Випуск 3 (46) ’ 2024
Образ. – Випуск 3 (46). – 2024
Назва: | Волонтерство як чинник реалізації сталого розвитку в Сумському державному університеті |
Авторство:
DOI: |
Бойко Ольга, Зякун Алла, Повалій Тетяна, Котенко Олександр, Сірик Олександр
Obraz, 2024. Vol.3 (46). P. 5–20 |
-
Бойко Ольга, д-р філософ. наук, проф., e-mail: [email protected], ORCID – https://orcid.org/0000-0001-8484-6625;Зякун Алла, канд. істор. наук, доцент, e-mail: [email protected], ORCID – https://orcid.org/0000-0001-8258-1678;Повалій Тетяна, канд. пед. наук, доцент, e-mail: [email protected], ORCID – https://orcid.org/0000-0001-5821-9775;Котенко Олександр, канд. економ. наук, доцент, email: [email protected], ORCID – https://orcid.org/0000-0002-1865-5422;Сірик Олександр, аспірант, e-mail: [email protected], ORCID – https://orcid.org/0009-0002-0048-7579.
Сумський державний університет, Суми, Україна.
Вступ. На сучасному етапі, в умовах повномасштабної війни в Україні, ситуація характеризується соціально-економічною нестабільністю, зниженням рівня життя, появою нових специфічних категорій населення, зокрема ветеранів, інвалідів, їх сімей. За таких умов зростає потреба у фахівцях, які можуть надати добровільну допомогу людям старшого віку, молоді, дітям, особам із інвалідністю та які опинилися в складних життєвих обставинах. Враховуючи вищезазначену ситуацію виникає потреба в обґрунтуванні волонтерського руху як інструменту розбудови суспільства сталого розвитку, що здатний захистити різні верстви населення від наслідків війни.Мета дослідження. Метою дослідження є аналіз ролі волонтерства в кризових ситуаціях, а саме, під час повномасштабної війни в Україні, у вищому навчальному закладі Сумський державний університет (Україна), а також характеристика практик організації волонтерського руху в Сумському державному університеті.Методологія. У процесі дослідження використовувалися філософські, соціологічні, культурологічні та загальнонаукові методи, зокрема аналіз і синтез для вивчення сучасних теоретичних концепцій та наукових розробок щодо розуміння поняття «волонтерство». Також використовувалися аналітичний, емпіричні, порівняльний методи. Окрім того, використовувалися такі підходи як діяльнісний та системний.Результати. Результати проведеного дослідження дозволяють визначити важливість такого механізму як волонтерська діяльність, що існує в межах громадянського суспільства і здатен у будь-який час брати на себе ініціативу, а активна волонтерська діяльність розвиває у молоді необхідні життєві навички і професійний досвід.Висновки. Окреслено значення Стратегічного плану розвитку Сумського державного університету, що надав можливість реалізувати практичні волонтерські заходи в складних умовах. Впровадження організаційних принципів було головним фактором підтримки функціонування організації у військових обставинах. Інтегративне значення мав принцип мобілізації внутрішнього потенціалу, оскільки він надавав можливості діяти незалежно від зовнішніх факторів, планувати волонтерську роботу всередині колективу, використовуючи усталені внутрішні ділові комунікації та наявний фінансовий ресурс.Ключові слова: волонтерство, сталий розвиток, освіта, заклад вищої освіти, Сумський державний університет.
Стаття надійшла до редакції 04.10.2024 р.
Рекомендовано до видання 07.11.2024 р. -
1. Благодійність у часи війни. URL: https://zagoriy.foundation/wp-content/uploads/2022/08/ doslidzhennya-2022-1.pdf. (дата звернення: 08.09.2024).2. Горєлов Д. М., Корнієвський О. А. Волонтерський рух: світовий досвід та українські гро- мадянські практики : аналітична доповідь. Київ : НІСД, 2015. 36 с.3. Звєрєва І. Д. Підготовка волонтерів та їх роль у реалізації соціальних проектів : метод. посіб. / за ред. І. Звєрєвої, Г. Лактіонової. Київ : Науковий світ, 2001. 49 с.4. Король О. Звіт проректора з науково-педагогічної роботи та організації позанавчаль- ної діяльності за 2022 рік. URL: https://sumdu.edu.ua/images/content/general/public-info/report/ report-2022_social.pdf. (дата звернення: 09.09.2024).5. Король О. Звіт проректора з науково-педагогічної роботи та організації позанавчаль- ної діяльності за 2023 рік. URL: https://sumdu.edu.ua/images/content/general/public-info/report/ report-2023_social.pdf. (дата звернення: 09.09.2024).6. Про волонтерську діяльність : Закон України від 19.04. 2011 р. № 3236-VI. Дата онов- лення: 01.01.2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3236-17#Text. (дата звернення: 09.09.2024).7. Про соціальні послуги : Закон України від 19.06.2003 р. № 966-IV. Дата оновлен- ня: 20.09.2024. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/966-15#Text. (дата звернення: 09.09.2024).8. Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року : Указ Президента України від 30.09.2019 р. № 722/2019. