Випуск 2 (42) ’ 2023

Зміни у світовому медіапросторі активно вивчаються науковцями багатьох провідних університетів, є частиною досліджень відомих гуманітаристів. Їх огляд, проведений у статті, сприяє порівнянню із ситуацією в українському сегменті. Український медіапростір, як свідчать праці окремих вчених українських ЗВО й аналітиків Українського інституту медіа і комунікації, також зазнає суттєвих змін на багатьох напрямках. Аналіз цих досліджень показав проблеми паперових друкованих газет та позитивні й негативні прояви контенту Телеграм і ТікТок.
Ключові слова: TikTok, контент, медіа, дезінформація, відео.

УДК: 007 : 304 : 659.3

Носова Богдана, канд. наук із соц. комунік., доц.,
Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-6692-173X.
Мороні К’яра, PhD, ад’юнкт-професор,
Університет Тушії, м. Вітербо, Італія, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0009-0007-7010-7937.
Бокколіні Алессандро, PhD, доцент,
Університет Тушії, м. Вітербо, Італія, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0003-2677-6897.
Спінеллі Еліза, PhD, наук. співробітник, шеф-редактор радіо Unitus,
Університет Тушії, м. Вітербо, Італія, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0009-0001-7791-3436

Зміни в медіаландшафті: популярність Telegram та Tik-Tok

Вступ. Запропонована стаття продовжує міждисциплінарне дослідження традиційних та нових медіа: їх взаємодоповнення та інструментальне поєднання, а також наративні взаємовпливи й комунікаційне співіснування. В українському сегменті означена тема досліджується фрагментарно. В окремих напрямах спиратимемося на досвід італійських медіа. Оглянуто українські якісні конвергентні газети та одну з найдавніших італійських газет «Corriere della Sera». Ідеться також про ті дослідження TikTok в англомовному світі, яких немає в українському науковому середовищі.
Актуальність. У ситуації, коли зменшується кількість друкованих газет і зростає популярність Telegram та TikTok, виникла потреба провести синтезоване дослідження вказаної проблематики. У цьому є інноваційність дослідження. Завдяки такому підходу вдалося підтвердити нашу гіпотезу про необхідність загальнонаціональної газети як конвергентного медіа.
Методологія. Методом наукового аналізу користувалися при огляді українських та італійських медіа. Це дало можливість виявити особливості їхнього контенту та зробити порівняльну характеристику. Прийоми дискурсивного аналізу використовували для опису досліджень Telegram-каналів і ТікТок. Таким чином проаналізоване становище друкованих медіа та безпекові виклики, пов’язані зі зростанням популярності Telegram і TikTok, використанням цих платформ для популяризації конвергентних медіа.
Результати. Завдяки використанню індуктивного методу вдалося проаналізувати наявні закордонні дослідження указаних соціальних медіа, увівши в науковий обіг нові концепти. У статті відображені стан українського сегмента TikTok, проблемність його вивчення. Водночас досліджується використання застосунку людьми з особливими потребами в навчанні. При написанні статті використано матеріали Книжкової палати України імені Івана Федорова, соціологічні опитування Київського міжнародного інституту соціології, дослідження соціальних медіа вченими США.
Висновки. Висновки зосереджені на думці щодо необхідності функціонування газети як частини іміджу держави, як постачальника якісної аналітики, змістовної публіцистики, перевірених новин. Також у статті наголошується на необхідності подальшого вивчення комунікаційних можливостей TikTok і його функціональних особливостей. Привернено увагу до безпечного використання Telegram-каналу для новинного інформування.
Ключові слова: TikTok, контент, медіа, дезінформація, відео.

Стаття надійшла до редакції 29.06.2023
Рекомендовано до видання 09.09.2023

Завантажити повну версію

У дослідженні вивчається динаміка поширення мови ворожнечі в телеграм-каналах провідних кремлівських пропагандистів під час повномасштабного вторгнення рф. Використовується комп’ютерний аналіз для пошуку ключових слів, що свідчать про використання мови ворожнечі, а також аналіз колокацій та семантичний аналіз. Матеріал дослідження – телеграм-канали провідних російських пропагандистів: соловйов, сімоньян, Vоенкор Котенок Z. Аналіз динаміки згадок показує, що вживання мови ворожнечі має схожі сплески уваги для всіх трьох. У січні 2022 р. були зафіксовані одиничні згадки, а от у березні – квітні відбулося значне зростання. Наприкінці квітня, коли росіяни пішли з Півночі України, кількість згадок значно спала. Відсоток ключових слів залишався доволі великим влітку, проте продовжував спадати до відступу росіян із Харківщини та Херсонщини.
Ключові слова: російська пропаганда, телеграм, контент-аналіз, колокації, мова ворожнечі.

