Випуск 3 (40) ’ 2022

Стаття висвітлює вплив російсько-української війни на українську економіку та економічну ситуацію в Європі й світі, що є предметом дослідження багатьох наукових парадигм, зокрема
журналістики. Автори пропонують огляд деяких із найбільш відомих у світі аналітичних медіавидань, що містять ґрунтовні висновки експертів-економістів. Запропоноване дослідження допомо-
же журналістам-аналітикам та науковцям інших сфер відслідковувати побічні ефекти війни та пов’язаних із нею санкцій, що вплинули на стан економіки в Україні, інших країнах європейського
регіону, зокрема, країнах із підвищеною вразливістю чи ризиком кризи.

Ключові слова: російсько-українська війна, аналітичні масмедіа, економічна ситуація, Європейський Союз, макроекономічна політика.

УДК 355.4(477) : 33(100)] : 070.447

Вплив війни в Україні на світову економіку: огляд зарубіжних медіа

ВАШИСТ Катерина,
викладач, e-mail: [email protected],

АЗІМОВА Олена,
аспірантка, e-mail: [email protected],
Сумський державний університет, вул. Римського-Корсакова, 2, м. Суми, 40000, Україна.

ХАНТЕР Ліліан,
перекладач,
Інститут лінгвістики (CloL), м. Лондон, Великобританія, e-mail: [email protected].

Introduction. This article is dedicated to the study of an important phenomenon that has been taking place in Ukraine for what is now approaching a decade. The 2013–14 Revolution of Dignity was quickly followed by Moscow’s annexation of Crimea and then by a war between Russia and Ukraine in the Donbas region. The war greatly impacted various aspects of life in Ukraine in
the past eight years including its profound effect on Ukrainian economy.
Relevance. The impact of the Russian-Ukrainian war on Ukrainian economy has now, correspondingly, become a subject of scholarly study within different scientific paradigms, including analytical journalism The situation in Ukraine and its influence on the economic situation in Europe and in the world is increasingly analyzed at conferences and in various global academic forums, especially it is highlighted in different kinds of the world media. A thorough reading of the press articles on economics reveals that the above-mentioned topic, and other correlating crucial ones, are approached by the scholars fastidiously, and that they propose meaningful arguments for analyzing various aspects of military events coverage in the media.
Methodology. To achieve the goals, a set of interrelated research methods was used, including a critical analysis of current scientific papers on the selected topic, and a synthesis of the main conclusions into a comprehensive system vision. The principal research method is the content analysis of media publications on economic topics. Empirical data were obtained using methods of observation and discourse analysis of examples published in the world’s online media. The comparative method allowed to select units of research and classify them. The systematic approach helped to identify trends in the specifics of information during the Russian-Ukrainian war. With the help of the generalization method, the corresponding conclusions and offers for
scientists and practitioners are made.
Results. The authors offer a brief but very thorough overview of some of the world’s bestknown analytical media publications (The Economist Business Insider, The New York Times, BBC News Business Reporter, VoxEU, Press Release, OECD Economic Outlook, etc.) with thorough conclusions from economic experts.
Conclusions. When this article enters into a dialogue with future academic publications, it will offer a useful look at how the war stimulated the world not only to analyze events in Ukraine, but also to make concrete decisions and actions. Today’s analysis of the nuances of how the Russian-Ukrainian war impacts the world, and the study of various reactions of world organizations and prominent influential people to the adaptation of the world economy in particular in the war in Ukraine, in turn, will affect the scientific fundamental adjustment of relevant theoretical concepts. Thus, the research conducted by the authors can be very valuable for scholars, both in journalism and other spheres, studying the ways of the war impact, especially on economy.

Ключові слова: Russian-Ukrainian war, analytical mass media, economic situation, European Union, macroeconomic policy.

Стаття надійшла до редакції 06.07.2022

Завантажити повну версію

Стаття присвячена визначенню ролі емоцій та емоційних станів як інструментів відображення відчуттів і переживань, емоційного досвіду військових у щоденниках про війну, їхньому впливу та мотивації. Встановлено, що емоції та емоційні стани визначають специфіку нарації в щоденниковому тексті, засоби відтворення суб’єктивності, композиційні особливості, спосіб комунікації з героями, читачами та автокомунікації. Виокремлено та систематизовано емоції (серед них первинні, вторинні), названі й неназвані, домінантні емоційні стани автора, героїв та читачів, що стали основою для написання «Щоденника військового лікаря» В. Чернієнка й репрезентували аксіологічний аспект феномена війни.