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text. (дата звернення: 09.09.2024).9. Стратегічний план розвитку Сумського державного університету на 2020-2026 роки / уклад. Сумський державний університет. Суми : Сумський державний університет, 2019. 92 с. URL: https://normative.sumdu.edu.ua/?task=getfile&tmpl=component&id=52fedeb8- 8e42-ea11-b021-001a4be6d04a&kind=1 (дата звернення: 09.09.2024).10. Фізична культура і спорт, медичне обслуговування та оздоровча робота в Сумському державному університеті / уклад. Сумський державний університет. Суми : Сумський держав- ний університет, 2022. 53 с. URL: https://sumdu.edu.ua/images/content/general/public-info/ report/report-2022_sport.pdf (дата звернення: 09.09.2024).11. Юрченко І. В. Інституціоналізація волонтерського руху в Україні : дис. канд. соціол. наук : 22.00.03 / Інститут соціології Національної академії наук України. Київ, 2009. 219 с.12. Alias A., Ariffin K., Noor N. A. M. Volunteerism among the Academics: The Questions of Motivation and Constraints. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences. 2021. № 11(1). С. 675–689. DOI: https://doi.org/10.6007/IJARBSS/v11-i1/7846.13. Anderson P., Green P. Beyond CV building: The communal benefits of student volunteering. Voluntary Sector Review. 2012. № 3(2). С. 247–256. DOI: https://doi.org/10.1332/204080512X649388.14. Bartal A. M. Assessing the first National Voluntary Strategy (2012-2020) – Achievements and shortcomings. Önkéntes Szemle. 2021. № 1(1). С. 3–20. DOI: https://doi.org/10.53585/ OnkSzem.2021.1.3-20.15. Bartlett A. Reflections on Sustainability, Population Growth and the Environment. Renewable Resources Journal. 1998. № 15(4). С. 6–23.16. Bocsi V., Fényes H., Markos V. Motives of volunteering and values of work among higher education students. Citizenship Social and Economics Education. 2017. № 16 (2). С. 117–131. DOI: https://doi.org/10.1177/2047173417717061.17. Činčalová S., Černá M. Volunteering of Czech College Students – Experience and Motivation. Journal on Efficiency and Responsibility in Education and Science. 2021. № 14 (2). С. 79–88. DOI: http://dx.doi.org/10.7160/eriesj.2021.140202.18. Daly H. E. Beyond Growth: The Economics of Sustainable Development. Boston : Beacon Press, 1996. 158 с.19. Fényes H. Effect of religiosity on volunteering and on the types of volunteering among higher educa-tion students in a cross-border central-Eastern European region. Acta Universitatis Sapientiae Social Analyses. 2015. № 5(2). С. 181–203.20. Fényes H., Markos V., Mohacsi M. Volunteering Among Higher Education Students as Part of Individual Career Management. Corvinus Journal of Sociology and Social Policy. 2021. № 12 (2). С. 3–22. DOI: https://doi.org/10.14267/CJSSP.2021.2.1.21. Fényes H., Pusztai G. Volunteering among Higher Education Students. Focusing on the Micro-level Factors. Journal of Social Research and Policy. 2012. № 3(1). С. 73–95.22. Handy F., Cnaan R., Hustinx L. A cross-cultural examination of student volunteering: Is it all about résumé building? Nonprofit and Voluntary Sector Quarterly. 2010. № 3. С. 498–523.23. Hart D., Donnelly T., Youniss J., Atkins R. High School Community Service as a Predictor of Adult Voting and Volunteering. American Educational Research Journal. 2007. № 44 (1). С. 197–219. DOI: https://doi.org/10.3102/000283120629817.24. Holdsworth C. Why volunteer? Understanding motivations for student volunteering. British Journal of Education Studies. 2010. № 58 (4). С. 421–437.25. Kofi A. International Year Of Volunteers 2001. Olympic Review: Official Publication Of The Olympic Movement. 2021. № XXVII-36. С. 13–14.26. McKeever B. The Nonprofit Sector in Brief 2015: Public Charities, Giving, and Volunteering. URL: https://pict76.unitinal.com/media/b8319fd8791034bc.pdf. (дата звернення: 09.09.2024).27. Resch K., Knapp M., Schrittesser I. How do universities recognise student volunteering? A symbolic interactionist perspective on the recognition of student engagement in higher education. European Journal of Higher Education. 2021. № 12 (2). С. 194–210. DOI: https://doi.org/10.1080/21568235.2021.191917028. Rumelt R. P. Good Strategy Bad Strategy: The Difference and Why It Matters. New York : Random House LLC, 2011. 336 с.29. Szluz B. Wolontariat studentów – współczesne wyzwania. Studia Socialia Cracoviensia. 2012.№ 4 (1). С. 163–181. DOI: https://doi.org/10.15633/ssc.397.30. The Universal Declaration on Volunteering. URL: https://www.iave.org/the-universal-declaration-on-volunteering/. (дата звернення: 09.09.2024).31. Transforming our world: the 2030 Agenda for Sustainable Development. URL: https://www. undp.org/uk/ukraine/publications/peretvorennya-nashoho-svitu-poryadok-dennyy-u-sferi-staloho- rozvytku-do-2030-roku (дата звернення: 08.09.2024).
