Випуск 3 (43) ’ 2023

Зініченко Владислав, аспірант, Університет імені Адама Міцкевича у Познані, Польща, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-8546-0553.
Удовенко Анна, аспірантка, Навчально-науковий інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-3306-7565.

Вступ. Незалежність Каталонії – це питання, яке хвилює іспанську політику навіть не протягом років, а протягом століть. У 2012 р. більшість у парламенті отримали депутати, які ухвалили Декларацію про суверенітет. У 2017 р. каталонський парламент проголосив незалежність від Іспанії. У відповідь іспанська влада заарештувала ініціаторів цього рішення. Протестувальники вийшли на вулиці проти ув’язнення лідерів каталонських сепаратистів. Це вплинуло на появу нової протестної групи «Демократичне Цунамі», яка відіграла важливу роль у боротьбі за незалежність Каталонії.
Мета дослідження. Основна мета цієї роботи – описати соціальний рух «Демократичне Цунамі» з точок його походження, учасників, організаційної структури, стратегії та тактики, опублікованого контенту, символів, ідеології, впливу та відповіді держави на його дії.
Методологія. Основними методами цієї роботи є вторинний аналіз даних (два етапи) і якісний контент-аналіз (649 твітів). Період дослідження – із серпня 2019 р. по лютий 2020 р. Необхідні дані були зібрані з сайтів ЗМІ та соціальних мереж.
Результати. Наявні дані дозволили виокремити комунікаційні стратегії руху «Демократичне Цунамі» та навести їх приклади. Наукова стаття описує роботу різноманітних інструментів онлайн-комунікації (соціальні мережі, мобільний додаток), які використовувалися рухом для досягнення своїх цілей. Цікавим фактом є те, що іспанська влада виявилася не готовою до протистояння з новими технологіями. Досліджувані практики можуть бути запозичені й використані в будь-якій країні світу для схожих процесів та явищ у суспільстві.
Висновки. Хоча «Демократичне Цунамі» існувало лише пів року, воно змогло вивести рух за незалежність на новий етап розвитку. Головною особливістю стало ефективне використання соціальних мереж та мобільного додатку. Ці інструменти «Демократичного Цунамі» спростили процес мобілізації та координації між лідерами та протестувальниками, трансформували рух за незалежність Каталонії в більш приватну та високозахищену протестну спільноту.
Ключові слова: Іспанія, Каталонія, Демократичне Цунамі, соціальний рух, онлайн-комунікація.

Стаття надійшла до редакції 4.10.2023.
Рекомендовано до видання 06.11.2023

1. Generalitat de Catalunya (2017), «El Govern trasllada els resultats definitius del referèndum de l’1 d’octubre al Parlament de Catalunya», available at: http://surl.li/mvckt (accessed on 26 December 2019, 12 October 2023).
2. Deutsche Welle (2019), «Catalan separatists, police clash at rallies», available at: http://surl.li/mvckw (accessed on 26 December 2019, 12 October 2023).
3. Hensmans, M., & Van Bommel, K. (2018), «Social movements», The International Encyclopedia of Strategic Communication, рр. 1–12, available at: https://doi.org/10.1002/9781119010722.iesc0163.
4. Pais, R. (2023), «Social movements and development», Social Development Issues, 44 (3), available at: https://doi.org/10.3998/sdi.3711.
5. Wilkinson, P. (1971), Social movement, Red Globe Press, London.
6. Della Porta, D., & Diani, M. (2006), Social movements: An Introduction, Wiley-Blackwell.
7. Alharbi, A. (2018), «The Role of Social Media in Arab Spring», Multi-Knowledge Electronic Comprehensive Journal For Education And Science Publications (MECSJ), 14.
8. Boulianne, S., Koc-Michalska, K., & Bimber, B. (2020), «Mobilizing media: comparing TV and social media effects on protest mobilization», Information, Communication & Society, 23 (5), рр. 642–664, available at: https://doi.org/10.1080/1369118x.2020.1713847.
9. Breuer, A., Landman, T., & Farquhar, D. (2014), «Social media and protest mobilization: evidence from the Tunisian revolution», Democratization, 22 (4), рр. 764–792, available at: https://doi.org/10.1080/13510347.2014.885505.
10. Onuch, O. (2015), «EuroMaidan protests in Ukraine: Social media versus social networks», Problems of Post-Communism, 62 (4), рр. 217–235, available at: https://doi.org/10.1080/10758216.2015.1037676.
11. Camps, J.M. (2019), «Cuixart: “Getting out of prison is not a priority; rather, it is to denounce the attack on our freedoms”», available at: http://surl.li/mvclc (accessed on 26 December 2019, 12 October 2023).
12. Lema, L. (2019), «Le tsunami qui agite Barcelone aurait ses origines à Genève», available at: http://surl.li/mvcli (accessed on 25 December 2019, 11 October 2023).
13. Puente, A. (2019), «El independentismo lanza la campaña ‘Tsunami Democràtic’ para responder desde la calle a la sentencia del Supremo», available at: http://surl.li/mvclp (accessed on 25 December 2019, 11 October 2023).
14. Garcia, L. (2019), «Desgobierno en el Govern», available at: http://surl.li/mvclt (accessed on 20 December 2019, 13 October 2023).
15. Sort, J. (2019), «Catalonia’s “Democratic Tsunami”», available at: https://www.calameo.com/books/003917153d1ee9c8fbe71 (accessed on 14 October 2023).
16. Tsunami Democràtic (2019a), Official account, available at: http://surl.li/mvclw (accessed on 27 December 2023, 14 October 2023).
17. Tsunami Democràtic (2019b), Official account, available at: http://surl.li/mvcmd (accessed on 24 December 2019, 14 October 2023).
18. Tsunami Democràtic (2019c), Official account, available at: https://twitter.com/tsunami_dem/status/1183823734735622145 (accessed on 27 December 2019, 14 October 2023).
19. Tsunami Democràtic (2019d), Official account, available at: https://twitter.com/tsunami_dem/status/1184431451086970880 (accessed on 27 December 2019, 14 October 2023).
20. Tsunami Democràtic (2019e), Official account, available at: https://twitter.com/tsunami_dem/status/1168432979296829440 (accessed on 21 December 2019, 9 October 2023).
21. TV3 (2019), «Dies de Tsunami», available at: https://www.youtube.com/watch?v=fccoNWEQgqw (accessed on 20 December 2019, 14 October 2023).
22. Catalan News (2019), «What is Tsunami Democràtic?», available at: https://www.catalannews.com/society-science/item/what-is-tsunami-democratic (accessed on 23 December 2019, 11 October 2023).
23. Tsunami Democràtic (2019), Official website, available at: https://tsdem.gitlab.io (accessed on 21 December 2019, 9 October 2023).
24. Jasper, J.M., & Poulsen, J.D. (1995), «Recruiting strangers and friends: moral shocks and social networks in animal rights and Anti-Nuclear protests», Social Problems, 42 (4), рр. 493–512, available at: https://doi.org/10.2307/3097043.
25. Lomas, N. (2019a), «Catalan separatists have tooled up with a decentralized app for civil disobedience», available at: http://surl.li/mvcmi (accessed on 25 December 2019, 10 October 2023).
26. Tsunami Democràtic (2019f), Official account, available at: http://surl.li/mvcna (accessed on 11 October 2023).
27. Tsunami Democràtic (2019g), Official account, available at: http://surl.li/mvcnd (accessed on 11 October 2023).
28. Tsunami Democràtic (2019h), Official account, available at: http://surl.li/mvcng (accessed on 11 October 2023).
29. Burgen, S. & Jones, S. (2019), «New generation, new tactics: the changing face of Catalan protests», available at: http://surl.li/mvcnl (accessed on 26 December 2019, 14 October 2023).
30. Tsunami Democràtic (2019i), Official account, available at: http://surl.li/mvcnq (accessed on 14 October 2023).
31. Boras, J. (2019), Tweet, available at: http://surl.li/mvcnr (accessed on 14 October 2023).
32. Tsunami Democràtic (2019j), Official account, available at: http://surl.li/mvcod (accessed on 26 December 2019, 14 October 2023).
33. Lomas, N. (2019b), «Github removes Tsunami Democràtic’s APK after a takedown order from Spain», available at: http://surl.li/mvcoh (accessed on 27 December 2019, 9 October 2023).
34. Tsunami Democràtic (2019k), Official account, available at: https://twitter.com/tsunami_dem/status/1189633322554744832 (accessed on 12 October 2023).
35. Alerta Solidària (2019), Official account, available at: http://surl.li/mvcon (accessed on 12 October 2023).
36. Tsunami Democràtic (2019l), Official account, available at: http://surl.li/mvcoq (accessed on 12 October 2023).
37. Tsunami Democràtic (2019m), Official account, available at: http://surl.li/mvcos (accessed on 12 October 2023).
38. Vlasuk, V. (2021), «Porazka separatystiv: shho zminyly 4 roky pislja referendumu pro nezalezhnist’ Katalonii’», available at: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2021/11/10/7130008/ (accessed on 14 October 2023).
39. Dönmez, B. & Mcmurtry, A. (2023), «Independence messages by separatist political parties mark national day of Catalonia», available at: http://surl.li/mvcow (accessed on 14 October 2023).