Ключові слова: війна, емоції, емоційні стани, соціально-комунікативні технології, щоденник.

УДК 070]:159.942-057.36: 821.161.2-94

Психологічний вимір сучасних українських воєнних щоденників

КОВАЛЕНКО Алла,
канд. філол. наук, доц.,
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, вул. Дворянська, 2, м. Одеса, 65082, Україна, e-mail: [email protected].

ТЕЛЬПІС Дмитро,
магістр,
Бердянський державний педагогічний університет, вул. Шмідта 4, м. Бердянськ, Запорізька обл., 71100, Україна, e-mail: [email protected].

Introduction. Invaluable from the point of view of personal military experience, comprehension of the phenomenon of war by the participants themselves is documentary literature, such as the
texts of G. Kharchenko «Diary of an Artilleryman», R. Zinenko «Illovaysk Diary», V. Chernienko «Diary of a Military Doctor», etc., the last one was the most emotionally expressive.
Relevance and purpose of the study. Undoubtedly, war literature, documentary, journalism are now being actively studied in scientific circles from the standpoint of chronicles of events, interest in the author’s personality, his reactions to events, in general, understanding the phenomenon of war between the «fraternal peoples». Our attention is drawn to the axiological and psychological aspects of the study of the documentary text about the war, hence the purpose: to identify the emotional component in such diaries, to classify emotions, emotional states of the author, characters and reader, to determine their correlation with the subjective psychotype of the author, as well as to describe the ways of representing emotionality in the text.
Research methods. The study of emotions and emotional states, their allocation in the diaries was carried out on the basis of the content analysis of the text, the allocation of emotions and emotional states named by the author, the use of general scientific methods of analysis, synthesis, comparison, as well as the structural method to highlight the emergence of psychological states and emotions, their stages of formation, influence on the features of the narration in the diary etc.

Conclusions. The genre of the diary allows illustrating self-reflection and specifically reflect personal emotions, the author to be as frank as possible with himself (in the studied test
also through confession and sleep), and at the same time show an emotional slice of the social experience of war related to professional and civic duties. The analyzed diary shows that in the
course of acquiring their own experience of war, the participant/witness experiences the entire emotional paradigm of both primary (anger, disgust, despair, fear, distress, guilt, interest, joy,
love, surprise) and secondary emotions, and secondary emotions (emotions in the course of human socialization), named and unnamed, dominant explicated binary emotions (interest-excitement,
disgust-aversion-rejection, alertness-expectation-interest), etc.Existential states reflected in the diary, firstly, reflect the emotional image of the author as fully
as possible, demonstrate the highest degree of emotionality of the author’s «I»; and secondly, help reflect also the processes of auto-communication and overcoming the distance in communication
with the reader, have a powerful influential potential through frankness, openness. The text highlights flashbacks and triggers, which are often a trigger or a certain stage in the
experience of emotions and emotional states. In order to avoid psychological trauma, addiction to the psychological state of shock, the author sublimates in the diary, in particular, in the
experiences of positive emotions of childhood, love for his father, beauty, admiration for a little girl and dreams of his own children, and therefore – hope for salvation, survival. The emotions
and emotional states highlighted in the diary clearly demonstrate the motivation of the activities of servicemen and ordinary Ukrainians in the occupied territories in extreme conditions, as well
as have an informational and psychological impact on mass communication in Ukrainian society.

Ключові слова: war, emotions, emotional states, social and communication technologies, diary.

Стаття надійшла до редакції 09.10.2022

Завантажити повну версію

У науковій розвідці на прикладі публіцистичної спадщини С. Русової, зокрема публікацій, що за своєю формою відповідають жанру нарису, проаналізовано кілька основних історично важливих
чинників, які в той чи інший спосіб впливали на вибір авторкою конкретної жанрової форми для своїх праць. З’ясовано, що такими чинниками впливу могли бути конкретний історичний період
життєвого і творчого шляху автора, суспільно-економічні умови, які чи то сприяли, чи то заважали його видавничій діяльності, наявність і доступність різноманітних видавничих платформ,
за фінансової підтримки яких друкувалися та видавалися матеріали, а також аудиторія, на яку вони розраховані, та їхнє тематичне спрямування.

Ключові слова: Софія Русова, публіцистика, жанрові форми, нариси, чинники впливу.