UDC 070.14:32.019.5(470+571)]:355.48((470+571):477)

The dynamics of hate speech spreading on the telegram-channels of the kremlin propagandists

Steblyna Nataliia, D.Sc. (Political Science), Associate Professor,
Vasul Stus Donetks National University, Vinnytsya, Ukraine, е-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0001-9799-9786

Introduction. Telegram is the most popular social network for consuming news in Ukraine. However, in a full-scale invasion, Kremlin propagandists are trying to use popular digital platforms to promote hostile narratives.
Relevance of the study. Monitoring the most popular Telegram channels is an extremely demanding task. It is important to detect the signs of propaganda content, to study the dynamics of its distribution in order to effectively counter the numerous information operations of the enemy.
Research objective is to propose a mechanism (computer analysis of texts in the Telegram channels of leading Russian propagandists) for detecting hate speech usage, describe the dynamics of harmful content spread and to define its formal signs.
Methodology. Computer analysis is used to search for keywords that indicate the use of hate speech, as well as collocation analysis and semantic analysis. The research material was the most popular telegram channels of leading Russian propagandists: Solovyov, Simonyan, Voenkor Kotenok Z.
Results. Analysis of the mentions dynamics shows that the topic of «Nazism / Fascism» has similar bursts of attention for all three propagandists. Before the invasion single mentions were recorded, but in March-April there was a significant increase. At the end of April, when the Russians left Northern Ukraine, the number of mentions dropped significantly. The percentage of keywords remained quite high in the summer, but continued to decrease until the retreat of the Russians from Kharkiv and Kherson regions. Analysis of collocations showed that when highlighting the topic of «Nazism / Fascism», Russian propagandists most often associate it with Ukraine.
Conclusions. The study showed that the hate speech towards Ukraine in the Telegram channels of popular Russian propagandists has its own dynamics. The number of posts with hate speech increases or decreases depending on the situation on the front lines. The organized nature of the hate speech spread can be considered as a formal feature of Russian propaganda and to help identify it in further research.
Keywords: Russian propaganda, telegram, content analysis, collocations, hate speech.

Стаття надійшла до редакції 01.07.2023
Рекомендовано до видання 09.09.2023

Завантажити повну версію

У статті проаналізовано, як змінилася робота  українських Youtube-каналів, що висвітлюють теми культури, мистецтв, історії за період із 24 лютого 2022 р. до 24 лютого 2023 р. Представлено результати якісно-кількісного контент-аналізу десяти українських Youtube-каналів, що висвітлюють культурно-мистецьку тематику. Автори всіх проаналізованих каналів регулярно створювали контент про культуру у світі, багату спадщину українських митців і діячів культури з метою боротьби з пропагандистськими наративами, фейками, протистояння російській агресії. Зафіксовані щомісячні показники кількості підписників та переглядів за період дослідження на кожному з аналізованих каналів. Виявлено позитивну динаміку зростання показників на всіх каналах, що засвідчує суттєве зростання зацікавлення аудиторії власною культурою.
Ключові слова: культурно-мистецький контент, Youtube, повномасштабне вторгнення росії до України, культурно-мистецька журналістика.

UDC 008:070: 39+7.06 (364)

Ukrainian cultural and artistic Youtube channels during the first year of the war of the Russian invasion of Ukraine

Lytvynenko Anastasia, PhD (social communicates),
Taras Shevchenko Kyiv National University, Educational and Scientific Institute of Journalism, Kyiv, Ukraine, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0003-1375-5202.

Introductions. The destruction of Ukrainian culture is a key element of Russian aggression. Falsification of Ukrainian history is a common tactic of the Russian Federation in its efforts to undermine Ukraine’s independence, as it seeks to deny the existence of Ukrainian identity and delegitimize its right to statehood, language, and culture. Therefore, the role of cultural content in Ukraine during a full-scale war is indeed of strategic importance.
The aim of study. The purpose of the study is to analyze the transformations in the work of Ukrainian YouTube channels covering culture, art, and history after the full-scale Russian invasion of Ukraine on February 24, 2022. Among the tasks of the research: to identify changes in the content of Ukrainian-language YouTube channels on cultural and artistic topics after February 24, 2022, to track how the indicators of the number of views and the number of subscribers on the selected YouTube channel changed during the research period.
Methodology. The main method is content analysis. All videos on the 10 YouTube channels, published after February 24, 2022 – the date of the start of Russia’s full-scale invasion of Ukraine, and up to and including February 24, 2023 – were processed. Using the quantitative method, on the last day of each month, the indicators of the number of subscribers and views of each of the ten analyzed channels were recorded.
Results and conclusions. Content analysis of 10 Youtube channels showed that their authors adapted the content to the realities of wartime. In addition, the results of the increase in the number of subscribers and views of each channel, the audience showed the need of society for such content. During the year of the war, authors of Youtube channels created hundreds of hours of content to combat propaganda narratives, fakes, oppose Russian aggression through culture in the world, and popularize the heritage of Ukrainian artists and cultural figures.
Keywords: cultural and artistic content, Youtube, full-scale Russian invasion of Ukraine, cultural journalism.