Назва: | Трансформація інструментарію інформаційної гігієни в контексті російсько-української війни |
Авторство:
DOI: |
Мельникова-Курганова Олена, Кожаріна Валерія
Obraz, 2024. Vol.3 (46). P. 21–31 |
-
Мельникова-Курганова Олена, канд. наук із соц. комунік., e-mail: [email protected];
Кожаріна Валерія, здобувач другого (магістерського) рівня в, e-mail: [email protected].
Національний авіаційний університет, Київ, Україна.Вступ. Інформаційна гігієна стала критично важливою в умовах російсько-української війни. Стрімкий розвиток інформаційних технологій та методів ведення інформаційної ві- йни зумовив необхідність адаптації стратегій захисту від дезінформації та маніпулятивного контенту.
Актуальність та мета. Актуальність дослідження полягає в необхідності розуміння та вдосконалення методів захисту від інформаційних загроз в умовах триваючої війни. З огляду на інтенсивність кібератак та використання новітніх технологій для створення та поширення дезінформації, дослідження трансформації інформаційної гігієни є важливим. Захист особистих даних, постійне вдосконалення медіаграмотності, навички обирати якісні медіа є актуальним питанням для української аудиторії. Мета дослідження – визначити зміни інструментарію інформаційної гігієни в Україні з початку повномасштабного вторгнення, а також особливості комплексу заходів протидії дезінформації та деструктивним наративам у контексті російсько-української війни. Особлива увага приділяється вивченню адаптивних механізмів протидії дезінформації та деструктивним наративам в умовах російсько-української війни. Це дослідження спрямоване на виявлення нових стратегій та інструментів, що дозволяють ефективно захищати інформаційний простір країни в умовах інтенсивного протистояння.
Методи дослідження. Використано аналіз наукової літератури, порівняння даних медіаграмотності, case study ініціатив із медіаосвіти та експертної оцінки.
Результати. Проаналізовано еволюцію онлайн-курсів із медіаграмотності, які адаптувалися до нових викликів інформаційної війни. Розглянуто нові методи фактчекінгу та протидії дезінформації, створеної за допомогою ШІ. Досліджено концепцію інфодетоксу як метод адаптації інформаційної гігієни.
Висновки. Інформаційна гігієна в Україні зазнала суттєвої трансформації, адаптуючись до викликів війни. Підвищення рівня медіаграмотності, розвиток спеціалізованих освітніх програм та вдосконалення методів фактчекінгу сприяють формуванню стійкості суспільства до інформаційних загроз. Важливим аспектом залишаються постійна зміни методів інформаційної гігієни до нових технологічних викликів, зокрема використання ШІ в створенні дезінформації.
Ключові слова: інформаційна гігієна, інформаційна війна, медіаграмотність, критичне мислення, фактчекінг.Стаття надійшла до редакції 03.10.2024 р.
Рекомендовано до видання 07.11.2024 р. -
1. В Україні розробили посібник про використання штучного інтелекту для протидії пропа- ганді РФ. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-technology/3839316-v-ukraini-rozrobili-posibnik- pro-vikoristanna-stucnogo-intelektu-dla-protidii-propagandi-rf.html (дата звернення 22.09.2024).2. В Укрінформі відбувся фінальний тренінг проєкту щодо протидії дезінформації. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3886065-v-ukrinformi-vidbuvsa-finalnij-trening-proektu- sodo-protidii-dezinformacii.html?fbclid=IwZXh0bgNhZW0CMTAAAR28J6Fwk6_P0Q4GfqlznYK P4wYyOEosnDRJUEaA1r7oZlPssRzRrwUuD_o_aem_zSwgZtyTzlkA-g9kJ5oweQ (дата звернення 21.09.2024).3. Вижити в Інтернеті – місія (не)здійсненна. URL: http://game.cedem.org.ua/ (дата звер- нення 22.09.2024).4. Городецька О. Інформаційний детокс як засіб психологічного захисту особистості. Роз- виток професійної майстерності педагога в умовах нової соціокультурної реальності: збірник матеріалів ІІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Тернопіль: СМП «Тайп», 2020. С. 100-102.5. Гуцуляк Д. Фактчекінг як інструмент протидії дезінформації в умовах гібридних кон- фліктів. Наукові праці Міжрегіональної академії управління персоналом. Серія: Філологія, вип.2(12). 2024. С. 22-26.6. Дослідження цифрової грамотності в Україні. Третя хвиля. 2023. 70 с.7. Індекс медіаграмотності українців 2020-2023 (четверта хвиля). URL: https://detector. media/infospace/article/225738/2024-04-22-indeks-mediagramotnosti-ukraintsiv-20202023- chetverta-khvylya/ (дата звернення 20.09.2024).8. Індекс медіаграмотності українців: 2020-2022 (коротка презентація). URL: https:// detector.media/infospace/article/210209/2023-04-18-indeks-mediagramotnosti-ukraintsiv-2020- 2022-korotka-prezentatsiya/ (дата звернення 20.09.2024).9. Канішев К. Інформаційна гігієна та безпека. Фактчекінг. Київ: проєкт Іnfolight.ua, 2022. 24 с.10. Кібербезпека. Дія.