Завантажити повну версію

Євтушенко Олена, канд. наук із соц. комунік., доц., NetCracker Technology Corporation, Київ, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-7850-1580.
Kovalova Tetiana, канд. наук із соц. комунік., доц., Сумський державний університет, Суми, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-6551-4139.

Вступ. У своїй роботі медіафахівці стикаються з багатьма стресовими та потенційно психотравмувальними подіями. Навіть журналісти, які не працюють у зонах бойових дій, ризикують отримати посттравматичний стресовий розлад або інші проблеми з психічним здоров’ям. В умовах повномасштабної війни постає питання, як підготувати майбутніх медійників до такої психологічно складної роботи.
Актуальність дослідження. Розвиток навичок резильєнтності (психологічної стійкості) може бути відповіддю на виклики професії медійника. Останніми роками дослідники та журналісти-практики все частіше обговорюють резильєнтність. Проте в українських навчальних закладах цьому вмінню ще не приділено належної уваги. Актуальність нашого дослідження полягає у зверненні до теми, яка недостатньо розроблена як у науці, так і на практиці. Мета статті – окреслити роль психологічної стійкості як необхідної навички при підготовці майбутніх журналістів.
Методологія. Для досягнення мети статті використано комплекс наукових методів. Для формулювання теоретичних основ дослідження використано методи аналізу, узагальнення та порівняння. Емпіричне дослідження проводилось методом опитування із використанням таких психодіагностичних опитувальників: шкала стійкості Коннора-Девідсона-10 (CD RISC-10), коротка шкала стійкості (BRS), шкала стійкості С. Мадді.
Результати. Резильєнтність – це здатність ефективно адаптуватися до складного життєвого досвіду, витримувати негаразди в такий спосіб, що сприяє відновленню або підсиленню себе. Професійні організації та медіа для журналістів підкреслюють важливість цієї навички. Однак лише деякі навчальні заклади за кордоном пропонують спеціалізовані курси для її розвитку. Про актуальність розвитку психологічної стійкості в українських студентів-журналістів свідчать дані пілотного дослідження, яке показало, що близько 40 % респондентів мали низький рівень стійкості.
Висновки. Пілотне дослідження вказує на те, що значна частина опитаних студентів-журналістів може бути неготовою до психологічних викликів майбутньої професії. Тому вкрай важливою є розробка рекомендацій для навчальних закладів, які готують майбутніх журналістів, щодо розвитку стійкості студентів.
Ключові слова: стійкість, журналістська майстерність, підготовка студентів, журналістська етика.

Стаття надійшла до редакції 03.07.2023.
Рекомендовано до видання 16.10.2023

1. Бельська Н. А., Мельник М. Ю. Дослідження резильєнтності учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану. Освіта та розвиток обдарованої особистості. 2022. № 2 (85). С. 98–107. URL: https://doi.org/10.32405/2309-3935-2022-2(85)-98-106.
2. Кокун О. М., Мельничук Т. І. Резилієнс-довідник: практичний посібник. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2023. 25 с.
3. Ackerman, C.E. (2017), “How to Measure Resilience With These 8 Scales”, Positive Psychology, available at: https://positivepsychology.com/3-resilience-scales (accessed 05 January 2023).
4. Reporters Without Borders / Reporters sans frontières, “Build resilience to trauma by focusing on your values”, available at: https://training.rsf.org/build-resilience-to-trauma-by-focusing-on-your-values (accessed 03 June 2023).
5. American Psychological Association (2012), “Building your resilience”, available at: https://www.apa.org/topics/resilience/building-your-resilience (accessed 05 January 2023).
6. Frey, E. (2023), “Preparing for Risks and Building Resilience”, Journalism Studies, pp. 1–18, available at: https://doi.org/10.1080/1461670x.2023.2173962 (accessed 02 May 2023).
7. Grant, H.B. (2020), “3 tips for resiliency in journalism”, National Press Club Journalism Institute, available at: https://www.pressclubinstitute.org/2020/08/25/3-tips-for-resiliency-in-journalism (accessed 05 May 2023).
8. Javakhishvili, E. (2018), “Understanding and building resilience in journalists”, The Center for International Media Assistance, available at: https://www.cima.ned.org/blog/understanding-building-resilience-journalists (accessed 03 June 2023).
9. Markovikj, M., Serafimovska, E. (2023), “Mental Health Resilience in the Journalism Curriculum”, Journalism & Mass Communication Educator, vol. 78, no. 2, pp. 233–250, available at: https://doi.org/10.1177/10776958231153260 (accessed 08 June 2023).
10. Morell, R. (2020), “Reporting and Resilience: How Journalists Are Managing Their Mental Health”, Nieman Reports, Summer, available at: https://niemanreports.org/articles/reporting-and-resilience-how-journalists-are-managing-their-mental-health (accessed 07 May 2023).
11. Ogunyemi, O., Akanuwe, J. (2021), “Should journalism curricula include trauma resilience training? An evaluation of the evidence from a scoping literature review and findings from a pilot study”, Journalism Education, vol. 10, no. 1, pp. 33–43, available at: https://www.researchgate.net/publication/351346185_Should_journalism_curriculae_include_trauma_resilience_training_An_evaluation_of_the_evidence_from_a_scoping_literature_review_and_findings_from_a_pilot_study (accessed 07 May 2023).
12. Pearson, M., McMahon, C., O’Donovan, A., & O’Shannessy, D. (2021), “Building journalists’ resilience through mindfulness strategies”, Journalism, Vol. 22(7), pp. 1647–1664, available at: https://doi.org/10.1177/1464884919833253 (accessed 02 June 2023).
13. Relly, J.E., Waisbord, S. (2022), “Why collective resilience in journalism matters: A call to action in global media development”, Journal of Applied Journalism & Media Studies, vol. 11, no. 2, pp. 163–188, available at: https://doi.org/10.1386/ajms_00089_1 (accessed 10 January 2023).
14. APA Dictionary of Psychology, “Resilience”, available at: https://dictionary.apa.org/resilience (accessed 25 April 2023).
15. Šimunjak, M. (2023), “Teaching Emotional Intelligence for Enhancing Resilience in Journalism”, Journalism & Mass Communication Educator, Vol. 78(2), pp. 127–141, available at: https://doi.org/10.1177/10776958231165103 (accessed 25 April 2023).

Завантажити повну версію

Зражевська Ніна, д-р наук із соц. комунік., проф., Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0003-3382-8368.