Стаття надійшла до редакції 01.07.2023
Рекомендовано до видання 09.09.2023

Завантажити повну версію

У науковій розвідці визначено складові компоненти журналістської майстерності за концепцією В. Здоровеги та в контексті творчої свідомості В. Буряка. З’ясовано, що творчий процес як система організації інформації має об’єктивно ціннісний характер і є проявом сучасного інформаційного мислення. Виявлено роль інтелектуальної домінанти в процесі роботи з фактами у свідомісному просторі, окреслені умови суб’єктивізації факту. Встановлено, що інформаційний інтелектуалізм є найвищим проявом інформаційно-творчої свідомості, інтелектуального свідомісного осмислення та вираження інформації. Автором висловлено припущення, що інформаційний інтелектуалізм у розумінні В. Буряка є свідомісно-творчим доповненням концепції журналістської майстерності В. Здоровеги.
Ключові слова: журналістська майстерність, інформаційно-художня свідомість, інформаційний інтелектуалізм, образ.

UDC: 070.42:005.336.4

V. Buriak’s information intellectualism as a component of V. Zdoroveha’s journalistic skill concept

Senkevich Hennadii, PhD (Social Communications), Associate Professor,
University of Customs and Finance, Dnipro, Ukraine, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0003-0528-8210.

Introduction. The relevance of the research is conditioned by the need to holistically study the results for theoretical investigations by the well-known journalism theorists in terms of paradigm shifts in journalism and the transformation of “journalistic skills” definition which happened over the past decades.
Against this background, a natural question arises as regards having a positive effect on an author’s creation, that enables developing the highest forms of the information and artistic expression and interpretation of a fact. According to V. Yo. Zdoroveha, such main characteristics of creativity as novelty, and the shattering of stereotypes should come out from journalists’ perception activities, and the movement of creative consciousness towards the new forms and methods of the reality interpretation. His concept was further extended by V. D. Buriak, who introduced the concept of “information intellectualism”, which made it possible to consider regular processes in terms of postmodern thinking.
The purpose of the article is an attempt to recognize information intellectualism as a conscious and creative addition to the well-known concept of V. Zdorovega and one of the main criteria in assessing the level of professional skill of a journalist.
Research methods. Using analysis (including a content analysis), synthesis, generalization, comparison, and other methods we specified the elements of journalistic creativity as a gradual path to journalistic skills in V. Yo. Zdoroveha and V. D. Buriak’s studies. In particular, by means of the comparison analysis we have identified patterns as regards the development of journalistic skills in the constant media environment; the synthesis method allowed us to combine several characteristics contributing to information intellectualism into one matrix; the generalization method we used to formulate general conclusions; we applied the logical, chronological, and historical methods to trace V. Yo. Zdoroveha’s concept transformation, taking into account V. D. Buriak’s scientific conclusions.
Thanks to the above-mentioned methods, the author built a research algorithm, which provided for the consistent tracking of the transformation of the well-known concept of journalistic skill towards the intellectualization of the author’s consciousness, which is an absolute requirement of the time. At the same time, the prospect of further addition and expression of the conceptual foundations of journalistic work according to V. Zdrovega appeared.
Conclusions and research perspectives. Journalistic skills as the highest manifestation of journalistic creativity should always be monitored by both scientists and editors, as well as by the entire journalistic community, because the journalistic skills were noted by V. Yo. Zdoroveha to be not only the movement of creative consciousness towards the new forms and methods of the reality interpretation, but the result of the active involvement in solving social problems. That is why information intellectualism, introduced by V. D. Buriak, as a manifestation of information and creative perception, should become the main evaluation criterion for creative journalistic activities. To become a true journalist, one should consistently combine the moral and civic qualities with the psychological and literary components, provided that a high-level information intellectualism in journalism is essential.
Interpreting the views on journalistic activity like that, the author suggests considering V. Yo. Zdoroveha’s concept as the leading one for evaluating journalistic skills. V. D. Buriak widened the concept, completed it with new definitions and a new dimension. His concept of information polyphony, which is enriched with the advent of new media, can become an extension of the “creative consciousness” theory.
The author also suggests that modern journalism can lean in that direction amid the rapid media transformation. The issues raised in this study still remain undetermined to evaluate the professional activities of bloggers, rewriters, copywriters, as well as new networks users.
Keywords: journalistic skills, information and creative consciousness, information intellectualism, image.