Освіта. URL: https://osvita.diia.gov.ua/catalog/topic/cyber-security (дата звернення 21.09.2024).11. Кожаріна В. «Потрібні позитивні наративи про Україну»: Ольга Юркова про виклики та майбутнє боротьби з фейками. URL: https://www.goecc.pp.ua/post/potribni_pozytyvni_naratyvy_ pro_ukraine_olha_yurkova (дата звернення 21.09.2024).12. Колмакова В., Шаров С. Використання МВОК для формування імунітету від інформа- ційних загроз. Українські студії в європейському контексті: зб. наук. пр. №6. 2023. С. 80-87.13. Король О., Корнус О., Корнус А., Данильченко О., Нестеренко О., Браславська О. Впро- вадження медіаграмотності як засобу протидії ворожій пропаганді. Психолого-педагогічні про- блеми сучасної школи, 1(11). 2024. С. 37-46.14. Максимова Н., Красілова Ю. Вплив воєнного стану на інформаційне перевантаження особи. Габітус. Психологія особистості. Випуск 47. 2023. С. 121-126.15. Медіазнайко. URL: https://www.aup.com.ua/Game/ (дата звернення 22.09.2024).16. Мороз О. Як не стати овочем. URL: https://www.oksanamoroz.com/ (дата звернення 24.09.2024).17. Основи кібергігієни. URL: https://osvita.diia.gov.ua/courses/cyber-hygiene (дата звернен- ня 22.09.2024).18. Перевощиков К. Спершу перевір – потім повір. Які інструменти використовують фак- тчекери VoxCheck. URL: https://ms.detector.media/trendi/post/31431/2023-03-18-spershu-perevir- potim-povir-yaki-instrumenty-vykorystovuyut-faktchekery-voxcheck/ (дата звернення: 22.09.2024).19. Персональна кібергігієна. URL: https://osvita.diia.gov.ua/courses/personal-cyberhygiene (дата звернення 22.09.2024).20. Петренко С., Назаренко Н. Інформаційна гігієна як засіб протидії інформаційним впли- вам у контексті російсько-української війни. Інформаційна безпека людини, суспільства, держа- ви, 1-3 (34-36). 2022. С. 30-38.21. Петрів О. Дезінформація та штучний інтелект: (не)видима загроза сучасності. URL: https://cedem.org.ua/analytics/dezinformatsiya-shtuchnyi-intelekt/ (дата звернення: 22.09.2024).22. Поліковська Ю. Інфодетокс: 10 кроків до відповідального медіаспоживання. URL: https:// ms.detector.media/internet/post/33473/2023-11-14-infodetoks-10-krokiv-do-vidpovidalnogo- mediaspozhyvannya/ (дата звернення: 23.09.2024).23. Поліковська Ю. У проєкті «Як не стати овочем» представили добірку якісних укра- їнських ютуб-каналів. URL: https://ms.detector.media/sotsmerezhi/post/35246/2024-06-17-u- proiekti-yak-ne-staty-ovochem-predstavyly-dobirku-yakisnykh-ukrainskykh-yutub-kanaliv/ (дата звернення 24.09.2024).24. Пригоди Літератуса. URL: https://www.aup.com.ua/mediaosv/onlayn-gra-prigodi- literatusa/ (дата звернення 22.09.2024).25. Шуляк Н. Інформаційна гігієна в системі стратегічних комунікацій України: дис. док- тора філософії: 291 – Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії. Луцьк, 2024. 263 с.26. Яблонський М. Інфомедійна грамотність в умовах війни. Освітній процес в умовах воєн- ного стану в Україні: матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфіка- ції. Одеса, 2022. С. 494-496.27. Як формувати в українців інформаційну гігієну. URL: https://nashkiev.ua/technology/ yak-formuvati-v-ukraintsiv-informatsiinu-gigienu (дата звернення 24.09.2024).28. 8 листопада – онлайн-конференція «Медіаграмотність для людей старшого віку (60+)». URL: https://detector.media/infospace/article/218902/2023-11-03-8-lystopada-onlayn- konferentsiya-mediagramotnist-dlya-lyudey-starshogo-viku-60/ (дата звернення 22.09.2024).29. Interland. Безпека дітей в Інтернеті. URL: https://beinternetawesome.withgoogle.com/ uk_ua/interland (дата звернення 22.09.2024).
Назва: | Символічний простір як колективна ідентичність територіальних громад |
Авторство:
DOI: |
Чорнобут Ольга
Obraz, 2024. Vol.3 (46). P. 32–39 |
-
Чорнобут Ольга, аспірантка,
Запорізький національний університет, Запоріжжя, Україна, e-mail: [email protected]Вступ. Стаття присвячена дослідженню впливу символічного простору територіальних громад України на підвищення ефективності місцевого самоврядування в умовах децентралізації та військового стану.
Актуальність і мета. В умовах децентралізації символічний простір територіальних громад виступає ключовим фактором у формуванні колективної ідентичності та сприяє зміцненню культурної спадщини, що формується новими об’єднаними територіями. Він забезпечує інтеграцію на локальному рівні та відіграє центральну роль у збереженні історичних цінностей громад. Мета дослідження полягає у визначенні ролі символічного простору в розвитку територіальних громад у контексті соціокомунікаційних зв’язків, що забезпечують посилення національної ідентичності.
Методологія. У дослідженні застосовано низку методів, серед яких: аналіз наукових джерел, аналіз та синтез термінології. Застосовано метод проектування складових символічного простору територій. Здійснено аналіз семіотичних ідентичностей та каналів комунікації в громадах для виявлення стратегічних засобів взаємодії та їхнього впливу на соціальну комунікацію та позиціонування громади.