​​Вступ. Аналіз новинного дискурсу є постійним трендом наукових досліджень, оскільки саме поняття дискурсу передбачає плинність і безперервність, а новина як жанр є особливою формою нарації, яку можна розглядати через комунікативну функцію мови, представлену мовленнєвими актами, тобто через дискурсивну соціальну практику. Використання публічних ідіом іноді створює враження авторитетності та професіоналізму ЗМІ, що впливає на сприйняття матеріалу читачами. Номіналізація також використовується для створення ефекту безсумнівної об’єктивності в написанні новин, що може ускладнити розуміння тексту. Ці мовні практики іноді використовують як комунікативний інструмент соціального примусу, м’якої згоди чи опору переконанням читачів, щоб формувати дискусії, зокрема про війну та конфлікти.
Актуальність дослідження. Мета статті – показати, як публічні ідіоми та номіналізація представлені в новинному дискурсі та які комунікативні завдання вони можуть виконувати. Завдання – виявити особливу роль публічних ідіом та номіналізації в новинному дискурсі, які можуть бути специфічними маркерами культурно-ідеологічного поля та при уважному прочитанні розкривають ресурсні можливості медіадискурсу. Об’єктом дослідження є публічні ідіоми та номіналізація в новинному дискурсі.
Методологія дослідження: Аналітико-синтетичний метод дав змогу проаналізувати останні дослідження новинного дискурсу, що дозволило розширити уявлення про використання дискурсивних практик в зарубіжних ЗМІ та, відповідно, прослідкувати їх на матеріалі вітчизняних новин. Дискурс-аналіз надав інструментарій для аналізу мови ЗМІ через соціальний контекст відповідно до комунікативної мети, заснованої на лінгвістичній теорії як «соціальної семіотики» – дослідження тексту як процесу формування семіотичної системи внаслідок інтересів та ідеології.
Результати й обговорення. Особливу роль в аналізі новинного дискурсу відіграють публічні ідіоми як маркери особливого культурно-ідеологічного поля та синтаксичні фігури номіналізації, які при уважному прочитанні розкривають ресурсні можливості медіадискурсу. Слід зазначити, що публічні ідіоми та номіналізація як об’єднувальні та експресивні елементи можуть виконувати функцію мобілізації аудиторії до дії та формування бажання змін і активності, залучати публіку, звертати уваги на певне явище.
Висновки та перспективи. Новинний дискурс є особливим жанром, де точність передачі інформації обмежує практики маніпулювання, але на тонких дискурсивних рівнях медіапримус і медіаконтроль відбуваються на перший погляд непомітно, зокрема, через використання публічних ідіом та номіналізацію. Запропонований підхід відкриває широкі можливості для подальших досліджень публічних ідіом і номіналізацій у медійному дискурсі через ідеальні, міжособистісні та текстові функції. Необхідно розширити аналіз новинного дискурсу за структурним, комунікативним, мультимодальним та іншими науковими напрямками для посилення конвергенції теоретико-методологічних установок.
Ключові слова: публічні ідіоми, дискурс, медіадискурс, новини, номіналізація, медіапримус.

Стаття надійшла до редакції 12.06.2023
Рекомендовано до видання 06.11.2023

1. Баранова С., Кереченко С. Використання фразеологізмів у сучасному англомовному мас-медійному дискурсі. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія. 2020. № 45. С. 147–150.
2. Гриценко С. Мовні інновації російсько-української війни 2022 року. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2022. № 2 (32). С. 9–13.
3. Желтухина М. О содержании дискурса масс-медиа. Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. 2007. № 11 (128), Ч. 1. С. 27–40.
4. Ковальчук А. Теорія мовленнєвих актів Джона Остіна. URL: https://www.scribd.com/document/535300508/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F.
5. Мірошниченко І. Сучасні підходи до типології мас-медійного дискурсу. Сучасний мас-медійний простір: реалії та перспективи розвитку: матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф., Вінниця, 12–13 жовтня. Вінниця, 2016. С. 227–231.
6. Суська О. Розвиток інформаційно-комунікативних теорій мас-медіа та вивчення впливу інформаційного простору на особистість людини. Слово. Символ. Текст. 2006. С. 211–226.
7. Чемеркін С. Українська мова в Інтернеті: позамовні та внутрішньоструктурні процеси. Київ, 2009. 240 с.
8. Шепетяк О. Теорія мовленнєвих актів. Вісник факультету романо-германської філології. 2008. Вип. 3. Дрогобич : Редакційно-видавничий відділ ДДПУ. С. 93–105.
9. Austin J. L. . How to Do Things With Words / John L. Austin – Second Edition / Harvard: University Press, 1981. 169 p. URL: https://www.ling.upenn.edu/~rnoyer/courses/103/Austin.pdf.
10. Fairclough N. Language and Power. London and New York, 1995. 264 p.
11. Fulton, H. Narrative and media. Sydney: NSW, 2005. 329 p.
12. Fowler, R. Language in the News: Discourse And Ideology in the Press . London and New York: Routledge, 1991. 272 p.
13. Halliday M. Language as Social Semiotic: The Social Interpretation of Language and Meaning, London and New York: Edward Arnold, 1978. 256 p. URL: https://www.cambridge.org/core/journals/language-in-society/article.

Завантажити повну версію

Лисенко Леся, канд. наук із соц. комунік., Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Полтава, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-8564-9858.

​​Вступ. Цифрова фотографія, мобільні технології та соціальні платформи актуалізували проблему етики репрезентації та споглядання жорстокості, насильства й смерті. В умовах російсько-української війни актуальність теми зумовлена активними дискусіями в публічному просторі щодо доцільності поширення фотографій, які зображують насильство чи страждання.
Актуальність і мета. Актуальність зумовлена роллю фотофактів у конструюванні медіареальності, суспільних настроїв та індивідуальних переживань. Мета – систематизувати концептуальні домінанти дискусії щодо етики фоторепрезентації війни.
Методологія. На основі емпіричного аналізу актуалізовані основні складники наукової проблеми, зокрема предмет дослідження, його науковий і прикладний контексти. Системний аналіз прислужився в роботі з теоретичною базою дослідження і встановлення міждисциплінарних зв’язків у дискусії про етико-естетичні модуси функціонування чутливого медіаконтенту, проблеми фоторепрезентації війни в медіа. Компаративний, аналітичний та описовий методи забезпечили розкриття особливостей етико-естетичної парадигми медійної сутності фотографії. Узагальнення і синтез дали змогу аргументувати висновки, з’ясувати їхню відповідність поставленим завданням.
Результати. На основі систематизації концепцій представників різних наукових галузей (теоретиків фотографії, філософів, мистецтвознавців, дослідників соціальних комунікацій тощо) доведено, що етичні питання, пов’язані зі створенням, поширенням та сприйняттям чутливого контенту, стосуються різних контекстів: експлуатації та ретравматизації, афекту та естетизації, об’єктивації та політизації. Науковці та експерти зосереджуються на критичному аналізі характеру та міри участі глядача у візуальному полі, способів громадянської активності та притаманної йому емпатійної, сентиментальної та пасивної реакції.
Висновки. Дослідження фокусується на ролі чутливих воєнних фотографій у конструюванні політичного простору, в якому актуалізується потреба у візуальному як свідченні, праві на захист та визнанні злочину. Зі свого боку візуальна нетерпимість до зображуваного насильства чи страждання провокує обговорення проблеми естетизації зображень як дилеми між навмисним прикрашанням та ідентифікацією формально-композиційних виразних засобів фотографії.
Ключові слова: фотографія, воєнна фотографія, цифрова фотографія, етика, маніпуляція.

