Правила оформлення

Журнал виходить 4 рази на рік. Статті приймаються до: 21 лютого; 26 квітня; 8 вересня; 9 листопада. У разі накопичення необхідного матеріалу можливі 2 додаткові випуски.

До друку приймаються оригінальні наукові статті та повідомлення українською, англійською, німецькою, польською, російською, французькою мовами, ретельно відредаговані й відповідним чином оформлені. Статті, написані іноземними мовами, друкуються позачергово.

Обсяг статті – 0,5–1 авт. аркуш (20–40 тис. знаків із пробілами між словами) не враховуючи списки літератури. Обсяг повідомлення – 0,2–0,4 авт. арк.

Усі статті обов’язково рецензуються.

Редакцією журналу кожній статті обов’язково присвоюється цифровий ідентифікатор об’єкта (ЦІО) (Digital object identifier, DOI).

Рекомендовані до друку статті редакційною колегією, вичитуються коректором, проходять технічне верстання згідно з видавничим форматом і шаблонами журналу.

Статті, підготовлені студентами бакалаврату, друкуються лише у співавторстві з керівником.

СТРУКТУРА СТАТТІ:

Індекс УДК.

Назва: має бути короткою (5–9 слів), адекватно відбивати зміст тексту, відповідати суті досліджуваної наукової проблеми. При цьому слід уникати назв, що починаються зі слів: «Дослідження питання…», «Деякі питання…», «До питання…», «Проблеми…», «Шляхи…» та ін., у яких не відбито суть проблеми.

Авторство: прізвище та ім’я автора, науковий ступінь, вчене звання, місце роботи, адреса установи мовою оригіналу статті.

Анотація та ключові слова мовою оригіналу статті: через рядок після заголовку. Коротко вказуються мета, актуальність, основні результати та головні висновки дослідження. Обсяг анотації – 600–900 знаків із пробілами, ключові слова – 3–5.

Назва, анотація та ключові слова англійською (для англомовних статей – українською): через рядок після попередньої анотації. Текст повторює анотацію мовою оригіналу.

Текст статті: через рядок після анотації. Структурні компоненти тексту: вступ, методи дослідження, результати й обговорення, висновки та перспективи. Кожен із них виділяється жирним шрифтом.

Вступ: постановка проблеми; актуальність дослідження; зв’язок авторського доробку із важливими науковими та практичними завданнями; огляд літератури й аналіз останніх досліджень та публікацій, у яких започатковано розв’язання цієї проблеми й на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми; новизна; мета і завдання статті. Обсяг вступу – близько 3000 знаків.

Методи дослідження: вказати, які методи та як саме використовувалися для дослідження, відображеного у статті. Розкрити сам механізм проведення дослідження – яким чином було отримано його результати.

Результати й обговорення: викладається основний матеріал дослідження із повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

Висновки та перспективи подальших розвідок у цьому напрямі: повинні відповідати вимогам до фахових публікацій, обсяг – близько 2000 знаків із пробілами.

Подяки (за потреби): коротко висловити подяку установам чи дослідникам, які надали допомогу при підготовці цієї публікації.

Список літератури – через рядок після основного тексту. Не менше 10 джерел. Подається в порядку цитування або за абеткою, кожне нове джерело – з абзацу. При оформленні вказуються повні реквізити джерела відповідно до ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. (Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел). Обов’язково подається у двох варіантах: 1) мовою оригіналу; 2) той же список, але латиницею.

Абстракт («конспект, резюме, витяг». До статті не англійською мовою подається абстракт англійською мовою; до статті не українською мовою подається абстракт українською мовою): короткий виклад, що дозволить читачеві зорієнтуватись у вашому дослідженні. Крім того, абстракт використовують онлайнові бази даних для індексування робіт. Тому він повинен містити фрази та ключові слова, що дозволяють легко шукати текст статті. Структура абстракту: UDC; назва статті; прізвище та ім’я автора; науковий ступінь, вчене звання; місце роботи, адреса установи; електронна адреса; відкрийте ідентифікатор дослідника та автора (ORCID); головна частина; ключові слова. Згідно з вимогами наукометричних баз головна частина подається як структурований реферат і містить такі елементи: вступ (чому ви розпочали це дослідження), актуальність і мета (що ви хотіли зробити), методологія, результати (що ви установили), висновки (новизна, потенційне значення результатів). Обсяг абстракту 1800–2300 знаків. Можна скористатися порадами щодо складання абстракту.
У разі потреби редакція може допомогти перекласти абстракт англійською мовою.