Результати. У статті аналізуються аспекти проєктування символічного простору на соціокомунікаційні зв’язки в територіальних громадах України з огляду на його структуру та складники. Під час дослідження визначено такі аспекти: по-перше, аналіз показує динамічну природу символічного простору та його трансформацію в межах громади; по-друге, у статті охарактеризовано компоненти символічного простору з урахуванням їхніх функцій та взаємодії між ними; по-третє, здійснено розподіл цього простору на складники, що дозволяє перетворити символічний простір на систематизовану та керовану структуру.
Висновки. Вплив символічного простору на колективну ідентичність територіальних громад є вагомим та стабілізуючим засобом в умовах децентралізації та військового стану. Під час проведення дослідження досягнуто поставленої мети, шляхом аналізу ролі символів для розвитку національної ідентичності територіальних громад. Вважаємо, що роль символів є рушійним засобом активізації соціальної згуртованості та громадянської мобільності у комунікативних відносинах громад. Сформовано ключові компоненти символічного простору, які сприяють інтеграції громад, зміцненню культурної спадщини та збереженню історичних цінностей. Завдання дослідження вдалося досягти через систематизацію структури символічного простору, який консолідує населення навколо спільних цінностей, що важливо для ефективної взаємодії між різними соціальними групами.
Ключові слова: символічний простір, символ, територіальна громада, комунікація, ідентичність.Стаття надійшла до редакції 03.10.2024 р.
Рекомендовано до видання 07.11.2024 р. -
1. Хітрова Т. В. Медійні засоби репрезентації дискурсу “історична пам’ять” в концепції реалізації державної політики пам’яті. Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. 2012. №4. С. 133–137.
2. Фуко М. Соціальний простір і символічна влада / М. Фуко // THESIS. – 1993. – № 2
3. Levi-Strauss C. The Savage Mind/ London: Weidenfeld and Nicolson, 1968. -P.53
4. Полянська О. Є. Роль символічного простору в культурному розвитку регіонів України URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/123456789/11633/10-Polyanska.pdf?sequence=1
5. Димерець Р. Власть символов и символы власти в современной культуре. Международные чтения по теории, истории и философии культуры. Вып. 8. Символы, образы, стереотипы: исторический и экзистенциальный опыт. Спб., 2000. С. 121-133.
6. Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Символ (дата звернення: 25 вересня 2024 року)
7. Ганаба С.О. Символічний простір міста як простір пам’яті. Філософія та політологія в контексті сучасної культури. Серія: Філософія. 2016. №6 с.4-9.
8. Панькова О. Символічний простір як засіб інтеграції та мобілізації людських спільнот. Економіка і управління. 2015. № 2(40). С. 151-157.
9. Рафальський О. Цивілізаційна ідентичність українства: історія і сучасність: монографія за заг.наук.ред. Я. Калакура. Київ : ІПіЕнД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2022. 512 с.
10. Про волонтерську діяльність: Закон України від 19.04.2011 № 3236-VI. Відомості Верховної Ради України, 2011, № 42, ст. 435.
11. Програма розвитку ООН в Україні. Соцопитування. 2023. URL: https://www.undp.org/uk/ukraine/press-releases/ukrayintsi-staly-chastishe-korystuvatysya-internetom-80-onlayn-shchodnya-sotsopytuvannya (дата звернення: 20 вересня 2024 року).
Назва: | Журналістика рішень у нових медіа: специфіка контенту та способів просування |
Авторство:
DOI: |
Бакаєвич Яна
Obraz, 2024. Vol.3 (46). P. 40–60 |
-
Бакаєвич Яна, аспірантка,
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, Київ, Україна, e-mail: [email protected]Вступ. У статті приділено увагу такому журналістському підходу як «журналістика рішень» на українському медіаринку та способах публікації матеріалів із журналістики рішень у нових медіа. Під час дослідження аналізувались публікації конкретних українських медіа в інстаграмі, їх формат та змістове наповнення поширюваних матеріалів із журналістики рішень в соціальній мережі.
Актуальність і мета. Журналістика рішень спрямована на висвітлення успішних ініціатив і рішень суспільних проблем. Правильний формат подачі в інстаграмі дозволяє краще комунікувати з аудиторією, підвищуючи вплив таких матеріалів і стимулюючи обговорення. Мета статті – визначення особливостей та підходів щодо публікації й просування матеріалів із журналістики рішень через нові медіа.
Методологія. Для вибору медіа, що спеціалізуються на створенні матеріалів із журналістики рішень, проаналізовано запити за ключовими словами в пошуковій системі «Google», а також журналістське фахове видання «Детектор медіа». Щоб запевнитись у правильності вибору, у кожного медіа додатково проаналізовано розділ на сайті «Про нас» щодо власного позиціонування видання редакцією. Таким чином визначено список українських медіа, що створюють матеріали з журналістики рішень. Після цього проаналізовано 50 публікацій у п’яти інстаграм-профілях цих медіа й застосовано метод контент-аналізу для виявлення ключових способів подачі й промоції матеріалів із журналістики рішень на платформі «Інстаграм».