Стаття надійшла до редакції 07.07.2023
Рекомендовано до видання 06.11.2023

1. Бушковська Н. Яка небезпека у картинках від штучного інтелекту про нібито трагедію у Дніпрі. Без Брехні. URL: https://without-lie.info/factcheck/yaka-nebezpeka-u-kartynkakh-vid-shtuchnoho-intelektu-pro-nibyto-trahediiu-u-dnipri/ (дата звернення: 28.06.2023).
2. Денисенко Л. [Прочитала мистецьке бачення фіксації горя, яке через фотографію особистого горя стало частиною українськості і згореності авторки, і мене це не відпуска]. Facebook. URL: https://www.facebook.com/larysa.denysenko/posts/pfbid02peWWt7Vzk9aeyuaPg1YsAv3Tir6XVuV5NFhPbfL4GNPBLBEV1zZ9Ap8QzyvuzTpzl?ref=embed_post (дата звернення: 28.06.2023).
3. Найденко Ю. Споглядання горя чи пам’ять про війну. У Мережі розгорілася дискусія довкола фото Ліберових з похорону героя України Да Вінчі. New Voice. URL: https://life.nv.ua/ukr/socium/skandal-navkolo-foto-narechenoji-da-vinchi-z-yogo-pohoronu-u-chomu-problema-novini-ukrajini-50310792.html (дата звернення: 28.06.2023).
4. Червоник О. Фотофіксація горя: кілька міркувань про етику і новий український мартиролог. Українська правда. Життя. URL: https://life.pravda.com.ua/columns/2023/03/14/253331/ (дата звернення: 28.06.2023).
5. Adelman R. The «Coffin», the Camera, and the Commodity: Visualizing American Military Dead at Dover. Guerin F. On Not Looking: The Paradox of Contemporary Visual Culture. New York : Taylor & Francis Group, 2015. Pp. 229–250.
6. Azoulay A. The civil contract of photography. New York : Zone Books, 2008. 585 р.
7. Batchen G., Gidley M., Miller N. K., & Prosser J. Picturing atrocity: Photography in crisis. London, UK : Reaktion Books, 2012. 256 p.
8. Bernstein J.M. Preface. Ethics and images of pain. New York : Taylor & Francis Group, 2012. Pp. 11–14.
9. Cruz E. G., & Lehmuskallio A. Digital photography and everyday life: Empirical studies on material visual practices. New York : Taylor & Francis Group, 2016. 350 p.
10. Griffin M. Media images of war. Media, War & Conflict. 2010. 3(1). Pp. 7–41. https://doi.org/10.1177/1750635210356813 (дата звернення: 21.06.2023).
11. Gustafsson H., & Grønstad A. Ethics and images of pain. New York : Taylor & Francis Group, 2012. 262 p.
12. Mirzoeff N. Watching babylon. The War in Iraq and Global Visual Culture. London, UK : Routledge, 2012. 216 p.
13. Möller F. Visual peace: Images, spectatorship, and the politics of violence. Houndmills, UK : Palgrave Macmillan Limited, 2013. 288 p.
14. Pardo R., & Morcate M. Illness, death and grief. Digital photography and everyday life: Empirical studies on material visual practices. New York : Taylor & Francis Group, 2016. Pp. 70–85.
15. Perlmutter D. D. Photojournalism and foreign policy: Icons of outrage in international crises. Westport, Conn : Praeger, 1998. 192 p.
16. Reinhardt M. Painful Photographs: From the Ethics of Spectatorship to Visual Politics. Ethics and images of pain. New York : Taylor & Francis Group, 2012. Pp. 33–56.
17. Reinhardt M., Edwards H., Duganne E., Stomberg J., & Bal M. Beautiful suffering: Photography and the traffic in pain, essays by Mark Reinhardt, John Stomberg, Erina Duganne, Holly Edwards, Mieke Bal, January 28 – April 30, 2006, Williams college Museum of art, Williamstown, 2007. 216 p.
18. Sontag S. On photography. New York : Farrar, Straus and Giroux, 1977. 207 p.
19. Sontag S. Regarding the pain of others. New York, NY : Farrar, Straus and Giroux, 2002. 131 p.
20. Stallabrass J. Killing for Show: Photography and War in Vietnam and Iraq Rowman & Littlefield Publishers, Incorporated, 2020. 336 p.
21. Zelizer B. About to Die: How News Images Move the Public. New York, NY : Oxford University Press, 2010. 432 p.
22. Zelizer B. Seeing the present, remembering the past: Terror’s representation as an exercise in collective memory. Television & New Media. 2017. 19(2). Pp. 136–145. https://doi.org/10.1177/1527476417695592 (дата звернення: 21.06.2023).

Завантажити повну версію

Кириленко Оксана, аспірантка, Сумський державний університет, Суми, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0001-6385-1441.

​​Вступ. Із першого дня повномасштабного вторгнення росії в Україну переважна частина регіональних мовників та провайдерів програмних послуг Сумщини опинилися в зоні активних бойових дій. Тож опис роботи прикордонних регіональних телемовників під час воєнного стану є надзвичайно актуальним.
Актуальність і мета. Запропоноване дослідження дасть можливість засвоїти практичний досвід діяльності прикордонних регіональних телемовників Сумщини в умовах війни, виділити проблемні зони, які потребують усунення, реакції на них медіаспільноти та держави.
Методологія. Під час роботи над дослідженням було використано низку загальнонаукових методів і прийомів, зокрема інтерв’ю з керівниками регіональних телеканалів Сумщини, моніторингу, контент-аналізу, описовий, аналізу та синтезу.
Результати. З’ясовано, що переважна частина телерадіокомпаній та провайдерів програмних послуг Сумської області працюють сьогодні в складних фінансово-економічних умовах, на їхню діяльність впливають такі фактори, як брак кадрів; небезпека під час відряджень; емоційне вигорання та тривожні розлади; втрата впевненості у фінансовій стабільності; закінчення грантової підтримки та неможливість фінансувати роботу; зупинення рекламного ринку; атаки на сайти; втрата конкурентних переваг у медіасередовищі. Крім того, не виключені загрози повторного наступу російської армії з північного та північно-східного напрямків; нові інтенсивні обстріли критичної інфраструктури, що призведуть до блекаутів та відсутності зв’язку й інтернету. Попри це ТРК області виявили неабияку згуртованість у найгостріший період, не припинили мовлення і продовжують працювати. Хоча з кожним днем це робити все важче. Нині приватні медіа виживають за принципом: «Заробити кошти на зарплату або закрити компанію». Фінансова складова тотально виходить на перший план, а це небезпечний сигнал. Що ж стосується Суспільного мовника, то реформування (створення системи регіональних ХАБів) погіршило позицію регіональних філій. Регіональні мовники на місцях наразі не асоціюються як окремі «гравці». Тож за таких умов регіональні телекомпанії не спроможні бути максимально ефективними та повною мірою виконувати покладене на них завдання щодо забезпечення громадян якісними інформаційними послугами.
Висновки. Державі вже сьогодні треба думати над перспективою функціонування регіональних мовників, їхньою підтримкою, особливо тих мовників, що працюють у прикордонні і є інформаційним форпостом України.
Ключові слова: регіональні мовники, телерадіокомпанії (ТРК), Суми, проблеми, воєнний стан.