У кінці статті вказується дата її надсилання до редакції журналу.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ОФОРМЛЕННЯ ПРИСТАТЕЙНОЇ БІБЛІОГРАФІЇ ЛАТИНИЦЕЮ

Список літератури (References) латиницею необхідно наводити повністю окремим блоком, повторюючи список літератури, наданий національною мовою, незалежно від того, є в ньому іноземні джерела чи немає. Якщо в списку є посилання на іноземні публікації, вони повністю повторюються в списку, наведеному в латиниці.

Перелік літературних джерел латиницею (REFERENCES) повністю відповідає переліку літературних джерел мовою оригіналу (ЛІТЕРАТУРА). У ньому можна виокремити такі елементи для перекладу:

  • прізвище та ініціали автора;
  • назва статті;
  • назва книги;
  • назва періодичного видання, де опубліковано статтю;
  • назва видавництва, а також форми власності юридичних осіб;
  • назва міста;
  • назва конференцій;
  • пояснювальні слова, словосполучення та скорочення.

Для кожного з вищенаведених елементів переклад англійською мовою має свої особливості.

  1. Прізвище автора, ініціали наводяться відповідно до правил транслітерації (Постанова КМ України № 55 «Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею» від 27.01.2010 р.).

Пунктуація має бути такою:

  • для одного автора після прізвища ставиться кома, потім ініціали: Richardson, A.
  • Для двох і більше авторів прізвища перераховуються через кому, а перед прізвищем останнього автора ставиться and: Richardson, A. and Brown, B.

Прізвища іноземних авторів потрібно наводити в оригіналі, не застосовуючи транслітерацію, адже це може призвести до спотворення інформації.

  1. Назва статті перекладається англійською мовою власноруч, або наводиться відома англійська назва в разі її існування на час посилання.
  2. Назва книги, яка видана російською або українською мовою, подається в транслітерації з мови оригіналу й супроводжується перекладом англійською мовою у квадратних дужках. Якщо книга видана в перекладі з англійської, потрібно наводити її оригінальну англійську назву, зворотний переклад із російської/української мови може призвести до спотворення інформації.
  3. Назва періодичного видання, у якому опублікована стаття, подається в транслітерації (або англійською мовою, за наявності офіційної англомовної назви видання). Правильну назву періодичних видань необхідно уточнювати на їх офіційних сайтах або користуватись іншими достовірними джерелами. Якщо використовується скорочена назва видання, необхідно переконатися, що вона є загальноприйнятою. У інших випадках застосовується повна назва видання. Застосовувати власно скорочену назву не можна. Наприклад: Літературознавство – Literaturoznavstvo. Художнє моделювання – Hudozhnie modeluvannya.
  4. Назва видавництва (підприємства, установи, організації), а також форм власності подається в транслітерації (Наукова думка – Naukova dumka, Высшая школа – Vysshaia shkola, Вища школа – Vyshcha shkola, ЗАТ Фірма Едельвейс – ZAT Firma Edelveis).
  5. Назви міста та країни видання наводяться англійською мовою (Київ – Kyiv, Москва – Moscow, Україна – Ukraine).
  6. Назви конференцій перекладаються англійською; для міжнародних конференцій застосовується офіційна англомовна назва.
  7. Пояснювальні слова та словосполучення перекладаються англійською, а їхні скорочення замінюються англійськими аналогами.

Перелік деяких найбільш поширених скорочень та їх переклад:

частина 1

том 1, Т.1

С. 12–15, 123 с.

№ 1

Випуск 1

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата … наук

Матеріали IV Міжнародної конференції

 

Навчальний посібник

Підручник для ВНЗ

Науково-технічний збірник статей

від 10.12.2012

монографія

та інші

part 1

volume 1, Vol. 1

pp. 12–15, 123 p.

no. 1

issue 1, Iss. 1

Thesis abstract…cand.sc.

 

Proceedings of the 4th International conference (Proc. 4th Int. Conf.)

tutorial

high school textbook

Scientific-and-technical collected works

dated December 10, 2012

monograph

et al.

  1. Точні посилання – на конкретні статті та розділи книг вказується діапазон сторінок (рр. 10-46) На електронні ресурси наводиться повний URL (Uniform Resource Locator) публікації та дата доступу (access date).
  2. Рік публікації вказується в круглих дужках після списку прізвищ усіх авторів: Richardson, A. (1988); Ingram, T. N., Schwepker, I. H., and Hutson, D. (1992).