Результати. Матеріали з журналістики рішень здебільшого представлені у форматі мультимедійних каруселей із використанням фото, графічних елементів, тексту. У форматі відеоматеріалів із журналістики рішень в інстаграмі значно менше. Попри те, що якість публікацій в інстаграмі деяких медіа була на високому рівні, відгук аудиторії, а саме вподобання та коментарі, кількісно низькі або відсутні. Спостерігається низька частотність публікацій матеріалів із журналістики рішень в інстаграмі протягом місяця.
Висновки. Мультимедійні можливості інстаграму дозволяють поширювати матеріали з журналістики рішень за допомогою мультимедійних каруселей чи відеоформату. Водночас варто розуміти алгоритми соціальних мереж та способи взаємодії з аудиторією, щоб більше споживачів прочитали чи побачили публікації й відреагували на матеріали. Партнерські інтеграції та опис досвіду впровадження рішень читачів медіа в інстаграмі дозволяють охопити більшу аудиторію медіа при публікації матеріалів із журналістики рішень в інстаграмі, спонукати до обговорення та вподобань дописів із матеріалами журналістики рішень.
Ключові слова: журналістика рішень, контент, нові медіа, просування в нових медіа, інстаграм, візуалізація даних.Стаття надійшла до редакції 04.10.2024 р.
Рекомендовано до видання 07.11.2024 р. -
1. Бодрухіна Т. А., Манич Н. Є. Медіа конвергентність і нові медіа як тренд сучасної журналістики. Мас-медіа України на зламі епох: реалії та перспективи розвитку : матеріали Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. м. Старобільськ, 20–21 березня 2018 р. Старобільськ : ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2018. С. 133–138.2. Curry A. L., Hammonds K. H. The Power of Solutions Journalism. Center for Media Engagement. 2014. URL: https://mediaengagement.org/research/solutions-journalism/ (date of access: 15.09.2024).3. Divoche.media. Instagram. URL: https://www.instagram.com/p/C_IiInDtnC2/?img_index=2 (date of access: 22.09.2024).4. Гречка Інфо Instagram. URL: https://www.instagram.com/p/DAgqXiUNvjn/?img_index=1 (дата звернення: 22.09.2024).5. Дослідження. Медіаспоживання українців: третій рік повномасштабної війни. ОПОРА – Громадянська мережа – вибори в Україні – Election in Ukraine. URL: https://www.oporaua.org/viyna/doslidzhennya-mediaspozhivannya-ukrayinciv-tretiy-rik-povnomasshtabnoyi-viyni-25292 (дата звернення: 15.09.2024).6. Іванова О. Конструктивність конструктивної журналістики в конфліктогенному соціальнокомунікаційному середовищі. Діалог: медіастудії. 2023. № 28. С. 81–97. DOI: https://doi.org/10.18524/2308-3255.2022.28.268489 (дата звернення: 24.09.2024).7. Solutions Journalism: What is it and why should I care? Medium. URL: https://thewholestory.solutionsjournalism.org/solutions-journalism-what-is-it-and-why-should-i-care-e5acd0ab5332 (date of access: 21.09.2024).8. Остапчук С. С., Закомолдіна А. Є. Роль соціальних мереж у сучасному медіапросторі. URL: https://dspace.nau.edu.ua/handle/NAU/57256 (дата доступу: 18.09.24).9. Рубрика. Instagram. URL: https://www.instagram.com/p/DADko_ltU3E/?img_index=1 (дата звернення: 22.09.2024).10. Що таке журналістика рішень? Львівський медіафорум. URL: https://solutionjournalism.lvivmediaforum.com/ (дата звернення: 22.09.2024).11. Журналістика рішень в умовах війни у новинах регіональних телеканалів «Суспільне Ужгород» та «21 Ужгород» (період серпень-жовтень 2023 року). URL: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/57260 (дата звернення: 11.09.2024).12. Слотюк Т. Концепція моделі Solutions Journalism: конотація, функції, особливості функціонування. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика. 2021. № 50. С. 68–76. URL: https://doi.org/10.30970/vjo.2021.50.11097 (дата звернення: 16.09.2024).13. Varosh Instagram. URL: https://www.instagram.com/p/C_TCI7Lo-e7/?img_index=1(дата звернення: 24.09.2024).14. Zaborona. Instagram. URL: https://www.instagram.com/p/C-KyNwDCd0j/ (дата звернення: 24.09.2024).15. Allam, R. Constructive Journalism in the Egyptian Context: Roles and Challenges [The American University in Cairo], p.13-14, p.18. URL: http://www.qu.edu.qa/static_file/qu/conference/jmem2017/documents/Constructive%20Journalism-JMEM2018.pdf (дата доступу: 18.09.24).16. Семен Н. Особливості подачі інформації про пандемію COVID-19 на Instagram-акаунтах сучасних українських медіа (на прикладі профілів телеканалів «НТА» та «Україна 24»). Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. 2021. № 2(46). С. 130–135. DOI: https://doi.org/10.32840/cpu2219-8741/2021.2(46).19 (дата звернення: 25.09.2024).17. Семен Н. Роль соціальної мережі Instagram у популяризації журналістського контенту. Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: журналістика. 2022. Т. 1, № 3. C. 74–79. DOI: https://doi.org/10.23939/sjs2022.01.074 (дата звернення: 29.09.2024).18. Zhytnikova A. Signs of constructive journalism in the Ukrainian media. Dialog: media studios. 2024. № 29. С. 35–44. URL: https://doi.org/10.18524/2308-3255.2023.29.300633 (дата звернення: 29.09.2024).19. Тонкіх І. Критерії якості контенту інтернет-медіа. Обрії друкарства : науковий журнал. 2018. №1 (6). С. 209–217. Бібліогр.: 5 назв. DOI: https://doi.org/10.20535/2522-1078.2018.1.132903.