Стаття надійшла до редакції 12.06.2023
Рекомендовано до видання 09.09.2023

Завантажити повну версію

У статті розглядається культурний код народу в медійному просторі. Визначено, що культурний код є складовою культури народу, відображенням його світосприйняття та індикатором самобутності. Результати дослідження вказують на те, що актуальним осередком розвитку культурного коду народу є медійний онлайн-простір, у межах якого він стрімко та виразно реалізується завдяки широкому спектру можливостей мережі «Інтернет». Однак сучасна українська блогосфера має певні обмеження, які змушують блогерів постійно змінювати підходи до розвитку культурного коду народу в мережах «Instagram», «TikTok» та «Facebook».
Ключові слова: культурний код, українська блогосфера, медійний простір, онлайн-простір, блогер.

UDC 32.019.51:(004.774.6БЛОГ+070.11)](477):316.7(=161.2)

Problems of the Ukrainian blogosphere in the context of the development of the people’s cultural code

Sergieieva Anna, Phd student,
Taras Shevchenko Kyiv National University, Educational and Scientific Institute of Journalism, Kyiv, Ukraine, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0009-0008-4141-4628.

Introduction. The media space is one of the least studied sources of the cultural code, representing reels, posts and stories that broadcast cultural code at verbal and non-verbal levels.
Relevance of the study. Various scholars addressed the issues of culture code, but less attention is paid to studying the problems of the development of the people’s cultural code in the media space. The purpose of our research is to define the problems of the development of the people’s cultural code in the Ukrainian blogosphere.
Methodology. The main research method is analysis of scientific literature on the research problem; survey to study the opinions of Ukrainian bloggers regarding problems of the development of the people’s cultural code in the media environment; content analysis of blogs to identify existing problems.
Results. The results of the survey indicate that Ukrainian bloggers in TikTok, Instagram and Facebook publish content of a national and cultural direction, through which patriotic, national and cultural values are broadcast, developing the people’s cultural code. At the same time, they face certain difficulties, mostly related to the policies of the social networks.
Conclusions. The results of the study of the problems of the Ukrainian blogosphere in the context of the development of the people’s cultural code indicate that some part of Ukrainian bloggers face a number of restrictions in the online media environment, which force them to carefully select content for their blogs and monitor the status of their accounts. The perspective of further research consists in studying the markers of cultural code in the Instagram, Facebook and TikTok media space, as well as in the formation of an actual structural model of cultural code.
Keywords: cultural code, Ukrainian blogosphere, media space, online space, development of the people’s cultural code, blogger.

Стаття надійшла до редакції 29.06.2023
Рекомендовано до видання 09.09.2023

Завантажити повну версію

У статті проаналізовано документальні фільми та публіцистичні відеосюжети про облогу Маріуполя під час російсько-української війни. Авторами було розглянуто та систематизовано дослідження з документалістики закордонних та вітчизняних вчених. Проаналізовано десять документальних фільмів та десять публіцистичних відеосюжетів про облогу Маріуполя. Визначено особливості фільмів, зокрема звернено увагу на символи, образ героя та образ автора. Порівняно особливості документальних фільмів та публіцистичних сюжетів за критеріями: тривалість, метод збору інформації, специфічні риси відеоматеріалів, вибір героїв, публіцистичні прийоми. Документальні фільми про облогу Маріуполя містять кадри містян із соціальних мереж, журналістів і фотографів, які вивезли свої архіви з міста, тощо.
Ключові слова: документалістика, телевізійна публіцистика, публіцистичний образ, комунікації у блокадному місті.

УДК 007:070.009.7.097

Телепубліцистика й документалістика у висвітленні облоги Маріуполя

Мельникова-Курганова Олена, канд. наук із соц. комунік., доц.,
Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна, email: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-1364-0264.
Ятчук Ольга, канд. наук із соц. комунік., доц.,
Університет митної справи та фінансів, м. Дніпро, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-5642-9450.