 

Приклади оформлення різних видів джерел:

Книги:

Скубов Д. Ю., Ходжаев К. Ш. Нелинейная электромеханика. – М. : Физматлит, 2003. – 360 с.

Skubov, D. Yu. and Khodjaev, K. Sh. (2003), Nelineynaia elektromekhanika [Nonlinear elektromehanics], Fizmatlit, Moskow, Russia.

Перекладні видання:

Дезоер Ч. А., Ку Э. С. Основы теории цепей. / [Перев. с англ. под ред. С. М. Петрова]. – М. : Связь, 1976. – 200 с.

Dezoer, Ch. and Ku, E. (1976), Osnovy teorii tsepey [Fundamentals of Circuit Theory], Translated by Petrov, S. M., Moskow, Russia.

Статті в періодичних виданнях:

Дроздов О. П. Коментарі до теорії енергопроцесів з полігармонічними сигналами // Збірник наукових праць Кіровоградського національного технічного університету. – 2004. – Вип. 15. – С. 10-18.

Drozdov, O. P. (2004), “Comments on the theory of energy processes with polyharmonic signals”, Zbirnyk nsukovykh prac kirovohradskogo natsionalnogo tekhnichnogo universytetu, vol. 15, pp. 10-18.

Електронні ресурси (ресурси, що доступні тільки в мережі Інтернет):

  • назва сайту / прізвища та ініціали авторів;
  • рік публікації (у круглих дужках);
  • назва статті в перекладі (в лапках “ ”);
  • available at: зазначення повного URL публікації (http:// у посиланні може бути наявним тільки в разі, якщо в адресі немає “www”);
  • (access date) у дужках дата звернення до джерела (важливо вказувати дату звернення до джерела, оскільки інтернет ресурси динамічні і часто не довговічні).

Штовба С.Д., Мазуренко В. В., Савчук Д. А. Генетичний алгоритм вибору правил нечіткої бази знань, збалансованої за критеріями точності та компактності // Наукові праці Вінницького національного технічного університету. – 2012. – № 3. – Режим доступу : http://praci.vntu.edu.ua/artikle/view/2335/2603

Shtovba, S. D., Mazurenko, V. V., and Savchuk, D. A. (2012), “Genetic algorithm selection rules fuzzi knowledge base, balanced by the criteria of accuracy and compactness”, Collected works of Vinnytsia National Technical University, no. 3, available at: http://praci.vntu.edu.ua/artikle/view/2335/2603 (access March 15, 2012).

Матеріали конференцій:

Гапонов Й. М. Лабораторне обладнання для дослідження цифрових систем автоматичного керування двигунами постійного струму : збірник наукових праць Х Міжнародної науково-технічної конференції молодих учених і спеціалістів, 28-29 березня. 2012 р., Кременчук / Електромеханічні та енергетичні системи, методи моделювання та оптимізації. – Кременчук : КрНУ, 2012. – С. 63-64.

Gaponov, Y. M. (2012), “The laboratory equipment for study of the automatic digital control systems of DC electric drives”, Elektromekhanichni ta enerhetychni systemy, metody modeliyvannia ta optymizatsii. Zbirnyk naukovykh prats X Mizhnarodnoi naukovo-tekhnichnoi konferentsii molodykh uchenykh i spetsialistiv [Elektromechanical and Energy Systems, Modeling and Optimization Methods. Conference proceedings of the 10 th International conference of students and young researches], Kremenchuk, KrNU, March 28-29, 2012, pp. 63-64.

Автореферати дисертацій:

Иванов С. Н. Обоснование параметров механического отпора породам почвы выемочных выработок при отработке лав обратным ходом : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук : спец. 05.15.02. – КрНУ, Кременчук, 2007. – 23 с.

Ivanov, S.N. (2007), “Substantiation of mechanical resistance parameters of mine workings with retreat driving of a longwall to above rocks”, Thesis abstract for Cand. Sc. (Engineering.), 05.15.02, Kremenchuk Mykhailo Ostrohradskyi National University, Kremenchuk, Ukraine.