Назва: | Аудиторні особливості спеціалізованої преси (на прикладі газети «Юридична практика», Київ, 1995-) |
Авторство:
DOI: |
Галаджун Зоряна
Obraz, 2024. Vol.3 (46). P. 61–74 |
-
Галаджун Зоряна, канд. наук із соц. комунік., доц.
Національний університет «Львівська політехніка», Львів, Україна, е-mail: [email protected].Вступ. Спеціалізована преса, що функціонує на медійному ринку України, представлена багатьма виданнями, в тематиці яких зацікавлена цільова аудиторія. Поряд з діловими, медичними, літературно-художніми, іншими часописами ввійшли в систему спеціалізованої преси України також і юридичні видання. Дослідження аудиторії юридичної преси є важливим з багатьох міркувань, зокрема задля того, щоб знати, на кого спрямовувати комунікацію (хто споживач інформації), чиї інтереси враховувати, яку тематику обирати, як оформляти видання тощо.
Метою дослідження є вивчення на основі аналізу напрацювань українських та іноземних науковців і практиків медійної сфери аудиторних особливостей спеціалізованого видання «Юридична практика» та формування портрета її читача.
Методологія. Для реалізації мети використано загальнонаукові та спеціальні методи, зокрема: історичний – задля вивчення стану досліджень аудиторії медіа; порівняльний – задля виявлення на основі зібраних даних тенденцій формування аудиторії спеціалізованої газети; індуктивний – задля узагальнення виявлених тенденцій та формулювання висновків; типологізаційний – задля диференціації інформації відповідно до елементів структури спеціалізованих видань. Під час вирішення окремих завдань дослідження на різних його етапах використовувались емпіричні та теоретичні прийоми: спостереження, опис, класифікація та систематизація.
Результати. В контексті нашого дослідження особливої уваги заслуговує думка дослідників Е. Охміхен та К.-М. Рідер, які вважають, що за критерієм мотивів усі користувачі (аудиторія видання) поділяються на тих, хто орієнтований на інформацію певного виду, і на тих, хто шукає розваги, а на належність особи до того чи іншого типу користувачів впливають, в першу чергу, соціальний статус та вимоги професії. Аудиторія юридичного видання в основному складається з осіб, що є громадянами України, мають вищу юридичну освіту, володіють державною мовою вільно чи в обсязі, що відповідає рівню, визначеному Національною комісією зі стандартів державної мови, мають стаж в галузі права чи на певних юридичних посадах.
Висновки. Аудиторія медіа це реальні споживачі медійного продукту, який виробляється різними видами редакцій. Якщо в минулому аудиторія була об’єктом, на який спрямовувалося повідомлення ЗМІ, то сьогодні через високу конкуренцію на ринку вже аудиторія впливає на тематику та проблематику контенту редакції, тобто колись зовнішній чинник творчості журналіста став його замовником на певний вид інформації.
Ключові слова: аудиторія медіа, аудиторія юридичного видання, юридична преса, друкована преса України, портрет читача.Стаття надійшла до редакції 26.02.2024 р.
Рекомендовано до видання 07.11.2024 р. -
1. ДСТУ 3017—2015. Видання. Основні види. Терміни та визначення. К.: Держстандарт України, 2015.2. Фісенко Т. В. До питання про класифікацію спеціалізованих видань. Обрії друкарства. 2019. №1(7). С. 206-216.3. Різун В. Теорія масової комунікації. К.: Просвіта, 2008. 260 с.4. Корольова О. В. Спортивні журнали незалежної України: сучасний стан, тенденції розвитку : автореф. дис. … канд. наук із соціальних комунікацій: 27.00.01. – К …194 с.5. Livingstone, S. M. (1996). On the continuing problems of media effects research. In J. Curran & M. Gurevitch (Eds.), Mass Media and Society (pp. 305–324). London: Edward Arnold. https://eprints.lse.ac.uk/9082/1/Media_audiences.pdf6. McQuail, D. (1997). Audience analysis. London: Sage.7. Іванов В. Ф. Соціологія масової комунікації. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2000. 210 с.8. Іванов В. Соціологічні дослідження аудиторії мас-меді. URL:http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=1280, (дата звернення 01.10.2023).9. Іванова О., Мойсеєва О., Стеблина Н. Місцева преса: посібник для ЗМІ. Як регіональним журналістам працювати за часів нових медіа та кризи демократії. URL: http://www.ualocal.media/?p=433, (дата звернення 12.12.2023).10. Гусак О. Основні тенденції поведінки аудиторії сучасних інтернет-ЗМІ. URL:https://core.ac.uk/download/pdf/47236578.pdf, (дата звернення 12.12.2023).11. Синоруб Г., Синоруб М. Аудиторія цифрових медіа: способи залучення. URL:http://dspace.tnpu.edu.ua/bitstream/123456789/22742/1/20_Synorub_Synorub.pdf, (дата звернення 