всеукраїнських видань про університет. Кількісно-відсоткові показники позитивно й негативно оцінних текстів, а також наявність значного переліку проблем ЗВО в текстах медіа стали підґрунтям для акцентуації уваги на засобах негативізації медіаобразу університету.

Ключові слова: медіаобраз, образ університету, засоби творення образу, проблеми вищої школи, всеукраїнські медіа.

UDC 378.07:005.336.6]:070.11]](477)(045)

Means of creating the image of the university in the materials of all-ukrainian publications

Volyk Alina, leading specialist,
Taras Shevchenko National University of Kyiv, 60, Volodymyrska str., Kyiv, 01033, e-mail:
[email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-4947-8115

Introduction. The requirement to use new approaches and methods to increase the
prestige of the university in society, the formation of its favorable image among students and
entrants, and, as a result – increase the number of potential students. Among such methods
is the creation of a positive media image of the university in society.

Relevance of the study. The urgency of the study is due to the lack of clear mechanisms
for creating a media image of the Ukrainian institution of higher education. The consequence
of this problem is the difficulty in building a positive image of the university and higher
education in general, in forming the authority of the university among students.
Methodology. In order to separate materials about the university from the total amount
of content, contextual analysis was used. The content was analyzed using the monitoring
method. Inductive, comparative, descriptive and generalization methods was used to
outline current problems of higher education, identified on the basis of analysis of texts of
publications.
Results. The analysis showed that the percentage of positive materials in the media is 26%,
while negative – 45%. Therefore, in this paper the means of negativeizing the image of the
university are investigated in more detail. Therefore, the following means of negativeizing
the image of the university in the media were identified: detailed coverage of the problems
of higher education; comparison of Ukrainian universities and higher education in general
with foreign ones in a negative context; coverage of educational news through the prism of
politics and other.
Conclusions. As a result of the analysis, for the first time, the means of creating the image
of the university in the all-Ukrainian media were singled out. The obtained conclusions are
an impetus for the study of relevant tools in university media and social networks, the global
image of domestic universities in Ukraine and the world.

Ключові слова: media image, image of university, means of image creation, problems of higher
school, all-Ukrainian media.

Стаття надійшла до редакції 08.02.2022

Завантажити повну версію

Система ідентифікації медіа як бренду відіграє важливу роль у підвищенні його впізнаваностіmчитачами та колаборації з іншими медіа, бізнес-партнерами, рекламодавцями, усіма, хто цінує
стабільність та репутацію. Для ЗМІ брендинг пов’язаний насамперед із дотриманням певних правил роботи з фактами, даними й контентом. Метою статті є обґрунтування сутності брендингу медіакомпаній, характеристика атрибутів бренду, які забезпечують конкурентоспроможність медіа на ринку України. Атрибути бренду для медіа мають свої особливості порівняно з брендингом у загальному розумінні. Головну роль, беззаперечно, відіграє сутність і концепція, закладена в редакційну політику. Атрибутами бренду медіа є бренд-неймінг, бренд-імідж, візуальний контент, маркетинг-кіт, сайт, маркетингова стратегія.

Ключові слова: медіабренд, українські медіа, брендинг, редакційна політика, імідж медіа, маркетингова стратегія.

UDK 007 : 304 : 659 + 339+ 659.113.26

Attributes of the Ukrainian media brand

Shevchenko Viktotiya, D.Sc. (Social Communications), Professor,
Institute of Journalism, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Yuria Illenka 36/1, Kyiv, 04119,
Ukraine, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0003-1642-1283/.