На сайті (http://www.emeraldinsight.com/authors/guides/write/harvard.htm?part=2) видавництва Emerald містяться достатньо детальні рекомендації щодо складання пристатейних списків літератури за стандартом Harvard (Harvard reference system) практично для всіх видів публікацій, а також програмні засоби для їх формування. Для створення транслітерованих текстів, підготовлених кирилицею, можна використовувати сайт http://www.translit.ru. Із запропонованих варіантів транслітерації необхідно обрати варіант системи Держдепартаменту США (BSI). М’який знак і апостроф латиницею не відтворюються. Для оформлення списку літератури англійською мовою бажаним є стиль APA (http://www.apastyle.org/). Транслітерувати інформацію потрібно згідно з постановою КМУ від 27.01.2010 №55 (http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/55-2010-%D0%BF) (для української мови) або вимогам BGN/PCGN (для російської мови).

 

ВИМОГИ ДО ТЕХНІЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ:

  1. Назву статті набирати звичайним текстом; не допускається набір з використанням опції Caps Lock.
  2. Шрифт тексту – Times New Roman, кегль – 14 пн., міжрядковий інтервал – 1,5. Параметри сторінки: А4 за замовчуванням.
  3. Абзацний відступ – 1,25 см. Абзацування автоматичне. Не допустиме створення абзацного відступу пробілами або табуляцією (клавіші «Tab»).
  4. Текст вирівнювати по ширині. Жодного елементу не центрувати, не вирівнювати вправо, не подавати прописними літерами.
  5. Не допускається заміна тире знаком дефіса й навпаки.
  6. Для позначення діапазону років, століть використовувати знак тире без пропусків ліворуч і праворуч (якщо діапазон зазначено лише цифрами), наприклад: 1918–2000 рр., ХІ–ХІІІ ст. Але: ХІХ – перша половина ХХ ст.
  7. У тексті скорочувати грошові та метричні одиниці, роки та століття.
  8. Усі цитати, мова оригіналу яких є іншою, подавати мовою вашої статті й обов’язково супроводжувати їх посиланнями на джерело і конкретну сторінку. Цитати, назви творів тощо брати в лапки «», для внутрішньоцитатного виділення використовувати лапки „”.
  9. У тексті назви періодичних видань і книг подаються мовою оригіналу.
  10. Абревіатури, якщо вони є, подавати в дужках при першому згадуванні.
  11. Усі скорочення в тексті: ініціали та прізвище (Т. Г. Шевченко), і т. д., і т. п., й ін., та ін., с. – друкувати через нерозривний пропуск (одночасне натискання клавіш Shift + Ctrl + «Пробіл»).
  12. Бібліографічні посилання друкувати в квадратних дужках. Перша цифра – номер джерела в списку літератури, друга – номер сторінки. Номер джерела і номер сторінки розділяти комою і скороченим словом «сторінка» (с.). Для зазначення діапазону сторінок або номерів джерел використовувати знак тире без пропусків. Номери сторінок, що стосуються одного джерела, розділяти комою; номери різних джерел – крапкою з комою. Напр.: [3, с. 23], [3, с. 45–50], [1–5], [3, с. 33, 36; 4, с. 34], [5; 7; 23].
  13. Графічні об’єкти. Створення графічних об’єктів може здійснюватися будь-яким графічним редактором у форматі ВМР файлів.

У редакторі Мicrosoft Word 6.0, 7.0 рисунки виконувати за допомогою функції «Створити рисунок», а не виконувати рисунок поверх тексту. Усі графічні компоненти рисунка і підписи об’єднуються командою «Групувати» і подаються у вигляді одного графічного об’єкта, прив’язаного до тексту з обтіканням «У тексті». Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.

Таблиці виконувати у редакторі Мicrosoft Word 6.0, 7.0 за допомогою функції «Додати таблицю». Кожна таблиця повинна займати не більше одного аркуша при 12 кеглі шрифту. Формат таблиць лише книжковий. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках). У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера, наприклад: «Таблиця 1».

На всі рисунки й таблиці давати посилання в тексті. Усі рисунки мають супроводжуватися підрисунковими підписами, а таблиці повинні мати заголовки та порядкові номери.

  1. Формули у статтях по всьому тексту набирати у формульному редакторі MS Equation – 3.0, шрифт TIMES, 10 кегль.
  2. Автори мають дотримуватися правильної галузевої термінології (див. держстандарти). Терміни по всій роботі слід уніфікувати.
  3. Якщо оформлення статті не відповідає хоча б одній із зазначених вимог, редакція повертає статтю автору на доопрацювання з позначкою «не відповідає вимогам».