Вступ. Висвітлення війни за допомогою відеофіксації фактів і подій, свідчень очевидців, зокрема постраждалих і тих, хто вижив, є важливим інструментом для звернення уваги аудиторії. Поєднання публіцистичного образу й доказової картинки, фактологічної бази, виразних переконливих героїв допомагає занурити глядача в реальність певного періоду, відчути себе співучасником події, співрозмовником, перейнятися співчуттям, зокрема це стосується Маріуполя в облозі.
Мета дослідження – визначити особливості телевізійної публіцистики та документалістики в контексті висвітлення облоги Маріуполя під час війни.
Об’єктом дослідження є документальні фільми й публіцистичні телевізійні нариси про блокаду Маріуполя в російсько-українській війні, які вийшли з березня 2022 р. по червень 2023 р. Предметом дослідження – особливості української телевізійної публіцистики та документалістики у висвітленні трагедії міста, яке було в облозі (на прикладі Маріуполя).
Методи дослідження. Для дослідження особливостей документалістики та телевізійної публіцистики було використано моніторинг з метою пошуку та систематизації документальних фільмів та телесюжетів з березня 2022 р. по червень 2023 р. За допомогою описового методу розглянуто основні фільми про облогу Маріуполя, а за допомогою компаративного було порівняно особливості, прийоми та інструменти, які використовувалися в документальних та публіцистичних фільмах.
Результати. Документальні фільми про облогу Маріуполя містять кадри містян із соціальних мереж, журналістів і фотографів, які вивезли свої архіви, аерозйомок тощо. У деяких сюжетах використовувалися кадри, які були зняти окупантами, проте ті кадри верифіковувалися й після перевірки на достовірність використовувалися у фільмах.
Висновки. Отже, у документальних фільмах використовувалися творчі публіцистичні прийоми, які допомогли зв’язати кілька історій: цитати з щоденника очевидця, малювання картини Маріуполя, набивання тату з написом Маріуполь. Образ автора втілюється за допомогою оповідача, наприклад, міста «Я – Маріуполь», автора щоденника, свідка, самого журналіста, який є маріупольцем.
Ключові слова: документалістика, телевізійна публіцистика, публіцистичний образ, комунікації у блокадному місті.

Стаття надійшла до редакції 23.06.2023
Рекомендовано до видання 09.09.2023

Завантажити повну версію

В Україні ринок жіночих масмедіа є насиченим. Українкам доступні як закордонні видання, так і українські. Є традиційні друковані журнали та їх аналоги в інтернеті, а є лише мережеві жіночі журнали, які можна читати лише онлайн. Саме мережеві жіночі журнали є об’єктом нашого дослідження.
Під час дослідження нам не вдалося знайти праць, які б стосувалися саме досліджень українських мережевих журналів, а також не було знайдено цифр про їх точну кількість, які оновлюються та читаються українками. Тому під час дослідження була потреба найперше з’ясувати точну кількість жіночих мережевих журналів та їх назви, до яких сучасних класифікацій їх можна віднести та який контент вони публікують. Така потреба була зумовлена тим, що для якісного дослідження потрібно відібрати українські жіночі мережеві журнали. У результаті дослідження було виокремлено 54 онлайн медіа для жінок, які оновлюють свій контент не рідше, ніж раз на місяць. Ці ресурси називають як інтернет-журнали, онлайн-журнали, жіночі журнали. Було здійснено контент-аналіз отриманих в результаті пошуку медій. Отримані внаслідок пошуку медіа було проаналізовано за такими критеріями: частота оновлення, мова видання, інтерфейс сайту, рубрикація, тематика матеріалів, структура публікацій та їхні жанри. У результаті аналізу жіночих мережевих журналів для українок було досліджено, що редакції при створенні контенту орієнтуються на потреби аудиторії та тенденції, які панують у суспільстві. Контент таких видань цікавий, легкий, розважальний, корисний, але також є журнали, які порушують складні та важливі суспільно-політичні теми. На сторінках жіночих журналів в інтернеті публікують багато новин про життя зірок із шоубізу, поради з догляду за собою, новини зі світу моди, рецепти, життєві історії тощо.
Ключові слова: жіночі журнали, мережеві журнали, інтернет-ЗМІ, преса для жінок, журнали для українок.

UDC: 070.489-055.2

Ukrainian online magazines for women: types, quantity and their features

Mudra Iryna, PhD (Social Communications), Associate Professor, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-8410-5437.
Kitsa Mariana, PhD (Social Communications), Associate Professor, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-0704-5012.
Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine.

Introduction. With the development of the Internet, traditional women’s magazines created their own web pages and published materials. A women’s magazine is not so much about the magazine as a printed product, but about the content it contains. Therefore, new women’s online magazines appear every year and less popular ones disappear. Women’s online magazines (online publications) include publications that operate only on the Internet and do not have printed counterparts, which are engaged in the preparation and distribution of information addressed to a female audience.
Relevance of the study. During the research, we did not manage to find works that specifically related to the research of Ukrainian online magazines, nor were we able to find any figures about their exact number, which are updated and read by Ukrainian women. Therefore, the topic is relevant.
Methodology. During the research, general scientific methods of analysis and generalization were used. The method of content analysis helped to clarify the topics of Ukrainian women’s online magazines, their genres and specifics were highlighted. The comparison method was also used in the analysis of publications. The grouping method was applied when forming a list of network logs. And with the help of the descriptive method, the research results were formed.
Results. During the research, 30 Ukrainian women’s online magazines were found. These magazines are named as online magazines or women’s magazines. They are different in content and design. The peculiarity and difference of women’s online magazines from traditional ones is that they are updated several times a day, the size of their publications is usually small, 1000-2000 characters, materials up to 3000 thousand characters appear rarely. Publications of online magazines contain several pictures, as well as videos. Regarding the language of the publication, there is a part that is published exclusively in Ukrainian (“Ukrainky”, “Women’s World”, “Your World” and others), and a part only in Russian (“LadyHealth”, “Stringi” and others), and there are bilingual ones (in Ukrainian and Russian). Three magazines on this list stopped being updated in 2022, namely Fragile, Wanna, and Zerept.com.
Conclusions. Women’s online magazines occupy a significant part of the media market in Ukraine. In 2022, 30 Ukrainian online magazines for women were updated. Such editions are different in content, frequency and design, and are also directed for different age categories of Ukrainian women and their social status and preferences. The content varies accordingly: from important socio-political topics to news from the world of fashion and beauty. They are also updated differently: from several times a day to once a month. The genre palette of online women’s magazines is also diverse.
Keywords: women’s magazines, online magazines, online media, press for women, magazines for Ukrainian women.