The system of media identification as a brand are an important part in increasing visibility
by readers and collaboration with other media, business partners, advertisers, all those who
value stability and reputation. For the media, branding is primarily about following certain
rules for working with facts, data and content. The purpose of the article is to substantiate
the essence of branding of media companies, characterization of brand attributes that ensure
the competitiveness of the media in the Ukrainian market.
Methodology. We used systems analysis, synthesis and generalization to study the
brands of Ukrainian media companies, brand components, trends and prospects of branding
development. Dialectical and systematic methods of cognition were used to study the
scientific basis of modern scientists on the development of media brands. The theoretical
basis of the study of brand attributes are the works of foreign and Ukrainian scientists in
the field of social communications, marketing, strategic management, brand management,
economics.
Results. Brand attributes for the media have their own characteristics compared to
branding in the general sense. The main role is played by the essence and concept embedded
in editorial policy. The attributes of a media brand are brand naming, brand image, visual
content, marketing cat, website, marketing strategy. Brand image consists of: corporate
identity, logo, fonts, colors, documentation, mock-up. Brand book defines the style of
communication with the audience, describes the philosophy, values, brand idea, history and
traditions of the company, team, founders, shows the face of the brand. Marketing component
of the media brand is a marketing kit, positioning, media product, direct association,
marketing strategy: SEO, SMM, contextual advertising, content support.
Conclusions. Supporting the individuality of the media brand for a long time, adherence
to standards, reputation, brand positioning with all attributes and socialization, ie meeting
such social needs of the consumer as self-realization, communication, support, recognition,
are decisive in today’s media space. We see the development of media brands in two
directions: on the one hand, through the preservation of identity and reputation, on the other
– development in new formats that arise through technological opportunities, crowdsourcing
services

Ключові слова: media brand, Ukrainian media, branding, editorial policy, media image, marketing strategy.

Стаття надійшла до редакції 27.01.2022

Завантажити повну версію

Для українських медіа найактуальнішою проблемою під час висвітлення новин є порушення стандартів журналістики та етичного кодексу. Щоб покращити рейтинг довіри до телебачення,
журналістам потрібно висвітлювати інформацію, дотримуючись професійних стандартів та етичних норм. Актуальність теми полягає в дослідженні дотримання стандартів у новинних
випусках двох телеканалів України «1+1» та «Україна». У результаті ми виявили, що у програмі «ТСН» найчастіше порушують стандарт достовірності, відокремлення фактів від коментарів
та оцінок журналіста, баланс думок і точок зору. Проте «1+1» дотримується оперативності та простоти у висвітленні новин. У новинних випусках «Сьогодні» найчастіше не дотримуються
стандартів достовірності й відокремлення фактів від коментарів та оцінок. Також порушують баланс думок і точок зору, точність, повноту і простоту. Проте подають оперативну та актуальну інформацію

Ключові слова: журналістські стандарти, новини, новинні випуски, тележурналістика.

UDC: 007: 304:070

Journalistic standards in newscasts of 1 + 1 and Ukraine tv channels

Borsuk Natalia, lecturer, e-mail: [email protected],
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-2493-8170;
Onyshchuk Viktoriia, student, e-mail: [email protected].
Viacheslav Chornovil Halytskyi College, 15 Bohdana Khmelnytskoho St., Ternopil, 46001, Ukraine.

Introduction. Violation of journalistic standards in news programs of Ukrainian TV channels remains an urgent problem.
Relevance of the study. The purpose of the study is investigate compliance with the standards in the news programs TSN (Television Service of News) and Today.
Methodology. In this work we used such methods as content analysis (during the study of news releases), comparison, generalization.
Results. Thus, out of 46 analyzed TSN news stories on 1 + 1 TV channel, 17 revealed violations of professional journalistic standards. Most often, TSN violates the standard of
reliability. Journalists very often: do not indicate the sources of information of the received facts (instead they say «it is reported that…», «they say…», etc.). In the TSN newscasts
reporters often do not adhere to the standard balance of opinions and views. Journalists do not comment on the main participants in the events. The news on the 1 + 1 TV channel
usually are covered as simply as possible so that each viewer understands, as well as promptly to maintain the relevance of information. In the program Today of the Ukraine TV
channel a total of 40 stories in three newscasts were analyzed. In 19 of them we found noncompliance with professional standards. Journalists and presenters often violate standards
of authenticity, separating facts from comments and assessments. The presenter in the studio uses evaluative judgments: «Artem, so what’s there? Without custody, I hope?»,
«Sensational investigation». In addition, violate the accuracy, completeness and simplicity. However, in each story there was operational information, because very often the news was
covered in the form of live coverage.
Conclusions. The results of the work can be used by students and teachers for educational and research purposes and for further research.