УДК 007 : 304 : 070

Нариси Софії Русової: чинники впливу на вибір жанрової форми публікацій

ЄВДОКИМЕНКО Ірина,
канд. наук із соц. комунік.,
Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шев-
ченка, вул. Ю. Іллєнка, 36/1, Київ, 04119, Україна, e-mail: [email protected].

Introduction. During the entire period of her creative activity, S. Rusova published about 500 publications, which are quite diverse in their genre embodiment – from scientific monographs,
educational and methodological textbooks and manuals to literary and critical reviews, reviews, notes, articles, biographical, historicalethnographic and travel essays, etc.
Relevance of research. Analyzing the life and creative path of the educator, it can be seen that the author’s choice of genre form for her own publications often depended on several important
factors that significantly influenced this choice: the specific historical period of S. Rusova’s life, the publishing platforms with the financial support of which the works were published, the audience
for which the publishing product was intended; a topic that the author sought to raise in her publications. The purpose of scientific research is to find out how the factors outlined above influenced S.
Rusova’s choice of the genre form of the essay for her own publications. The object of the study was the journalistic heritage of S. Rusova, in particular, the works that corresponded to the essay genre in their form.
Research methods. The main method is comparative-historical, which is used to examine social and cultural phenomena in the context of the era (mid-19th – early 20th centuries), their
relationships with the history of the people, socio-political and economic life. The discursive method helped to determine the connections between a specific publication by S. Rusova and the
socio-political situation in the country in a certain historical period. The methods of information selection and its classification were used to select from the entire array of S. Rusova’s journalistic
heritage publications written in the essay genre and classify them according to intra-genre varieties – biographical (portrait), historical-ethnographic (problematic) and travel. A problem-thematic analysis of their content was also carried out. The methods of synthesis and generalization made it possible to draw conclusions and outline the prospects for research on a similar topic.
Conclusions. Having analyzed the creative heritage of S. Rusova, we can state that the author’s journalistic, and even more so, publishing activity is often directly related to the historical
and economic conditions of the time, the state of public opinion, the level of democratization of society, etc. If journalism can be influenced by emotional moments, mental state, appropriate
mood, then mostly economic factors contribute to or hinder the implementation of a publishing project. Under the conditions of strict censorship, which prevailed in Right-Bank Ukraine at that
time, the young, inexperienced author had to maneuver, searching for and choosing the optimal forms of presenting information. Such an “optimal form in the literary process of the 19th-20th
centuries. became essays.

Ключові слова: Sofia Rusova, publicistic works, genre forms, essays, influencing factors.

Стаття надійшла до редакції 24.09.2022

Завантажити повну версію

У сучасному комунікаційному просторі серіали – найважливіша форма масової культури, яка виконує багато функцій, і в першу чергу – комунікації, тобто передачі та сприйняття емоційних
реакцій, культурних патернів, міфів та історій, які відтворюють комунікаційні зв’язки в сучасному соціокультурному середовищі. У статті описані структурні та змістові елементи теле-
серіалу, проаналізовано особливі риси й своєрідність побудови, виявлено його специфічний комунікаційний потенціал. Представлений аналіз дозволив розкрити важливу соціокультурну функцію
серіалу – бути активним ретранслятором різноманітних повідомлень, формувати комунікаційний простір, що зі свого боку дозволяє стимулювати активну участь глядача в присвоєнні та
формуванні відповідних змістів і меседжів.

Ключові слова: серіал, міф, формульність, шоуранер, процедурал, кліфгенгер, комунікаційні стратегії, веб-серіали.

УДК 007 : 316.776

Структурні особливості та комунікаційний потенціал сучасних серіалів»

ЗРАЖЕВСЬКА Ніна,
д-р наук із соц. комунік., проф.,
Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Київ, Україна, 04053,
e-mail: [email protected].

Introduction. The mythological structure of the series is determined by structural, semantic and symbolic elements embedded in the communicative process; they represent a kind of filter
that depends on all the formal and content components of the series, as well as the cultural field in which it functions. This allows the series to be an active translator of various messages, which, in
turn, requires the active participation of the viewer in assigning contents and messages.