Стаття надійшла до редакції 03.05.2023
Рекомендовано до видання 09.09.2023

Завантажити повну версію

Мета дослідження – проаналізувати проблемно-тематичні складники спеціалізованих медичних періодичних і продовжуваних видань Наддніпрянської України періоду Першої світової війни (1914–1918 рр.), з’ясувати особливості їх виникнення, увести зазначену пресу в науковий обіг. Актуальність формується відсутністю комплексного дослідження питань діяльності спеціалізованої газетно-журнальної медичної преси означеного періоду, її систематизації та проблемно-тематичних пріоритетів. Дослідження дає підстави констатувати, що в цей період виходило друком 6 видань, які на основі типологічних характеристик ми зараховуємо до преси військово-медичної тематики. На їх сторінках превалювали повідомлення, що стосувалися боротьби за життя поранених, а також організації воєнної медичної допомоги. Ці видання відігравали одну з провідних ролей у здійсненні репрезентації військової реальності.
Ключові слова: інформаційний простір, спеціалізована преса, медицина, тематика, проблематика, типологія.

UDC 007 : 304 : 070 «1914/1918»

Medical press of the First World War period: Construction of social reality

Sadivnychyi Volodymyr, D.Sc. (Social Communications), Professor,
Sumy State University, Sumy, Ukraine, е-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-4163-8954

Introduction. The First World War is a forgotten and completely unhonored page in the history of Ukraine. Instead, events and facts related to it are actively investigated in many European countries. In journalism and journalism studies, the topic of activity of specialized newspaper and magazine editions of medical topics was not investigated in that period, therefore, a picture of the emergence, formation, and development of such a press was not created, and its systematization was not carried out.
Relevance and goal. The goal of the research is to analyze the problem-thematic components of specialized medical periodicals and continuing publications of the First World War period (1914–1918), to find out the peculiarities of their emergence and activity, and to introduce the specified press into scientific circulation. The relevance is formed by the lack of a comprehensive study of the activities of the specialized newspaper and magazine medical press of the specified period, its systematization, and problem-thematic priorities.
Methodology. Descriptive methods are used as a basis during the research, which allows us to penetrate the causes of this or that phenomenon, find out the main stages of its development, the influence of a specific situation on the nature of events and phenomena; and compare local phenomena with general historical processes. Based on the periodization of the history of the development of the Ukrainian press proposed by the Research Institute of Press Studies, the study focuses on the fifth period – Ukrainian periodicals of the First World War 1914–1917.
Results. The beginning of the First World War led to the closure of many publications. This was caused by increased censorship and financial problems of publishers. However, new periodicals also appeared during this period. In particular, 6 editions of military-medical topics were published: «Voenno-sanitarnii obzor» (1917), «Vrachebno-sanitarnie izvestiya Upravleniya Glavnoupolnomochennogo Krasnogo Kresta Yugo-Zapadnogo fronta» (1916–1918), «Izvestiya Kievskoi rentgenovskoi komissii» (1915–1917), «Nash zhurnal» (1917), «Nashe slovo» (1917), «Pomoshch ranenim» (1914). The thematically mentioned editions focused primarily on essential problems that arose in society with the development of military operations. The authors focused on the treatment of injuries from new ballistic weapons, rapid-fire machine guns, gas gangrene, damage by mustard gas and chlorine, the spread of epidemic diseases on the fronts, etc.
Conclusions. The research gives reasons to state that during this period, 6 editions were published, which, based on typological characteristics, we include in the military-medical press. Their pages were dominated by messages related to the struggle for the lives of the wounded and the organization of military medical aid. These publications played one of the leading roles in the representation of military reality.
Keywords: information space, specialized press, medicine, topic, problematics, typology.