Ключові слова: journalistic standards, news, newscasts, TV journalism.

Стаття надійшла до редакції 14.02.2022

Завантажити повну версію

На українському телебаченні реаліті-шоу з кожним роком займають все більше ефірного часу  та завойовують лояльність глядачів. Залучаючи до зйомок «реальних людей», телеканали використовують для просування свого продукту стереотипи та упередження, з якими живуть головні герої та з якими може співвіднести себе глядач. Специфіка реаліті-шоу «Супермама» полягає в
залученні до зйомок не тільки головних героїнь, але і їхніх дітей. Зважаючи на те що діти – вразлива група, яка не може ухвалювати рішення самостійно, це може призвести до порушень їх прав
та травматизації і під час знімання, і після виходу програми у світ. Проаналізувавши 4 сезони програми, можемо констатувати, що порушення роботи з дітьми відбуваються неодноразово, тому пропонуємо рішення як превентивні, так і на етапі постпродакшену.

Ключові слова: журналістика, реаліті-шоу, дискримінація, права дітей

UDC 316.775

Ukrainian Reality Shows as a Tool of Discrimination (on the Example of the Program «Supermama»)

Zinenko Oleksandra, PhD student
Ukrainian Academy of Printing, 19, Pid Holoskom st., Lviv, 79020, Ukraine, e-mail: markrashbel@
gmail.com.
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-4071-0440

Introduction. Children’s rights need special attention, as they cannot make their own decisions and need the protection and care of their parents. At the same time, parents can take
advantage of their children. This also applies to the participation of children in reality shows. It is the responsibility of both parents and the film crew to comply with the legal framework
of Ukraine regarding children’s participation in media projects, providing comfortable physical and psychological conditions for filming, caring for the child’s psychological state
during filming and after the show.
Purpose and relevance. The reality show «Supermama» which involves not only adult protagonists but also their children is selected for analysis. The participation of minors
in the program can lead to violations of their rights and discrimination, as well as the establishment of stereotypes in society about the treatment of children. Currently, research
on discrimination against children in the media is just beginning in Ukraine, and research on discrimination in reality shows has not yet been conducted. Based on the analysis of 4
seasons of reality shows, the article provides recommendations for TV companies to work with children in the process of creating a reality show.
The research methodology. The research used methods of analysis and synthesis of empirical data, content analysis, abstraction to identify discriminatory practices in the plots of the program, deductive method for summarizing.
Results. The study analysed the discriminatory practices of the «Supermama» program for participating children and the impact on child viewers. It has been established that
program producers and main participants repeatedly violate the rights of minors (negative coverage of their lives, negative comments on children and the upbringing process in general
in the program, misogyny, violations of the law on media work with children, etc.) and inflict destructive influence on child viewers. transmitting and perpetuating stereotypes and regulating discrimination on various grounds.
Conclusions. Recommendations for working with children in the filming process and the post-production phase were made. The article can be a basis for researching discriminatory
practices against children in reality shows and the media in general. The findings can also be used to establish the dynamics of overcoming discrimination against children in the Ukrainian media.

Ключові слова: journalism, reality show, discrimination, children’s rights.

Стаття надійшла до редакції 11.02.2022

Завантажити повну версію

У статті розглядаються подкасти як складова контенту українських інтернет-медіа. Визначається, що цей формат продукує значна група онлайн-ЗМІ. З’ясовано, що найбільшу кількість з-поміж них становлять ті, що є антиподами так званим мейнстримним (традиційним) ЗМІ. Це медіа, що сповідують так звану «повільну журналістику». Прикметно, що подкасти здебільшого представлені в нішевих ЗМІ. Тематичний діапазон подкастів залежить від типу ЗМІ – чи це медіа для широких аудиторних груп, чи нішеві медіа. Жанровий діапазон подкастів в інтернет-медіа обмежений – подкастери найактивніше записують програми в жанрах бесідимонолога, діалога та інтерв’ю.