Relevance of research. The scientific novelty consists in the analysis of the modern TV series as a communicative phenomenon in modern media culture. Based on the analysis of various
sources, we tried to describe the structure and identify different communicative strategies of modern serials, a specific serial paradigm that allows satisfying all categories of viewers.
The research methodology: we use interdisciplinary approaches to understanding the communication potential of modern TV series: cultural-historical, communication, structural and
cultural analysis.
Results and discussion. The study of TV series allows us to understand how communicative connections are recreated in the modern socio-cultural environment, what ideological tasks they
can fulfill and how they influence the formation of identity. In the series, we can find certain revelations about the norms and dominant ideas of a specific cultural-historical discourse, which in
their date allow us to reveal the closed elements of norming, subtexts and contexts, discrimination and inclusion, dominance and subordination, which are organically woven into the structure of
the series as a product of mass culture.
Conclusions and prospects. In the article, we found out that the increase in the influence and popularity of TV series as a specific cultural form of communication is related to their ability
to be an effective sphere of communication space. The communication potential of serials is determined by the structural and content elements, which proved to be capable of structuring
the everyday life and identity of a person. The description and analysis of the structural and content elements of the series made it possible to reveal the specific communicative potential of
the modern series – to be an active translator of various messages, to form a communicative space, which, in turn, requires the active participation of the viewer in assigning contents and messages.

Ключові слова: series, myth, formula, showrunner, procedural, cliffhanger, communication strategies, web-series.

Стаття надійшла до редакції 17.09.2022

Завантажити повну версію

Дослідження спрямоване на вивчення ключових наративів, які транслюються в теледокументалістиці України та Польщі в контексті відображення взаємодії двох народів в історичному,
культурному та соціальному полі. Матеріалом для аналізу став документальний телепродукт, у якому висвітлювався образ України та українця для польського глядача. Документальний серіал
«Українці» демонструвався в Польщі з 7 квітня 2022 р. і мав представити історії українців, які мігрували до Польщі в різні часи. Герої серіалу говорять про те, що спонукало їх мігрувати і як вони
бачать свою подальшу долю. Фільм показує, як в їхнє життя увійшла війна. Виділено, зокрема, такі наративи: наратив пошуку кращого життя, наратив випробування
та досягнення успіху, наратив війни й ворога, наратив спільної долі українців та поляків. Кожен із цих наративів вибудовується через низку мотивів та образів, що також висвітлено в дослідженні.

Ключові слова: теледокументалістика, наратив, медіаполе, суспільна інформація.

УДК 007 : 81’38

Наратив польсько-української взаємодії у польському документальному кіно

ЗРАЖЕВСЬКА Ніна,
д-р наук із соц. комунік., проф.,
Київський університет імені Бориса Грінченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Київ, Україна, 04053,
e-mail: [email protected].

Вступ. Дослідження спрямоване на вивчення ключових наративів, які транслюються в телевізійних документальних фільмах в Україні та Польщі в контексті відображення вза-
ємодії двох народів в історичній, культурній та соціальній сферах. Телевізійний документальний продукт, узятий для аналізу, висвітлює образ України, а образ українця для поль-
ського глядача стає предметом для рефлексій.
Актуальність дослідження. Документальний серіал «Українці» демонструвався в Польщі з 07.04.2022 р. і мав представити історії українців, які мігрували до Польщі в різні часи, зробити українців «видимими» та зрозумілими для польського суспільства. Герої серіалу розповідають про причини міграції та про те, яким бачать своє майбутнє. У фільмі показано, як війна увійшла в їх життя.

Методологія. Використані контент-аналіз як системний метод дослідження об’єктивного опису наявного змісту комунікації в матеріалах ЗМІ; методи аналізу, порів-
няння, синтезу, наративного аналізу. Результати. Ключовими наративами є: розповідь про пошуки кращого життя, розповідь про виклик і успіх; розповідь про війну та ворога; наратив спільної долі українців і поляків. Кожен із цих наративів будується на низці мотивів та образів, також висвітлених у дослідженні.
Висновки. З одного боку, вбачається позитивна тенденція, яка вказує на перспективу пом’якшення певних історико-культурних протистоянь між Україною та Польщею, поглиблення взаєморозуміння між народами, руйнування стереотипу щодо іміджу українського мігранта лише як працівника сфери некваліфікованої роботи. З іншого боку, вбачається закріплення стереотипного сприйняття України як держави, де соціально-економічні проблеми не вирішені, де немає безпеки, тому герої залишають свою землю в різний час, покидають її зараз на війну; та українців, діяльність яких здебільшого має стосуватися сфери обслуговування. Проте ці тенденції, які ми простежуємо в аналізованому матеріалі, можна визначити як домінантні лише через залучення до аналізу більшого обсягу відеоконтенту.