Стаття надійшла до редакції 03.07.2023
Рекомендовано до видання 06.11.2023

1. «Звіт представника Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Сумській області за 2022 рік». URL: https://www.nrada.gov.ua/reports/.
2. Іванова І., Яресько К. Регіональна журналістика в українському медіапросторі в умовах війни. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Пріоритетні напрями філологічних, лінгводидактичних і соціальнокомунікаційних досліджень» (1–2 грудня 2022 року) [редактори-упорядники С. Климович, В. Олексенко]. Херсон, 2022. С. 214–216.
3. Кириленко О. Зміна концепції регіонального мовлення Суспільного в період воєнного стану. Регіональна журналістика в Україні: історія, реалії, виклики, перспективи : зб. наук. пр. за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної онлайн-конференції / за ред. С. В. Семенко. Полтава : ПНПУ імені В. Г. Короленка, 2022. № 8. С. 33–37.
4. Кириленко О. Особливості роботи редакції «Суспільне Суми» в умовах воєнного стану. Cучасний масовокомунікаційний простір: історія, реалії, перспективи : матеріали науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих науковців (Суми, 26–27 травня 2022 року) / уклад. : І. Р. Жиленко, В. О. Садівничий. Суми : Сумський державний університет, 2022. С. 13–19.
5. Клименко Н. Регіональні медіа: чи є життя після перемоги. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Пріоритетні напрями філологічних, лінгводидактичних і соціальнокомунікаційних досліджень» (1–2 грудня 2022 року) [редактори-упорядники С. Климович, В. Олексенко]. Херсон, 2022. С. 217–219.
6. Неллес І. Як змінилась українська журналістика за рік війни. URL: http://surl.li/mvciu.
7. «Стан регіональних медіа в Україні: воєнне видання». URL: https://research.mediadevelopmentfoundation.org/2022.html.
8. «Стан українських регіональних медіа 2023 року». URL: http://surl.li/mvciw.
9. Толочко Н. В., Шаповалова Г. В., Путрашик В. І. Виклики і завдання філії Суспільного мовлення прикордонного регіону в умовах війни. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика. 2023. Т. 34 (73), № 1, Ч. 2. С. 193–199.
10. Усманова О. В., Зіборова А. О. Соціальні мережі – платформа для роботи регіонального телеканалу під час війни. Молодий вчений. 2023. № 1 (113). С. 56–59.
11. Фенько Н. М. Суспільне мовлення: національна місія та регіональні виклики. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. 2020. Т. 31 (70), № 2, Ч. 4. С. 229–233.
12. Чередник Л. А. Діяльність українських масмедіа під час російсько-української війни. Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2022. № 2. С. 75–81.
13. Яцина А. Медіаландшафт Сумщини – 2022: як медіа області жили й працювали цей рік. URL: https://imi.org.ua/monitorings/medialandshaft-sumshhyny-2022-yak-media-oblasti-oblast-zhyly-i-pratsyuvaly-tsej-rik-i52832.

Завантажити повну версію

Погорєлова Валентина, аспірантка, Сумський державний університет, Суми, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0009-0001-9167-9391.

​​Вступ. Становлення радіомовлення на Сумщині має неоднозначний характер. З одного боку, цей процес відбувався в контексті розбудови радіомовлення в радянській Україні загалом, з іншого – мав певні особливості, що були зумовлені низкою причин, зокрема територіально-адміністративним устроєм Сумщини у 20–30-х рр. ХХ ст.
Актуальність і мета. Актуальність дослідження полягає в тому, що воно дає можливість введення до наукового обігу невідомих або маловідомих фактів, які стосуються становлення радіомовлення у 20–30-х рр. ХХ ст. на Сумщині. Мета статті – впорядкувати дані щодо особливостей становлення радіомовлення на Сумщині у 20–30-х рр. ХХ ст.
Методологія. Для вивчення окресленого питання використано історичний, ретроспективний методи, методи аналізу документів та системного аналізу.
Результати. Радіофікація на Сумщині розпочалася у 1920 р. і була зумовлена суспільно-економічною потребою – донесенням інформації до населення в найкоротший спосіб, мобілізацією трудящих. Насамперед «радіо» прийшло в північні повітові міста Сумщини, де найбільш була розвинена промисловість. Ключовими в процесі поширення радіо на території Сумщини стали 1920–1922 рр. Наступний етап радіофікації бере відлік від 1924 р., він пов’язаний із початком власного мовлення в Україні. Збільшується кількість приймальних радіостанцій. Була звернена увага й на сільську місцевість, особливо на ті населені пункти, де вдало пройшов процес колективізації. Пожвавлення радіофікації спостерігаємо з початку 30-х рр. ХХ ст. Особливо це стосувалося сільської місцевості. Поширення радіомовлення покладали здебільшого на місцеві організації – колгоспи, кооперативи тощо, які й мали надавати кошти. Завершальний етап становлення радіомовлення на Сумщині – створення в серпні 1939 р. Сумської обласної державної радіостудії.
Висновки. Процес становлення радіомовлення на Сумщині в 20–30-х рр. ХХ ст. віддзеркалює основні етапи та закономірності, що відбувалися в цей час загалом. Проте значний вплив на нього мав і територіально-адміністративний устрій Сумщини.
Ключові слова: радіомовлення, радіофікація, радіостанції, 20–30-ті рр. ХХ ст., Сумщина.

Стаття надійшла до редакції 04.08.2023
Рекомендовано до видання 06.11.2023

1. Артеменко В. Первая шосткинская радиостанция (свидетельствуют документы). Советское полесье. 1974. 7 мая.
2. Артеменко В. Перша радіостанція у Кролевці (діяла в 1921 році). Маяк комунізму. 1974. 25 травня.
3. Булгаков Б. Перша радіостанція в Ромнах. Відкрита в грудні 1920 р. Комуністичним шляхом. 1974. 7 травня.
4. Годун Н. Радіомовлення в УСРР 20–30-х рр. об’єкт політичної цензури. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. 2007. № 17. C. 72–84.
5. Журавльова Т. Радіо і телебачення на Чернігівщині (1920–2005 роки). Скарбниця української культури: Зб. наук. пр. Чернігів, 2006. Вип. 7. С. 23–41.
6. Захарченко М. Радіофікація та поштаризація українського радянського села в 20-х рр. ХХ ст. Гуржіївські історичні читання: Зб. наук. пр. 2009. Вип. 3. С. 319–324.
7. Ізотов І. «Увага! Увага! Говорить Полтава». Історія становлення радіомовлення на Полтавщині. URL: http://surl.li/nljco.
8. Кошак О. М. Від азбуки Морзе до цифрового радіо: розвиток регіонального мовлення. Інформаційне суспільство. 2009. Вип. 10. С. 31–36.
9. Матеріали (плани, довідки та ін.) про відновлення промислових підприємств міста до 3-х річчя від дня визволення м. Конотоп від німецько-фашистських загарбників). Державний архів Сумської області. Від 1липня 1946 року. Р-4259, 2, 85.
10. Мащенко І. Г. Хроніка українського радіо і телебачення в контексті світового аудіовізуального процесу. Київ : Україна, 2005. 384 с.
11. Нагорняк М. Радіогазета як першопочаткова форма новинної радіомовної комунікації України (20–30-і роки ХХ століття). Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences. 2016. IV(16). С. 60–64. URL: https://seanewdim.com/wp-content/uploads/2021/03/hum_soc_iv_16__95.pdf.
12. Нагорняк М. Радіотелеграфний зв’язок як один із напрямів інформаційної та пропагандистської діяльності Української Народної Республіки (УНР) 1920 р. Український інформаційний простір. 2023. Вип. 1 (11). С. 176–196.
13. Постанови, протоколи та виписки з протоколів засідань президії Роменського райвиконкому, заяви та скарги громадян про відновлення їх у виборчих правах. Державний архів Сумської області. Том ІІ від 25 квітня 1932р. Р-4549, 1, 165.
14. Протокол № 20 засідання оргкомітету президії Верховної Ради УССР по Сумській області. Державний архів Сумської області. Р- 2196, 1, 24.
15. Протоколи засідань президії райкому від 10-го січня 1930 року. Державний архів Сумської області. Р-713, 1-а, 2.
16. Рабенчук О. П. Робсельінспекція як засіб впливу на розвиток культури УСРР. Сфера радіомовлення (кінець 20-х – початок 30-х рр. ХХ ст.). URL: http://surl.li/nljcg.
17. Стоян Т. А. Функціонування радянської системи політичного контролю за радіомовленням (20-30-ті рр.). Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія: Історія. 2010. Вип. 17. С. 61–67. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nzvdpu_ist_2010_17_14/.
18. Сорокіна Л. Сумська область. Історія утворення. Державний архів Сумської області. URL: https://daso.archives.gov.ua/utvorennya-sumskoyi-oblasti/.
19. Толочко Н. В. Зародження радіомовлення на території Закарпаття: суспільно-історичний контекст. URL: http://surl.li/nljdj.

Завантажити повну версію

Солодовник Дмитро, аспірант, Сумський державний університет, Суми, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-9951-0312.