Ключові слова: подкаст, онлайн-медіа/інтернет-медіа, тематичний діапазон, жанровий діапазон.

UDC: 070:004.738.5-028.26(477)

Podcasts in the system of Ukrainian Internet-media

Havryliuk Inna, PhD (Social Communications),
Sumy State University, 2, Rymsky-Korsakov St., Sumy, 40007, Ukraine, е-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0001-7454-3540
Introduction. More and more Internet-media are joining podcasts. This process is becoming a trend. We need to talk about such media, consider podcasts on their platforms as
a product that allows these media to become closer, more understandable to their recipients, to change the traditional approach to media consumption.
Relevance of the study. Research on the development of podcasts in the online media system is relevant because it gives an opportunity to understand how they are represented
in the Internet-media, which media produce them most actively, what genres and topics podcasts offer their listeners.
Methodology. The following methods were used in the study: classification – allowed to clearly identify those groups of online media in which podcasts are presented; content analysis – the thematic range of podcasts is clarified; analysis and systematization – made it possible to determine the genre priorities of podcasts in the studied media group.
Results. The list of Internet-media producing podcasts, as well as the podcasts themselves, is quite wide. Almost all online media are direct producers of their podcasts. Podcasts are
presented in both traditional online media and media that profess the values of so-called “slow journalism”. And podcasts are more widely represented in the last group. It is noteworthy
that podcasts are mostly presented in niche media. The thematic range of podcasts depends on the type of media. The widest thematic layer is presented in online media, designed for
a wide audience. Niche publications are focused on specific topics, which depends on their direction. The genre potential of podcasts in online media is narrow. Monologues, dialogues
and interviews predominate. Use podcasters, reports, documentaries, essays. They testify to the avant-garde of these media.
Conclusions. Podcasts are becoming popular in the media field, according to our research. Therefore, we consider it promising to consider the development trends of the above format on various media platforms.

Ключові слова:podcast, online media / Internet-media, thematic range, genre range.

Стаття надійшла до редакції 02.03.2022

Завантажити повну версію

Стаття має на меті розкрити стратегію концептуалізації радянської ідентичності в контексті ідеологізації суспільства засобами масової інформації і пропаганди 1943–1960 рр. Автор проводить контент-аналіз публікацій, досліджує особливості відображення історичних подій та їх програмований вплив на формування поведінкових стереотипів аудиторії. У результаті доходить висновку, що радянізація української дійсності відбувалася, зокрема, і через медіаповідомлення, в яких чітко розмежовувалися поняття «друг» і «ворог», а також формувалося ставлення до українського через так звану «стратегію м’якої русифікації за системою Жданова». Тому формування й самоідентифікація радянської особистості визначалася принципом повного сприйняття СРСР і діяльності комуністичної партії. Відбувалася цілковита заміна цінностей, а також поступове нівелювання національних звичаїв і традицій.

Ключові слова: радянська ідентичність, ідеологізація, пропаганда, друкована періодика, тоталітарна журналістика.