Ключові слова: television documentaries, narrative, media environment, social information

Стаття надійшла до редакції 04.10.2022

Завантажити повну версію

У статті розглядається наративізація новинного відеоконтенту «Суспільне Суми» в період воєнного стану. Показано, що саме оповідний дискурс став провідним форматом в означений пе-
ріод, оскільки дає можливість медіа фіксувати воєнні злочини через історії громадян України, які стали свідками подій. З’ясовано, що наративний формат є іманентною частиною таких жанрів,
як репортаж та лайф сторі, він дає можливість медійникам, не порушуючи стандарти журналістики, передавати атмосферу подій, емоції, знайомити з тими людьми, життя яких варте ува-
ги громадськості. Відеосюжети з наративними ознаками мають високі показники переглядів на Youtube-каналі «Суспільне Суми».

Ключові слова: наративізація, новинний відеоконтент, репортаж, лайф сторі (життєва історія), «Суспільне Суми».

UDC: 070:316.774:654.1:[7.038.541:355.48(477-651.2:470-651.1)»2022.02/…»

Narrativization of news video content during the period of martial law
(using the example of «Suspilne Sumy»)

Kyrylenko Oksana, PhD student, Sumy State University, 2, Rymskoho-Korsakova St., Sumy, 40007, Ukraine, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0001-6385-1441

Introduction. Since the first days of the war, Ukrainian journalists have become the ones who record russia’s crimes against Ukraine. This fixation happened and is happening primarily
through the stories of citizens who suffered from the actions of the russian occupiers, that is, through materials containing a narrative part. The period of martial law had a significant impact
on the format priorities of the Ukrainian media, and these changes require a detailed study and discussion. In particular, this applies to «Suspilne Sumy», which has become a flagship among
regional broadcasters, through which Ukraine and the world learned about what happened during the occupation of the Sumy region, and learn what is happening now.

Relevance of the study. The study of the narrativization of the news video content of the «Suspilne Sumy» during the period of martial law is relevant, as the narrative discourse enables
the media to record war crimes through the stories of citizens.

Methodology. The research used such methods as content analysis, descriptive method, methods of synthesis, and classification. In order to achieve the results, the materials of the
YouTube version of the «Suspilne Sumy» news releases in the period from 02.24.2022 to 10.20.2022 were watched.
Results. The analysis of the video content of «Suspilne Sumy» during the war period shows that the signs of narrative are recorded in most materials. This applies to such genres as reportage
and life story (narration from the first person). In stories with narrative elements, we observe a combination of factual material with artistic details, construction of a plot from scenes, telling
stories through the mouths of characters – from the first person, saturation with dialogues, and appeal to the emotional sphere. The viewer can make his own conclusions about the facts. In this
way, the mass media tries to attract attention, and create close emotional contact in the perception of materials and trust in the presented information, which, in turn, contributes to the growth of
authority and the expansion of the audience. The increased attention of viewers to materials with narrative features is proved by the fact that they show the highest rates of views on the YouTube
channel of «Suspilne Sumy».
Conclusions. We see a comparative analysis of the news video content of various «Suspilne Sumy» branches on the subject of the use of narrative, which will provide an opportunity to trace
trends in the use of this format of information presentation as promising areas of further research.

Ключові слова: Narrativization, News video content, Reportage, Life story, «Suspilne Sumy».

Стаття надійшла до редакції 03.10.2022

Завантажити повну версію

Стаття є продовженням дослідження візуального образу «українського націоналіста» на матеріалі карикатур журналу «Перець» періоду 1941–1991 рр. Пропагандистську типізацію персонажа розглянуто в контексті супутніх «образів ворога». Визначено особливості репрезентації персоналій у карикатурах на «українських буржуазних націоналістів». Наукова новизна роботи полягає у висвітленні раніше недосліджених аспектів теми з використанням кількісних методів. Найпоширенішими супутниками досліджуваного персонажа є «американські імперіалісти», нацисти, контрреволюціонери, сіоністи, динаміка появи яких має свою специфіку. Дослідження репрезентації персоналій показує, що, зокрема, образ Степана Бандери в карикатурах є менш поширеним, ніж очікувалось з огляду на його роль у теперішніх російських наративах смислової війни, що реактуалізують старі напрацювання радянської пропаганди.

Ключові слова: журнал «Перець», інформаційно-смислова війна, карикатура, образ ворога, «український буржуазний націоналіст».