​​Вступ. Ключову роль у створенні високоякісних матеріалів у журналістиці даних відіграє візуалізація. Саме від успішного способу подання інформації залежить зрозумілість, доступність та її «вірусність» для аудиторії. Своєрідним прикладом для наслідування та індикатором трендів у сфері журналістики даних є роботи переможців міжнародного конкурсу «The Sigma Data Journalism Awards».
Мета дослідження – виявити тенденції, що характерні для візуального оформлення сучасних проєктів дата-журналістики (на прикладі переможців міжнародного конкурсу «The Sigma Data Journalism Awards»).
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети використано метод контент-аналізу, порівняльного аналізу, методи синтезу та узагальнення, а також логічний та хронологічний.
Результати. Загалом було проаналізовано проєкти 21 переможця «The Sigma Data Journalism Awards» (винятково з точки зору візуалізації даних) за 2020 р., 2022 р., 2023 р. З’ясовано, що переможці активно використовують технології 3D-моделювання, що сприяють підвищенню ефективності комунікації з аудиторією та збільшенню її інтересу до матеріалів. Інноваційний засобом подання інформації у матеріалах є геймифікація, що збільшує інтерактивну складову візуальних об’єктів. Не втрачають актуальності в журналістиці даних такі візуальні засоби, як мапи, фотографії, діаграми та аудіозаписи, у той час як інфографіка використовується все рідше. Провідними редакціями, які активно створюють матеріали у сфері журналістики даних, є The New York Times, ABC News та Civio, водночас Propublica, Pointer та Texty.org.ua можна визначити як передові медіа, які спеціалізуються саме на аналізі та використанні даних. Визнаними журналістами у візуалізації журналістики даних, за результатами дослідження, є Р. Доттл, Я-Х. Лоу та Дж. Коберн.
Висновки. Отримані результати можуть стати корисними для подальших досліджень, що полягають у проведенні статистичного контент аналізу візуалізації журналістики даних у передових світових редакціях, визначених у цьому дослідженні (The New York Times, ABC news та Civio).
Ключові слова: журналістика даних, візуалізація, Data Journalism Awards, 3D-моделювання, гейміфікація.

Стаття надійшла до редакції 09.10.2023
Рекомендовано до видання 06.11.2023

1. Шевченко В. Формування концепції медійного продукту. Образ. 2016. № 4(22). С. 6–14.
2. Шевченко В. Візуалізація інформації в ЗМІ. Світ соціальних комунікацій. 2012. № 7. С. 78–81.
3. Рудченко А. Інфографіка та динамічна візуалізація як тренд сучасних медіа. Кросмедіа: контент, технології, перспективи : колективна монографія / за заг. ред. д. н. із соц. ком. В. Е. Шевченко. Київ : Кафедра мультимедійних технологій і медіадизайну Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2017. С. 75–82.
4. Ворона А. Візуальні концепти невербальної комунікації українського журналу (на прикладі культурно-освітніх журналів 1991–2013рр.) : автореф. дис.. … канд. наук із соц. комунік. : 27.00.01. Київ, 2015. 18 с.
5. Ліченко А. Інтерактивна візуалізація як спосіб представлення великих даних у медіа. Вісник Львівського університету. Cерія Журналістика. 2019. Вип. 45. С. 230–237. URL: http://dx.doi.org/10.30970/vjo.2019.45.10005 (дата звернення 05.10.2023).
6. Цуканова Г. Інфографіка як ефективна візуальна складова рекламного повідомлення. Наукові записки Інституту журналістики. 2013. № 50. С. 129–133.
7. Швед О. Інфографіка як засіб візуальної комунікації в сучасній журналістиці. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. 2014. № 3. С. 305–313.
8. Бурдіна Є. Інфографіка на телебаченні: вплив інфотейнменту на візуалізацію фактів. Соціальні комунікації. 2016. № 3. С. 75–78.
9. Шаманська А. Тенденції візуалізації даних у сучасних он-лайн ЗМІ. Міжнародний науковий журнал Інтернаука. 2018. № 9. С. 32–36.
10. Rodríguez T., Nunes S., & Devezas,T. Telling stories withdata visualization. Proceedings of the 2015 Workshop on Narrative & Hypertext-NHT’15. 2015. URL: https://doi.org/10.1145/2804565.2804567 (дата звернення 05.10.2023).
11. Weber W. & Rall H. Data Visualization in Online Journal-ism and Its Implications for the Production Process. 16th In-ternational Conference on Information Visualisation. 2012. Pр. 349–356. URL: https://doi.org/10.1109/IV.2012.65 (дата звернення 05.10.2023).
12. McMillan S. Exploring Models of Interactivity from Multiple Research Traditions: Users, Documents and Systems. The Handbook of New Media. London, Thousand Oaks, New Dehli: SAGE. 2006. Pр.205–229.
13. Stalph F. Classifying Data Journalism. Journalism Practice. 2017. No. 12(1). P. 1332–1350. URL: https://doi.org/10.1080/17512786.2017.1386583 (дата звернення 05.10.2023).
14. Cordoba-Cabus , & Garcї a-Borrego M. Visualisations as a critical information source for data journalism. Analysis of the typology, interactivity, and functions in the 2019 Data Journalism Awards. Doxa Comunicación. 2020. Nо. 31. Pр. 87–105.
15. The Sigma Awards. The best data journalism from around the world. URL: https://sigmaawards.org/ (дата звернення 05.10.2023).
16. The Sigma Awards. Young journalist – year 2020. URL: https://sigmaawards.org/young-journalist-2020/ (дата звернення 05.10.2023).
17. Where Democrats And Republicans Live In Your City. URL: https://projects.fivethirtyeight.com/republicans-democrats-cities/ (дата звернення 05.10.2023).
18. Which 2020 Contender Has The Widest Appeal? You Tell Us. URL: https://projects.fivethirtyeight.com/democratic-candidate-appeal/ (дата звернення 05.10.2023).
19. How Widespread Is Your College Football Fan Base? URL: https://projects.fivethirtyeight.com/college-football-ticket-sales/ (дата звернення 05.10.2023).
20. A Tale Of Two Suburbs. URL: https://fivethirtyeight.com/features/a-tale-of-two-suburbs/ (дата звернення 05.10.2023).
21. The 2020 endorsement pool. URL: https://projects.fivethirtyeight.com/2020-endorsements/democratic-primary/#all (дата звернення 05.10.2023).
22. The Movement To Skip The Electoral College Is About To Pass A Major Milestone. URL: https://fivethirtyeight.com/features/the-movement-to-skip-the-electoral-college-just-passed-a-major-milestone/ (дата звернення 05.10.2023).
23. org.ua. WARTIME DISINFO FROM RUSSIA. URL: https://topic-radar.texty.org.ua/#/ (дата звернення 05.10.2023).
24. The story behind an identity theft. URL: https://pointer.kro-ncrv.nl/het-verhaal-achter-een-identiteitsroof#lang=en (дата звернення 05.10.2023).
25. The New York Times. See How the World’s Most Polluted Air Compares With Your City’s. URL: https://www.nytimes.com/interactive/2019/12/02/climate/air-pollution-compare-ar-ul.html (дата звернення 05.10.2023).
26. The New York Times. What the Tulsa race massacre destroyed. URL: https://www.nytimes.com/interactive/2021/05/24/us/tulsa-race-massacre.html (дата звернення 05.10.2023).
27. Propublica. The Smoke Comes Every Year. Sugar Companies Say the Air Is Safe. URL: https://projects.propublica.org/black-snow/ (дата звернення 05.10.2023).
28. Lanes of Death in East Cairo. URL: https://arij.net/investigations/Cairo-Streets-en/ (дата звернення 05.10.2023).
29. THE MARSHALL PROJECT. Millions of People With Felonies Can Now Vote. Most Don’t Know It. URL: https://www.themarshallproject.org/2021/06/23/millions-of-people-with-felonies-can-now-vote-most-don-t-know-it (дата звернення 05.10.2023).
30. Moruroa files. URL: https://moruroa-files.org/en/investigation/moruroa-files (дата звернення 05.10.2023).
31. Al Jazeera. State of fear. URL: https://interactive.aljazeera.com/aje/2021/myanmar-state-of-fear/index.html (дата звернення 05.10.2023).
32. Het Digitale Leger. URL: https://pointer.kro-ncrv.nl/digitaalleger (дата звернення 05.10.2023).
33. Who’s paid for the work?. Four companies won one in ten euros from 2020 Spanish emergency contracts. URL: https://civio.es/quien-cobra-la-obra/2021/03/23/four-companies-won-one-in-ten-euros-from-2020-emergency-contracts/ (дата звернення 05.10.2023).
34. Lighthouse reports. Reconstructing the Melilla Massacre. URL: https://www.lighthousereports.com/investigation/reconstructing-the-melilla-massacre/(дата звернення 05.10.2023).
35. Der Spiegel. Frontex in illegale Pushbacks von Hunderten Flüchtlingen involviert. URL: http://surl.li/mweei (дата звернення 05.10.2023).
36. Forest plantations in reserves: quick to cut, slow to grow. URL: https://www.macaranga.org/forest-plantations-in-reserves-quick-to-cut-slow-to-grow/ (дата звернення 05.10.2023).
37. Worlds apart. URL: https://www.nrk.no/osloogviken/xl/tiktok-doesn_t-show-the-war-in-ukraine-to-russian-users-1.15921522 (дата звернення 05.10.2023).
38. Cuestión Pública. Juego de Votos. URL: https://cuestionpublica.com/juego-de-votos/ (дата звернення 05.10.2023).
39. Grist. URL: https://grist.org/project/equity/california-lead-soil/ (дата звернення 05.10.2023).
40. The Markup. Dollars to Megabits, You May Be Paying 400 Times As Much As Your Neighbor for Internet Service. URL: http://surl.li/mwegy (дата звернення 05.10.2023).
41. Amenaza Roboto. La ciudad sumergida. URL: https://www.amenazaroboto.com/uruguay2100/montevideo (дата звернення 05.10.2023).
42. Always scared: Dangerous Streets Outside City Schools Threaten Children. URL: https://nyc.streetsblog.org/2022/05/24/danger-zones-chaotic-school-streets-threaten-city-children (дата звернення 05.10.2023).
43. ABC news. Culture in the crosshairs. URL: https://www.abc.net.au/news/2022-08-25/the-hi-tech-3d-fight-to-save-ukrainian-culture-from-destruction/101262720 (дата звернення 05.10.2023).
44. PBS. Documented events involving potential war crimes in Ukraine. URL: https://www.pbs.org/wgbh/frontline/interactive/ap-russia-war-crimes-ukraine/ (дата звернення 05.10.2023).