UDK: 007:050.316.776.22-23«1943-1960»

The concept of Soviet identity in the context of ideologizing society: analysis of the media

Pochapska Oksana, PhD (Social Communications), Associate Professor,
Kamianets-Podilskyi Ivan Ohiienko National University, Ohiienko str., 61, Kamianets-Podilskyi, Khmelnytskyi region, Ukraine, 32300, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0003-1069-9639

Introduction. During 1943–1960, the formation of Ukrainian identity was directly influenced by communist ideology, as well as the totalitarian system of government of the USSR, which, formally (constitutionally) giving nations their own cultural development and equal rights within the USSR, actually implemented a policy of supremacy and elitism. Thus, in this period it was not so much about the formation of Ukrainian identity, but about the reformatting and creation of such a phenomenon as Homo Soveticus (Soviet man).
Relevance of the study. The article aim is to reveal the strategy of conceptualization of the Soviet identity in the context of ideologizing society by mass media and propaganda.
Methodology. Such methods as content-analysis, work with archival sources, psycholinguistic analysis of texts.
Results. As a result, the author concludes that the Sovietization of Ukrainian reality took place through media reports, which clearly distinguished between the concepts of «friend»
and «enemy», as well as formed the attitude to the Ukrainian through the so-called strategy of «soft Russification by Zhdanov». Thus, the formation and self-identification of the Soviet
personality was determined by the principle of full perception of the USSR and the activities of the Communist Party. There was a complete replacement of values (religion was replaced
by ideology, the role of preacher fell on the shoulders of the agitator, etc.), as well as the gradual leveling of national customs and traditions (leaving visual attributes – dressing
Ukrainian costumes for «special» occasions, – the internal meaning was eradicated, and also the feeling of simmering situation developed, which, in the end, led to the rejection of
Ukrainian as inferior, unfashionable, unnecessary).
Conclusion. Further study of the peculiarities of the formation of Soviet identity will provide an opportunity to develop ways to form the Ukrainian information space and protect
it from information attacks of aggressor countries.

Ключові слова: Soviet identity, ideologizing, propaganda, newspapers, totalitarian journalism

Стаття надійшла до редакції 15.01.2022

Завантажити повну версію

В умовах зовнішньої агресії проти України особливої актуальності набуло питання, що стосується споживання інформації українськими військовослужбовцями, передусім із державних засобів масової інформації, засновником яких є Міністерство оборони України. Мета статті – визначити місце військових медіа серед джерел офіційної інформації для військовослужбовців, а також ступінь потреби в спеціалізованих медіа Міністерства оборони та Збройних сил України. Анкетне опитування військовослужбовців підрозділу однієї з частин Корпусу морської піхоти Військово-морських сил ЗС України показало, що провідну роль в інформуванні особового складу відіграє внутрішньокомунікаційна робота. Військові медіа як джерело інформації використовують близько 40% військовослужбовців. Найбільш звичним джерелом інформації серед особового складу є інтернет. Усі військові медіа, з яких опитані отримують інформацію, представлені в мережі «Інтернет». Результати анкетного опитування свідчать про необхідність структурної та функціональної трансформації наявної системи військових медіа.

Ключові слова: Міністерство оборони України, Збройні сили України, джерело інформації, військові медіа, інтернет, соціальні мережі.

UDC 355. 451 : 316. 774 (045)

The place of military media among the sources of information for servicemen of the Armed Forces of Ukraine

Prauta Maksym, adjunct (staff)
Military Institute of Taras Shevchenko National University of Kyiv, Mykhailo Lomonosov Street, 81, Kyiv, 03680, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0003-2416-2269

Introduction. In the conditions of external aggression of the Russian Federation against Ukraine, the source of official information for servicemen of the Armed Forces of Ukraine
are the state media which were founded by the Ministry of Defense of Ukraine. In the period since 2014, the system of military media has undergone significant changes, as well as
the transformation of the public relations and strategic communicatios in the Ministry of Defense and the Armed Forces of Ukraine has continued. At the present stage, it remains
significant to clarify the current position of the military media as a source of information.
Relevance of the study. The purpose of the article is to determine the place of military media among the sources of official information for servicemen, as well as the degree of need
in specialized media of the Ministry of Defense and the Armed Forces of Ukraine.
Methodology, results, conclusions. According to a questionnaire survey of servicemen of one of the units of the Marine Corps of the Naval Forces of the Armed Forces of Ukraine,
it was found that at the level of this separate military unit the leading role in informing personnel is played by internal communications. About 40% of servicemen use military
media as source of information.