UDC [070:487+741.5]:94(477) «1941/1991»

Visual Propaganda in «Perets» Magazine 1941-1991:
The Image of the «Ukrainian Nationalist» in Terms Of Its Contexts And Personalities

Rodyhin Kostiantyn, PhD (Philosophy), Senior Lecturer,
Vasyl’ Stus Donetsk National University, 21 600-richchia str., Vinnytsia, 21021, Ukraine, e-mail: [email protected]
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-2948-5393

Introduction. The propagandistic basis of the Russian war against Ukraine includes the narrative about so-called «Ukrainian nationalists» as an «enemy image» firmly identified with
«fascists» or «Nazis». This is likely a revival of Soviet propaganda inventions, so, a study of constructing a «Ukrainian nationalist» image in Soviet propaganda gains relevance. This article
continues the study of this image in cartoons of Soviet Ukrainian satiric magazine «Perets’» («The Pepper») in 1941–1991.
The article aims to develop the coverage of the topic of propagandistic typification of the «Ukrainian nationalist» visual image as an «enemy image» in terms of its contexts and
personalities in «Perets’» cartoons.
Methodology. The methodology continues the principles of our earlier work. The methods of research include observation, content analysis, generalization, comparison, quantification, and
data visualization.
Results. The most common companions of the «Ukrainian nationalist» character in the «Perets’» Soviet-era cartoons are 1) «American imperialists», 2) Nazis, 3) counterrevolutionaries,
and 4) Zionists. If the first two categories were represented steadily for decades, as the versions of «the main enemy», then the third had been slowly decreasing, and the fourth one – on the contrary,
sharply gaining popularity in the 1970s. The motif of «brotherhood of Zionists and Ukrainian nationalists» appears as a prototype of some concepts in the present-day Russian-Ukrainian semantic war.
The modern Russian narrative about «Ukrainian nationalists» identifying them with the Nazis and the Americans at the same time, revives the old developments of Soviet propaganda. The results of the study of cartoons in terms of the representation of personalities are somewhat unexpected: in particular, the image of Stepan Bandera turned out to be less common than it was expected in view of his role in present-day Russian war narratives. Personified images of «Ukrainian nationalists» do not make up the vast majority of the materials in question. However, they provide interesting information about which persons and with what priorities attention was paid during the satirical and ideological processing of «enemy images».
Conclusions. The significance of the article lies in the further consideration of an insufficiently researched topic using a quantitative approach. Promising areas of further research are
the discovery of the methods of associating some «enemy images» with the «fascist/Nazi» image in Soviet and modern Russian propaganda; study of the novel ideological myths and their representation
in the media; retrospective study of the genesis of propagandistic mythologems of the Russian-Ukrainian war.

Ключові слова: «Perets’» magazine, informational and semantic war, cartoon, enemy image, «Ukrainian bourgeois nationalist».

Стаття надійшла до редакції 05.10.2022

Завантажити повну версію

Мета статті – дослідити використання демонічних образів у сучасній українській рекламі, окреслити еволюцію рекламних персонажів-представників нижчої міфології відповідно до запитів суспільства на національну самоідентифікацію. Актуальність дослідження полягає у простеженні трансформації в українській рекламі демонічних образів від суто традиційних до гіперболізовано привабливих представників української нації. У статті простежується зміна сприйняття демонічних персонажів від часів ранньої протореклами до сьогодення, а саме: поступове «перекодування» негативного образу демона й побудова його позитивного іміджу, переймання глобалізаційної тенденції в галузі реклами вітчизняними рекламістами, введення традиційних для слов’янського міфологічного світогляду демонів у національний рекламний простір і надання їм невластивих для фольклору образів захисників своєї землі на тлі повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Ключові слова: сучасна українська реклама, нижча міфологія, демонічний образ, еволюція рекламного персонажа, національна ідентифікація.

UDC 7.046.1:659.1(477)»2002/2022»:37.01

Demonic images in modern ukrainian advertising

Kravchenko Olena, PhD in Philology, Associate Professor, e-mail: [email protected],
Volodymyr Dahl East Ukrainian National University, ave. Holosiivskyi, 68, Kyiv, 03040, Ukraine.
ORCID – https: // orcid.org /0000-0002-5603-2269
Manych Nataliia, PhD in Philology, Associate Professor, e-mail: [email protected],
ORCID – https: // orcid.org /0000-0002-2488-5523
Fiedotova Nataliia, PhD in Philology, Associate Professor, e-mail: [email protected],
ORCID – https: // orcid.org /0000-0002-1338-2760
National University of Food Technologies, St. Volodymyrska, 68, Kyiv, 01601, Ukraine.