Стаття надійшла до редакції 12.06.2023
Рекомендовано до видання 09.09.2023

Завантажити повну версію

Стаття присвячена ситуативній комунікації брендів харчової промисловості під час воєнного стану на прикладі аналізу зміни назви продукції. Прояв громадянської позиції через найменування товару виробниками харчових продуктів активізувався з початком повномасштабного російського вторгнення на територію України. З огляду на це, вважаємо актуальним вивчити структуру творення ситуативних прагматонімів, а також акцентувати на доцільності створеної назви товару. Мета – дослідити вияв патріотичної позиції бренду через ситуативну зміну прагматонімів харчових продуктів, виокремити чинники, які спонукають бренди до перейменування продукції, та доцільність зміни упакування для комплексного впливу вербального й невербального компонентів як елементів семіотичного утворення.
Ключові слова: комунікація, ренеймінг, дизайн, право в рекламі, прагматонім.

UDC: 339.138:659.126’44

Situational communication of food brands

Antonova Olha, PhD (Social Communications), Associate Professor, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0003-3213-8699.
Soloviova Yulia, PhD (Social Communications), Associate Professor, e-mail: e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0001-9685-0541.
Fiedotova Nataliia, PhD (Philology), Associate Professor, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-1338-2760.
Leleka Olha, assistant, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0003-1120-0270.
National University of Food Technologies, Kyiv, Ukraine

Introduction. In the conditions of the full-scale invasion of the aggressor country on the territory of Ukraine, the advertising and PR communication of brands has undergone significant changes. One of the main adaptive changes in the communication discourse of brands has become situational communication – the ability to quickly react to events in the information environment and create relevant, viral content, in particular, through the product name and packaging design.
Relevance of research. In view of this, it is relevant to investigate the structure of the creation of situational pragmatonyms and point out the appropriateness of the created product name. The purpose of the article is to investigate the manifestations of the patriotic position of the brand through the situational change of pragmatonyms of food products, to single out the factors that encourage brands to rename products, and the feasibility of changing packaging for the complex impact of verbal and non-verbal components as elements of semiotic formation.
Research methods. During the research, general scientific methods and techniques of generalization, comparison, and systematization were involved, which were used to distinguish the changed pragmatonyms of food products during the period of the full-scale russian invasion.
The results. Changes in the pragmatonyms of food products as a reaction to the full-scale russian invasion were initiated by one brand within its products and supported by all manufacturers at the Ukrainian Research Institute of Standardization initiative. In view of the negative associations with the aggressor country, it was decided to abandon the name of standardized sausage products “Moscow sausage” and cheese “Russian cheese”, which have the recipe and appearance determined by DSTU. Brands independently chose the names for this type of sausage and cheese, mostly formed pragmatonyms fit into the lexical-semantic field of the concept “Ukraine”.
Conclusions. The situational change of the name of the product caused by the russian military aggression is one of the ways for the brand to demonstrate its patriotic position, support the Ukrainian military and distance itself from the symbols of the enemy country. However, we note that not all situational wartime pragmatonyms are appropriate, some brands speculate on the topic of war, which causes public outrage. Due to such trends, the product naming process should be regulated by law, which is now reflected in the draft law.
Keywords: situational communication, renaming, pragmatonym, advertising, design, law in advertising.

Стаття надійшла до редакції 22.06.2023
Рекомендовано до видання 09.09.2023

Завантажити повну версію

У статті розглядається проблематика крос-культурних комунікацій, яка детермінована глобалізацією в економіці, культурі, бізнесі, дипломатії тощо з середини минулого сторіччя. Інформаційний простір в умовах розвитку інформаційних технологій стає все більш непередбачуваним, кількість різного роду дезінформації та неперевіреної інформації збільшується. Це стає загрозою не тільки для формування викривленого світосприйняття дійсності, але й ескалації конфліктів всередині країни. Війна росії проти України має екзистенціальне коріння, глибоко пов’язана з історичними наративами та культурними кодами, тому важливість адекватного висвітлення нинішніх подій є все більш важливим. Україна – це країна з багатонаціональним населенням, що має значну кількість міжкультурних зв’язків. Журналістика як суспільно важлива професія має висвітлювати всі процеси, що відбуваються в багатокультурному, багатонаціональному середовищі з урахуванням крос-культурної взаємодії.
Ключові слова: журналістика, комунікація, крос-культурні комунікації, міжкультурна чутливість.

UDC [070.82 : 316.77] (477)

Cross-cultural communications in the digital age: relevance for the activities of journalists

Lashkina Mariia, PhD (Public Administration), Associate Professor, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-8331-1853.
Khrystokin Hennadii, D.Sc. (Philosophical Sciences), Professor, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-2663-3055.
Vasylchenko V’yacheslav, PhD (Philological Sciences), Associate Professor, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-7470-2879.
National Aviation University, Kyiv, Ukraine.