The Internet is the most common source of information for military personnel. The military often uses several types of media, but if they use only one source to receive news, it is usually social networks. All military media from which respondents receive information are presented on the Internet. This may indicate the impact of the development of the Internet and information and communication technologies on the functioning of traditional media of the Ministry of Defense and the Armed Forces of Ukraine.
The results of the questionnaire indicate the need for structural and functional transformation of the existing system of military media. To confirm this, it is necessary to
conduct a comprehensive study on the scale of the Armed Forces of Ukraine.
In the future, this will provide an opportunity to develop proposals for improving the processes of socio-communication interaction of the army with society and information and media support of troops (forces).

Ключові слова: Ministry of Defense of Ukraine, Armed Forces of Ukraine, source of information, military media, Internet, social networks.

Стаття надійшла до редакції 07.02.2022

Завантажити повну версію

Мета цього дослідження – визначити основну тематику публікацій, що відображали процеси протверезіння суспільства наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Об’єктом дослідження обрано пресу кількох груп періодики: маcову, духовно-релігійну, спеціалізовану (медичну, наукову, виробничо-практичну, антиалкогольну), що висвітлювали питання виробництва спиртних напоїв та протидії алкоголізму. Серед методів дослідження – моніторинг масиву періодики більшості губерній Наддніпрянщини кінця ХІХ – початку ХХ ст., методи класифікації, історичний, логічний, описовий, узагальнення. З’ясовано, що відповідно до призначення періодичних видань дискусія велася здебільшого у двох напрямках: 1) відстоювання культури виноградарства й хмелю, піднесення виноградно-винної та пивної промисловості, боротьба з фальсифікацією напоїв; заперечення не самого алкоголю, а алкоголізму; 2) охорона народного здоров’я, застосування на всіх рівнях заходів щодо подолання пияцтва й алкоголізму, що загрожують життю й добробуту народів багатьох країн.

Ключові слова: маcова періодика, релігійна преса, спеціалізовані журнали й газети, алкоголізм, п’янство, народне здоров’я, здоровий і тверезий спосіб життя.

UDC 007 : 304 : 070 (477) (09)

Fighting alcohol abuse (on the press publications of Naddniprianska Ukraine of the late XIX – early XX centuries)

Sydorenko Natalya, D. Sc. (Philology), Professor
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Educational and Scientific Institute of Journalism, 36/1, Yu. Illenka St., Kyiv, 04119, Ukraine, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0001-8734-9704

The aim of the study is to determine the main topics of publications that reflect the processes of sobering up society in the late nineteenth – early twentieth century. The object of the study was the press of several groups: mass, religious, specialized (medical, scientific, industrial and practical, anti-alcohol), which covered the production of alcoholic beverages and combating alcoholism. Mostly it is the press of Kherson, Tavriya, Volyn, Chernihiv, Kharkiv, Kyiv regions (such as «Vestnik vinodeliya / Bulletin of Winemaking», «Vinogradarstvo i vinodeliye / Viticulture and Winemaking», «Zdorovaya zhyzn / Healthy
life», «Seyatel trezvosti / Sober sower», «Zeleny zmiy / Green snake», «Ruskiy inok / Russian monk», «Volynskaya nedelya / Volyn week», «Nezhinets», etc.).
Methods. Among the research methods are monitoring the array of periodicals of most regions of Naddniprianska Ukraine, methods of classification, historical, logical, descriptive, generalization.
Results and conclusions. It was found that according to the purpose of periodicals, the discussion was conducted mainly in two directions: 1) upholding the culture of viticulture
and hops, the rise of the wine and beer industry, care for the quality and hygienic and medical properties of grape drinks, improving the wine market, the fight against counterfeiting
of beverages; denial not of alcohol itself, but of alcoholism; 2) protection of public health, application at all levels of measures to combat drunkenness and alcoholism that threaten life
and well-being of the peoples of many countries. In this aspect, not only government orders were used, but also purposeful religious conversations were held, trust committees on public
sobriety and sobriety societies were established, social and medical palliative care was used, involved cultural and educational activities, which were emphasized by the press.