Introduction. Modern advertising reflects the cultural and historical processes taking place in Ukrainian society, in particular the establishment of the national identity of Ukrainians, which
peaked in 2014 – the beginning of Russia’s armed aggression against Ukraine. Dissociation from foreign cultural traditions led to the appearance of Ukrainian demonic images in advertising – a
mavka, a woodcutter, a chugaister, etc. The emotional upheaval of Ukrainians with the start of active hostilities in 2022 led to the transformation of the characters of lower mythology, who
acquired the positive characteristics of Ukrainian land’s defenders. Relevance of the study. The evolution of demonic images in modern Ukrainian advertising from purely traditional to hyperbolically attractive representatives of the Ukrainian nation, the study of personified spirits of nature as a mechanism for popularizing traditional Ukrainian values appears to us to be relevant and in need of academic attention. The purpose of the article is to investigate the use of demonic images in modern Ukrainian advertising, to outline the evolution of advertising characters representing lower mythology in accordance with society’s requests for ethnic self-identification.
Methodology. The article uses general scientific methods of generalization, comparison, systematization, the structural-semiotic approach at the semantic and pragmatic levels, and the hermeneutic approach. The analysis was conducted using visual methods, in particular, iconological interpretation, linguosemiotic analysis, descriptive method. The study of mythological images in relation to their modern embodiment was carried out with the help of the cultural method, namely, the method of problematization of empirical material, comparison of basic images of demons with modern visual interpretations.
Results. Ukrainian advertisers adopted the globalization trend of changing the semantic content of the demonic image from negative to positive, attributive demonologizing of advertising
characters, whose mystical essence does not cause disgust, since their negative influence is directed at the advertised product. With the beginning of the Russian aggression in Ukraine,
representatives of Ukrainian lower mythology appear in advertising, which illustrates the radical changes in society as the formation of national identification, group psychological integrity, the
formation of a national model of Ukrainian society.
Conclusions. Mythological characters in modern Ukrainian advertising have acquired positive features as a response to the fight against new evil forces in the form of Russian invaders. Demonic images, traditional for the Ukrainian worldview, appear as representatives of their land, who have magical power and are able to protect their own territory, Ukrainian cultural traditions from destruction. This indicates a change in narratives in Ukrainian advertising: it gradually becomes a translator of national values, a powerful mechanism of patriotic education.

Ключові слова: modern Ukrainian advertising, lower mythology, demonic image, evolution of the advertising character, national identification.

Стаття надійшла до редакції 30.10.2022

Завантажити повну версію

У сучасних умовах дуже важливо відстежувати якість поширюваного в телеграм-каналах контенту, зокрема дотримання стандарту достовірності – наявності чітких посилань на перевірені джерела. Мета дослідження – розробка напівавтоматизованого методу аналізу дописів найпопулярніших регіональних телеграм-каналів для виявлення недостовірних посилань та чуток. На матеріалі одного з найбільш популярних регіональних телеграм-каналів Одещини «Одесса Info» було продемонстровано застосування алгоритму виявлення подібних порушень. Для отримання результатів використано метод аналізу дописів телеграм-каналів на предмет дотримання журналістських стандартів. Було виявлено, що в більшості випадків (42,6 %) дописи від читачів або ж чутки не перевіряються телеграм-каналом. Лише в 11,9 % було наявне чітке посилання на офіційне джерело, ЗМІ чи експерта.

Ключові слова: джерела інформації, професійні стандарти журналістики, телеграм-канали.

UDC 070: 82-92

The algorithm for detection of unreliable news sources and rumors in Telegram channels

Steblyna Nataliia, D.Sc. (Political Science), Professor,
Vasyl’ Stus Donetsk National University, 600-richchya str., 21, Vinnytsa, 21021, Ukraine, e-mail: [email protected].
ORCID – https: // orcid.org /0000-0001-9799-9786.

Introduction. Since February 24, the day of the full-scale invasion, Telegram channels have become extremely popular in Ukraine. At the same time, Russian propagandists continued to use this social network to spread disinformation and sow panic.

Relevance and purpose. Nowadays, it is very important to monitor the quality of the content distributed in Telegram, in particular, compliance with the reliability standard – the presence of clear references to verified sources. The purpose of the study is to develop a semi-automated method of analyzing the posts of the most popular regional Telegram channels to identify unreliable links and rumors. On the material of one of the most popular regional telegram channels of Odesa, «Odessa Info», the application of the algorithm for detecting unreliable news sources and rumors was demonstrated.