12.12.2023).12. Василик Л. Тенденції функціонування друкованих медіа в Україні. URL:https://archer.chnu.edu.ua/jspui/bitstream/123456789/2879/1/kowal-w%20kr%C4%99gu%20prasy%201%281%29.pdf, (дата звернення 12.12.2023).13. Українські медіа, ставлення та довіра у 2023 році: дослідження «USAID-Internews».URL: https://internews.in.ua/wp-content/uploads/2023/10/Ukrainski-media-stavlennia-ta-dovira-2023r.pdf, (дата звернення 12.12.2023).14. Випуск в Україні газет за тематичними розділами та читацькою адресою: статистична інформація Книжкової палати України. URL:https://skilky-skilky.info/wp-content/uploads/2023/06/Vypusk-periodychnykh-i-prodovzhuvanykh-vydan-1991-2022-rr.pdf, (дата звернення 12.12.2023).15. Зінгерман Є. Як визначити свою цільову аудиторію. Конспект лекцій. Bazilik Media. 2019. URL:https://bazilik.media/nasha-tsilova-iak-vyznachaiut-svoiu-tsa-ukrainski-media/, (дата звернення 01.12.2023).16. Пилипюк С. Цінність медіа визначається його аудиторією – Олексій Амьотов про медіа-тренди. The Village. 2017. URL: https://www.village.com.ua/village/knowledge/lecture/256779-oleksiy-amotov-pro-trendi-v-media, (дата звернення 01.12.2023).17. Бондаренко Т. Інформаційні взаємини в системі «медіа-аудиторія»: за результатами експертного опитування регіональних редакторів. Наукові записки. 2016. URL: http://nz.uad.lviv.ua/static/media/2-53/35.pdf, (дата звернення 16.11.2023).18. Садівничий В. Типологічна система спеціалізованої медичної преси (на прикладі видань Наддніпрянської України середини ХІХ – початку ХХ ст.). Журналістика. 2015. Вип. 14. С. 57–70.19. Лалл Джеймс. Мас-медіа, комунікація, культура: глобальний підхід : [пер. з англ.]. К. : К.І.С., 2002. 264 с.20. Охотнік Ю. 5 типових помилок онлайн-медіа при роботі з аудиторією. Medium. 2019. URL: http://surl.li/qrnkh, (дата звернення 16.11.2023).21. Oehmichen, Ekkehardt/Christa-Maria Rider (2003): Die Medien Nutzer Typologie. Baden-Baden, 276 p.22. Мак-Клейн Д. Теорія масової комунікації (перекл. з анг. О. Возьна, Г. Сташків). Львів: Літопис, 2010. 538 с.23. Полюга Л. М. Словник синонімів української мови. Київ : Довіра, 2006. 477с.24. Словник української мови у 20 томах. Київ: Український мовно-інформаційний фонд НАН України, 2021. 1024 с.25. Караванський С. Практичний словник синонімів української мови. Київ: «Українська книга», 2000. 480 с.26. Словник української мови в 11 томах. 1978. Т. 9. URL: http://sum.in.ua/s/seredovyshhe/, (дата звернення 16.11.2023).27. Закон України «Про судоустрій та статус суддів». 2016. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1402-19#Text, (дата звернення 16.11.2023).28. Закон України «Про прокуратуру». 2014. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1697-18#Text, (дата звернення 16.11.2023).29. Закон України «Про нотаріат». 1993. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3425-12#Text, (дата звернення 16.11.2023).30. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 2013. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5076-17#Text, (дата звернення 16.11.2023).31. Юрисконсульт. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників. URL: https://jobs.ua/dkhp/articles-133, (дата звернення 16.11.2023).32. Архів опитувань. Юридична практика. URL: https://pravo.ua/pollsarchive?poll_page=1, (дата звернення 16.11.2023).33. Серажим К. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність : монографія. К., 2002. 392 с.34. Царьова І. Сучасний український юридичний текст: лексико-дериваційна структура : монографія. Дніпро : ЛІРА, 2020. 446 с.35. Артикуца Н. В. Мова права у її функціональних різновидах. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/149235495.pdf, (дата звернення 16.11.2023).
Назва: | Листи болю, мук, страждання і незламности духа та відданости Україні (з епістолярної спадщини Григорія Антоновича Нудьги) |
Авторство:
DOI: |
Вертій Олексій
Obraz, 2024. Vol.3 (46). P. 75-97 |
-
Вертій Олексій,
доктор філологічних наук, e-mail: [email protected]Епістолярна спадщина з архіву Г. А. Нудьги – джерело для дослідження діалектики формування і становлення його життєвих принципів, ідеалів, характеру та незламності життєвої позиції за обставин комуністичного всевладдя в Совєтському Союзі. Відтак опубліковані листи творять образ того часу, дають ключ до розуміння його суперечностей та викликів національно свідомої частини української інтелігенції суспільству суцільної диктатури, зла і несправедливості.
Ключові слова: лист, конфлікт, сила волі, стійкість, свідомість обов’язку.Стаття надійшла до редакції 25.10.2024 р.
Рекомендовано до видання 07.11.2024 р. -