Ключові слова: mass media, religious press, specialized periodicals, drunkenness, alcoholism, public health, healthy and sober lifestyle.

Стаття надійшла до редакції 12.02.2022

Завантажити повну версію

У статті визначено особливості явища постправди в українському інформаційному просторі, зокрема обґрунтовано специфіку подання інформації. Актуальність дослідження полягає у тому, що сьогодні суспільство часто виявляє свою нездатність до критичного мислення, відбору, аналізу й перевірки інформації, відрізнення фактів від брехні та маніпуляцій, які ознаменували
перемогу постправди в Україні. Мета нашого дослідження – визначити тенденції та окреслити проблемні аспекти функціонування феномену постправди в українському інформаційному просторі. З’ясовано, що за умов стрімкого розвитку мультимедійних технологій, інформаційного перевантаження виникає така ситуація, що обумовлює наше сприйняття й мислення – постправда. Визначено, що сьогодні фактуальність поступається місцем тлумаченням, інтерпретаціям, упередженням. Авторами стверджується, що найпродуктивішою стратегією реагування на постправду видається відновлення довіри до суспільних інституцій та якомога ширше залучення у тому числі й пересічних споживачів інформації до протидії фейкам, дезінформації на основі етики

Ключові слова: постправда, фактчекінг, критичне мислення, журналістська освіта

UDC 000 : 304 : 070

Overcoming the challenges of post-truth in modern socio-cultural communication

Ковальова Тетяна, канд. наук. із соц. комунік, e-mail: [email protected],
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-6551-4139;
Євтушенко Олена, канд. наук. із соц. комунік, e-mail: [email protected];
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-7850-1580.
1 Сумський державний університет, вул. Римського-Корсакова, 2, Суми, 40007, Україна.
2 NetCracker Technology Corporation, вул. Ярославська, 58, Київ, 04071, Україна.

Вступ. Сьогодні Україна потерпає від агресивних інформаційних впливів та воєнних дій сусідньої країни (РФ), а медіаспільнота, влада та суспільство не завжди може адекватно реагувати на ці загрози. Альтернативні факти, чутки, хибні трактування, відверті фейки стали невід’ємним компонентом цієї боротьби. Суспільство часто виявляє свою нездатність до критичного мислення, відбору, аналізу й перевірки інформації, відрізнення фактів від брехні та маніпуляцій, які ознаменували перемогу постправди в Україні.
Мета дослідження – визначити тенденції та окреслити проблемні аспекти функціонування феномену постправди в українському інформаційному просторі.
Методи дослідження. Під час дослідження використані такі методи, як аналіз наукової літератури – для визначення рівня теоретичного вивчення порушеного питання, статистичний – для з’ясування тенденцій розвитку явища постправди в інформаційному просторі. Увага акцентувалася на репрезентації функціонування означеного явища як вагомої ознаки критичного мислення медіа споживача.
Результати та висновки. У результаті дослідження означено прийоми, якими користується постправда, зокрема апелювання до емоцій, умисне замовчування об’єктивних фактів, подача частки інформації, інформаційне перевантаження, комбінування правди й брехні. Визначено, що найбільш яскравими прикладами прояву постправди в українському інформаційному просторі є поява значної кількості фейкових новин. Варто зауважити, що всі ці прояви є не випадковою, а стратегічною комунікацією, тобто постправда завжди передбачає цілеспрямоване викривлення фактів. Звідси найпродуктивішою стратегією реагування на постправду видається відновлення довіри до суспільних інституцій та якомога ширше залучення як медіафахівців, так і пересічних споживачів
інформації до протидії фейкам, дезінформації.

Ключові слова: постправда, фактчекінг, критичне мислення, журналістська освіта.

Стаття надійшла до редакції 14.02.2022

Завантажити повну версію