Завантажити повну версію

Подоляка Надія, канд. наук із соц. комунік., доц., Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, Ніжин, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-6136-1665.

​​Вступ. У статті розглядаються практики використання соціальної мережі «Тікток» для просування книжкового мерчу та популяризації книг. Проведено аналіз спеціалізованих сторінок, що пропонують мерч-товар, і каналів буктокерів, які співпрацюють із видавництвами в поширенні інформації про новинки, а також сторінок видавництв у тiкток.
Актуальність дослідження. Джерельною базою дослідження стали сайти книжкових видавництв та сторінки буктьюберів у соціальній мережі «Тікток». Це дозволило отримати уявлення про те, як використовується соціальна мережа в книжковому бізнесі та наскільки мерч допомагає розвивати читацькі смаки й вподобання, створювати якісніший продукт, залучати нових користувачів до покупки книг. Стверджується, що тема майже не розроблена в науковому середовищі, комплексного дослідження досвіду використання тіктоку в просуванні книжкових товарів і мерч-продукції не відбулося, а тому дослідники мають можливість розширити межі розуміння інструментів платформи.
Методологія. Використовуються традиційні методи аналізу, синтезу, узагальнення, індукції та дедукції. За допомогою описового методу проведено інтерпретацію досліджуваних явищ у книжковому бізнесі. Серед спеціалізованих методів відзначимо метод суцільної вибірки акаунтів найбільших видавництв України, які мають офіційні сторінки на платформі, а також акаунтів топових сторінок буктьюберів, які пропонують мерч-продукцію.
Результати. Доведено, що найбільшою популярністю в мережі користуються відео з розпаковкою книжкових боксів, в яких також є книжковий мерч, набори ароматичних свічок, закладки та арт-листівки із зображенням головних героїв книг, браслети та підвіски. Серед проблемних питань виділено те, що переважна більшість тіктокерів звертає увагу на яскраве пакування, майже не акцентуючи увагу на змісті книжок, за рахунок чого втрачається цінність книги, її соціальна значущість, її виховна та пізнавальна функції. Натомість пропагується естетичне задоволення та розваги, які закладені в оригінальному задумі самої платформи.
Висновки. Отже, науковому співтовариству ще доведеться оцінити користь чи шкоду платформи, але вона вже дає можливість розширити коло любителів книг і читання навіть за рахунок яскравих відео та привабливих мерч-продуктів.
Ключові слова: тікток, соціальні мережі, мерч, промоція книг, книжковий бізнес

Стаття надійшла до редакції 09.07.2023
Рекомендовано до видання 06.11.2023

1. Покоління Зед частіше використовує TikTok для пошуку замість традиційного Google. URL: https://poshtivka.org/pokolinnya-zed-chastishe-vykorystovuye-tiktok-dlya-poshuku-zamist-tradytsijnogo-google/.
2. Мудра І. Тікток як перспективний канал популяризації ЗМІ. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Журналістика». 2022. Вип. 1 (3). С. 67–73.
3. Анна Котляревська. URL: https://www.annakotlyarevska.com/.
4. «Гаррі Поттер» впливає на толерантність людей. URL: https://starylev.com.ua/news/garri-potter-vplyvaye-na-tolerantnist-lyudey.
5. Набір з трьох оверлеїв за мотивами трилогії «Замок із кришталю». URL: https://vivat-book.com.ua/nabir-z-trokh-overleiv-za-motivami-trilogii-zamok-z-krishtalyu.html.
6. Письменниця з Миколаєва стала лауреаткою міжнародної німецько-української премії. URL: https://suspilne.media/119126-pismennica-z-mikolaeva-stala-laureat.

Завантажити повну версію

Бут Крістіна, аспірантка, Запорізький національний університет, Запоріжжя, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0001-6690-588X.

​​Вступ. Повномасштабне вторгнення росії на територію України призвело до тимчасової окупації сотень українських міст і сіл в Запорізькій області. У вересні 2022 р. росіяни провели так звані референдуми на новоокупованих територіях, намагаючись легитимізувати захоплення суверенної території України. Для просування політики окупації, формування позитивного іміджу серед місцевих жителів і залучення міжнародної підтримки росіяни активно використовують пропаганду та конструюють медіареальність щодо новоокупованих земель. Для цього використовується широкий спектр інструментів, зокрема медіаподії.
Актуальність дослідження. Оскільки медіаподії мають суттєвий вплив на формування громадської думки, вважаємо актуальним аналіз їхньої ролі в конструюванні медіареальності на прикладі тимчасово окупованих територій Запорізької області.
Методологія. Дослідження потребувало використання таких методів: контент-аналізу, аналізу та синтезу, а також систематизаціі. Для досягнення мети були проаналізовані матеріали проросійських Telegram-каналів «Запорожский вестник», «Владимир Рогов», «#ЮгМолодой» за період із червня по вересень 2022 р.
Результати. Було встановлено, що медіаподії застосовуються для конструювання медіареальності, оскільки впливають на формування громадської думки. Було виявлено, що серед медіаподій, використовуваних російськими пропагандистами в Запорізькій області, є флешмоби, виставки, кампанії прибирання, концерти, волонтерські заходи, конкурси талантів й агітація. Аналіз цих медіаподій свідчить про те, що їхня основна мета полягає у формуванні лояльності до росії серед українців на тимчасово окупованих територіях і створення фальшивої легітимності окупації.
Висновки. Ми проаналізували російську медіареальність, створену для впливу на громадян тимчасово окупованих територій. Вважаємо, що розуміння ролі медіаподій у конструюванні медіареальності є додатковим засобом для розуміння медійного середовища на тимчасово окупованих територіях та для майбутньої реінтеграції їхніх жителів.
Ключові слова: пропаганда, медіареальність, медіаподії, публічні заходи, тимчасово окуповані території Запорізької області.