Introduction. The article examines the problems of cross-cultural communications in the context of information technologies development and globalization, the influence of the media on the formation of moral and cultural systems in society. Journalism, as a socially important profession, should report all processes in a multicultural, multinational environment, considering cross-cultural interaction.
Relevance of the study. The relevance of the study of cross-cultural communications in journalism is determined by the intercultural information environment, the need to take into account the ethno-cultural and socio-political differences of other countries journalists’ work, that requires developing intercultural sensitivity.
The goal of the study is to consider the problems of cross-cultural communication from the point of view of journalistic activities in a transparent information environment. We need to: 1) analyze the main definitions and modern approaches to various aspects of cross-cultural interaction; 2) consider the influence of cross-cultural differences on psychological, political and social processes, on their reflection in the information space; 3) formulate the main directions of cross-cultural interaction for journalistic activities.
Methodology. The methods of comparative analysis of scientific sources, hermeneutic interpretation of terms and postulates, situational modeling, monitoring of publications in Ukrainian and foreign mass media made it possible to determine reference points of cross-cultural communications for the media, to model options for the activities of journalists after the war in an information-rich world.
Results. In the conditions of the development of technologies, the creation of various types of cross-media, and the popularity of social media, the role of journalistic activity is becoming more and more decisive. The development of society’s perception of the diversity, the formation of tolerance, and the understanding of the importance of multiculturalism and multilingualism for society depends on the reflection of cross-cultural differences, taking into account the theoretical background of such interaction.
Conclusions. For Ukrainian journalists, the problem of underestimating knowledge of cross-cultural communications is especially acute during the war and lies in several areas: coverage of events inside the country, based on compliance with journalistic standards; coverage of the events in Ukraine to an international audience that lives in another dimension, often cannot imagine the scale of the loss and grief of Ukrainians; activities of fixers to accompany journalists from other countries coming to cover events in Ukraine.
Keywords: journalism, communication, cross-cultural communications, intercultural sensitivity.

Стаття надійшла до редакції 03.05.2023
Рекомендовано до видання 09.09.2023

Завантажити повну версію

Стаття присвячена дослідженню методологічної взаємодії медіа та психоаналізу. Методологічна інтеграція медіа та психоаналізу потрактована з позицій комунікативного психоаналізу, розмовотерапії, поглибленого особистого інтерв’ювання. Зазначено, що медіатехнології актуалізують процеси пізнання, самоосмислення й ревізії багатьох категорій, що часто потрапляють у фокус медійних зацікавлень, – ідентичність, символ, архетип, стереотип, страх, тривога, комплекс, проблема, травма. Використання прийомів інтерв’ю, діалогу, полілогу, бесіди, виговорення, публічних та анонімних виступів, вільного асоціювання, наративів про інших, висвітлення подій засобами фотомистецтва, кіно, аудіо, відео та текстового повідомлення, радіо, телебачення, інтернету забезпечують виявлення больових точок індивіда та груп, соціуму чи нації в цілому.
Ключові слова: медіа, психоаналіз, інтеграція, методи, прийоми.

UDC 007: 616.89

Media and psychoanalysis: methodological interaction

Chernysh Anna, PhD (Philology), Senior Lecturer,
Sumy State University, Sumy, Ukraine, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0001-6183-7312.

Introduction. Various areas of media significantly effects on person in the 21st century, using numerous tools of communication and influence. There are quite a lot of media technologies that productively apply the theory and practice of psychoanalysis, its basic techniques, principles and tools, which proves the methodological interaction between media and psychoanalysis. The media sphere is an effective platform for successful discussion of many problems, which makes it closer to psychoanalysis as a theory of talk therapy, that is capable to free the human of unconscious, fears, anxieties, insecurities, and traumas.
Relevance of research. The relevance of the presented materials is determined by studying the possibilities of mass media to accumulate and transmit information, interpret it, create numerous focuses and visions of presenting events, influence the recipient of information by tools, methods, techniques and technologies productively used by psychoanalysis – discussion, transference, distancing, manipulation, trauma.
Results and discussion. A main condition that ensures the intraction between the socio-communication continuum and psychoanalysis is the presence of appropriate media material. The methods, techniques, and tools of psychoanalysis are quite appropriate to use in the process of analysis and interpretation of stereotypes, symbols, identification, categories of fear, anxiety, complex, death, justice, desire, destruction, deviation, pathology, addiction, trauma, which are widely expressed in various types of media – photography, cinema, audio, video and text messaging, radio, television, the Internet.
Conclusions and prospects. The media productively implement communication, various narratives, numerous forms of talking therapy (dialogue, polylogue, conversation, interview), discussion of socially significant problems, conflicts, individual, group, society, nation traumas, the interpretation of which is possible and expedient from the standpoint of the theory of psychoanalysis.
Keywords: media, psychoanalysis, interaction, methods, techniques.

Стаття надійшла до редакції 09.05.2023
Рекомендовано до видання 09.09.2023

Завантажити повну версію