Methodology. To obtain the results, the method of analyzing the posts of Telegram channels for compliance with journalistic standards was used. The research combined automated data processing (searching for violations of the standard by keywords) and manual (analyzing the found posts by the researcher).

Results. As a result, it was found that for July-September 2022, keywords indicating the use of information from readers, unreliable links and rumors were contained in 11.3% of posts. The majority of messages that contained the keywords (42.6%) are not checked by the Telegram channel in any way. Only in 11.9% it was professional journalistic work – that is, a clear reference either to an official source (operational command, police, president), or to a quality mass media, an expert, etc.

Conclusions. Thus, in the vast majority of cases, the information provided by the Telegram channel is of poor quality. Content coming from readers, or rumors and speculation, in the vast majority of cases is either not verified, or is verified in violation of the methods of professional journalism.

Ключові слова: sources of information, professional standards of journalism, Telegram channels.

Стаття надійшла до редакції 04.10.2022

Завантажити повну версію

У статті розглянуто організаційні особливості та етапи реалізації унікального на сьогодні  Україні Інклюзивного літературного конкурсу для дітей та юнацтва імені Дмитра Ружевича. Проведено порівняльний аналіз індикаторів успішності конкурсу за 2020 та 2021 рр. На основі емпіричних спостережень та інформаційного моніторингу сформульовано елементи просвітницького механізму конкурсу, висловлена рекомендація щодо використання такого механізму для реалізації інформаційної кампанії «Україна без бар’єрів», що впроваджується Міністерством культури та інформаційної політики України. Визначено факт правової неврегульованості термінів «просвітництво» та «просвітницька діяльність». Мета дослідження – вивчення просвітницького функціоналу та потенціалу Інклюзивного літературного конкурсу для дітей та юнацтва імені Дмитра Ружевича.

Ключові слова: література, конкурс, інклюзія, просвітництво, читання.

UDC 028.01:[37.091.27:82]

Raising Awareness Mechanism of the Literary Competition

Osmolovska Olena, PhD (history), Associate Professor,
Boris Grinchenko Kyiv University, str. Bulvarno-Kudryavska, 18/2, Kyiv, 04053, Ukraine, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-7665-505X

Introduction. The inclusive literary competition for children and youth is considered as effective raising awareness mechanism. The use of such mechanisms is especially actual in the context of the implementation of state policy in the field of inclusion.

Relevance of the study. The purpose of the research is to study the raising awareness functionality and potential of the Dmytro Ruzhevych Inclusive Literary Competition for Children and Youth.

Methodology. The research methods were: the empirical method in the part of scientific observation of the implementation of the inclusive literary competition, the analysis as the main method of studying regulatory documents, the method of comparative analysis in the context of researching the results of the competition and the generalization method for preparing the summary and conclusions of this article.

Results. The Dmytro Ruzhevych Inclusive Literary Competition for Children and Youth is a unique event today. We studied and analyzed the conditions of participation in the competition and other organizational principles. The raising awareness function of literary competitions has not been sufficiently researched, which absolutely does not meet the modern challenges and demands of society. Research and analysis of all stages of the competition during its two years of existence allowed to systematize the results and formulate an effective raising awareness mechanism that can be applied in the organization of other literary competitions, especially inclusive. It is proposed to use the raising awareness mechanism of the inclusive literary competition for the implementation of the information campaign “Ukraine without barriers”, implemented by the Ministry of Culture and Information Policy of Ukraine. Monitoring of the legislative framework allows us to state that today the definition of raising awareness has not yet been settled in the legal field. This is a risk factor in the context of the spread of blogging culture and various forms of informal education.

Conclusions. Therefore, raising awareness mechanism of the Dmytro Ruzhevich Inclusive Literary Competition for Children and Youth is determined as a highly effective synergy of the main elements: the status of the competition, a professional jury, the distribution of participants into age groups, methodological recommendations for participation, a real motivational story, an educational environment as a practical tool, information campaign on two levels – national and local, genre of competitive works, publication of an electronic collection of works. The fact that the term «raising awareness» is not legally regulated and there is a complete lack of scientific research on the raising awareness functionality of inclusive literary competitions indicates a high research potential and should stimulate the scientific interest.

Ключові слова: literature, competition, inclusion, raising awareness, reading

Стаття надійшла до редакції 12.09.2022

Завантажити повну версію