-
Проаналізовано роль та описано цінність рідної мови у радіопрограмах продукованих українцями в різних країнах як потужного інтеграційного чинника глобальної української громади. Визначено 141 місто у 32 країнах світу в радіопросторі яких у 1922–2017 рр. звучала українська мова та пісня. За результатами вивчення української періодики Канади, США та Німеччини автор осмислює музичну складову радіопрограм української еміграції. Встановлено, що через пісню талановиті співаки та колективи на всіх континентах знайомили слухачів різних етнонаціональних груп з самобутньою українською культурою.
Ключові слова: світове медіасередовище, світове співтовариство українців, українська пісня, українськомовне радіо.
-
УДК 316.77 : 070 : 654.195 : 314.743
Промовлене та проспіване на радіо українське слово на варті збереження національного культурного коду в еміграції
Гиріна Тетяна, канд. наук із соц. комунік., доц., докторант,
Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, вул. Мельникова, 36/1, м. Київ, 04119, Україна, е-mail: [email protected]
ORCID – https://orcid.org/0000-0003-1587-8767
Вступ. В українській науковій думці досі комплексно не осмислено надбання та досвід зарубіжних українців зі створення національного патріотичного радіопродукту в умовах зовнішніх викликів та об’єктивних внутрішніх проблем, які стояли перед громадою.
Актуальність. Історичний контекст цього питання в аспекті використання української мови як маркера національної ідентичності та патріотизму розглянемо у цій статті.
Мета роботи – дослідити роль та описати цінність рідної мови у радіопрограмах продукованих українцями в різних країнах як потужного інтеграційного чинника глобальної української громади у ХХ ст.
Методологія. Виконання поставлених автором завдань стало можливим завдяки використанню комплексу теоретичних та теоретико-емпіричних методів дослідження: аналізу, джерелознавчого пошуку, індукції, історіографічного методу, методу моніторингу періодичних видань, синтезу та систематизації даних.
Результати. Моніторинг пресових органів української діаспори в США, Канаді та Німеччині охопив понад 14500 чисел видань у 1922–2017 рр,, що у підсумку дозволило документально підтвердити наявність українськомовних радіоініціатив в радіопросторі 32 країн світу: Австралія, Австрія, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Ватикан, Великобританія, Венесуела, Голландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Канада, Китай, Литва, Мальта, Німеччина, Нова Зеландія, Парагвай, Польща, Португалія, Румунія, Сербія, Сінгапур, Словаччина, США, Туніс, Угорщина, Уругвай, Чехія, Чилі та Швеція. Встановлено, що у різні роки українські години звучали в радіоефірі 141 міста на всіх континентах. Ширша географія програм простежувалася в місцях оформлення активних осередків українства, утім навіть за мінімальних можливостей намагалися ініціювати якщо не постійну, то принаймні святкову, неперіодичну музичну програму чи Службу Божу, як це було у Тунісі в 1949 р.
Висновки. У ХХ ст. українське радіо у світі активно налагоджувало посильну роботу з протидії ворожим інформаційним атакам. Українська мова та музика в радіоефірі були потужними складовими протидії цим загрозам, а також сприяли формуванню та популяризації національної культури на міжнародному рівні. Центром зі збереження та розвитку живої української мови став зарубіжний радіопростір акумульований світовим співтовариством українців.
Ключові слова: світове медіасередовище, світове співтовариство українців, українська пісня, українськомовне радіо.
-
Завантажити повну версію