Стаття надійшла до редакції 04.10.2023
Рекомендовано до видання 06.11.2023

1. Брудницька Л. Символістичність рекламної реальності як змодельованого сновидіння. Культура народов Причерноморья. 2004. Т. 2, № 49. С. 37–38.
2. Бут К. Медіареальність як засіб впливу на громадську думку (на прикладі тимчасово окупованих територіях Запорізької області). Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. 2023. № 3 (55). С. 17–29.
3. Бут К. Що не так із молодіжними заходами на тимчасово окупованих територіях. Медіаграмотність у регіонах України. URL: https://milukraine.net/2022/12/molodizhna-propaganda/ (дата звернення: 01.10.2023).
4. Герої та знаменитості в українській культурі / ред. О. Гриценко. Київ : УЦКД, 1999. 352 с.
5. Іванова О., Мойсеєва О., Стеблина Н. Місцева преса: посібник для ЗМІ. Як регіональним журналістам працювати за часів нових медіа та кризи демократії : посібник / ред. О. Іванова. Київ : ТОВ «Бізнесполіграф», 2019. 232 с. URL: http://surl.li/cbfro (дата звернення: 01.10.2023).
6. Ривліна В. М. Медіатизація культури: термінологічний аналіз. Держава та регіони. Серія: Соціальні комунікації. 2018. № 3 (35). С. 22–26.
7. Чернявська Л. Комунікаційна модель медіапростору України : автореф. дис. … д-ра наук із соц. комунікацій : 27.00.01. Київ, 2020. 39 с. URL: http://surl.li/ltlfn (дата звернення: 01.10.2023).
8. Boorstin D. J. The image: A guide to pseudo-events in America. New York : Vintage Books, 1992. 319 p.
9. Pilkington E. Barack Obama’s inauguration speech … crafted by a 27-year-old in Starbucks. the Guardian. URL: http://surl.li/ltlfx (date of access: 01.10.2023).
10. Rushkoff D. Media Virus. Random House Australia, 1994. 338 p.

Завантажити повну версію

Соломенко Ліна, викладачка, Київський національний університет культури і мистецтв, Україна, e-mail: [email protected].
ORCID – https://orcid.org/0000-0001-9678-1603.

​​Вступ. Нинішній воєнний стан в Україні вже впродовж 1,5 року потребує дослідження опосередкованих способів комунікації українців в умовах відсутності постійного телефонного зв’язку, перебоїв з інтернет-зв’язком, а відповідно, гострою потребою щодо використання можливостей онлайн-комунікації з відтермінованою відповіддю.
Актуальність і мета. Однією з найпростіших і найзручніших комунікативних практик у соціальних мережах та месенджерах є позначення емоційної реакції, яку можна застосувати навіть в умовах відсутності інтернет-зв’язку у відкладеному режимі. Тож потребує дослідження питання, з якою метою та наскільки усвідомлено українські користувачі соціальних мереж використовують цю комунікативну практику. З огляду на це метою нашої статті є з’ясування особливостей використання графічних зображень для позначення емоційних реакцій користувачів соціальних мереж як комунікативної практики, зокрема в нинішніх умовах повномасштабного вторгнення рф.
Методологія. Для досягнення поставленої мети нами використані такі методи: пошук наукових джерел з теми знаково-візуальної комунікації та їх аналіз, опис способів позначення емоційних реакцій користувачів соціальних мереж та месенджерів, опитування шляхом анкетування цільової аудиторії (українці віком від 16 років і старші, поділені на 6 вікових груп, які користуються соціальними мережами та месенджерами) за допомогою гугл-форми, що давала можливість обрати три відповіді чи/та додати власну.
Результати. За результатами проведеного дослідження встановлено, що мета використання вподобайок для більше 85% українських користувачів – це підтримка автора допису (радість, співчуття тощо). При цьому майже 60% опитаних підходять до процесу маркування допису обдумано й свідомо.
Висновки. Новизна полягає в тому, що вперше зроблена спроба встановити мету та характер використання вподобайок як комунікативної практики українськими користувачами соціальних мереж та месенджерів. Потенційне значення результатів дослідження полягає в необхідності проведення просвітницької роботи щодо використання різних графічних знаків на позначення всього спектру емодзі в межах певної соціальної мережі чи месенджера. Перспективи дослідження вбачаємо в дослідженні інших комунікативних практик українців у соціальних мережах та месенджерах.
Ключові слова: соціальні мережі, комунікативні практики, вподобайка, смайл, емодзі.

Стаття надійшла до редакції 30.10.2023
Рекомендовано до видання 06.11.2023

1. Білоус А.О. Логіко-риторичний аналіз інтернет-дискурсу : дис. … канд. філос. наук : 09.00.06. Київ, 2017. 238 с.
2. Гаврилюк І. Л. Візуальний контент місцевої онлайн-журналістики: сучасні тенденції та проблеми. Образ. 2020. №1(33). С. 51–56.
3. Емодзі (Emodji) – що це таке та навіщо вони потрібні. URL: https://termin.in.ua/emodzi-emoji.
4. Смайл. Словотвір. URL: https://slovotvir.org.ua/words/smail.
5. Смайли з символів: найкращі емоції та жести. URL: https://uaplay.com.ua/smajly-z-symvoliv-najkrashchi-emotsii-ta-zhesty.
6. Список cмайлів GIF для Телеграм. URL: https://www.emojiall.com/uk/platform-telegram.
7. Троянов С. Емодзі у Viber. 21.07.2020. URL: https://nachasi.com/tech/2020/07/21/viber-emoji/.
8. Удріс Н. С. Візуальна комунікація в умовах суспільних трансформацій: оновлення семантичного простору. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Соціологічні дослідження сучасного суспільства: методологія, теорія, методи. 2015. Вип. 35. С. 60–66.
9. Чемеркін С. Мовою смайликів, або нові знаки у мові. Культура мови на щодень. URL: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine59-23.pdf.
10. Шевченко В. Е. Форми візуалізація в сучасному журналі : монографія. Київ : Видавець Паливода А. В., 2013. 340 с.
11. Шкамарда О. А. Позиціювання суб’єкта дискурсивної діяльності в англомовному інтернет-блозі : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Луцьк – Запоріжжя, 2021. 225 с.
12. Яцимірська М. Візуальні тексти в соціальних мережах (рефлексії, конецпти, емоції). Вісник Львівського університету. Серія: Журналістика. 2015. Вип. 40. С. 361–369.
13. Bessarab A., Hyrina T., Sytnyk O., Kodatska N., Yatchuk O., Ponomarenko L. The Modern Transformation of Internet Communications. Journal of Theoretical and Applied Information Technology. 2022. Vol. 100. Issue 15. P. 4710–4722. URL: http://www.jatit.org/volumes/Vol100No15/15Vol100No15.pdf.
14. Seiter C. The Secret Psychology of Facebook: Why We Like, Share, Comment and Keep Coming Back. 23.04.2016. URL: https://buffer.com/resources/psychology-of-facebook.

Завантажити повну версію

Рижко Олена, д-р наук із соц. комунік., доц., e-mail: [email protected],
ORCID – https://orcid.org/0000-0003-4478-214X;
Крайнікова Тетяна, д-р наук із соц. комунік., доц., e-mail: [email protected].,
ORCID – https://orcid.org/0000-0002-2132-2020;
Крайніков Едуард, канд. психол. наук, доц., e-mail: [email protected],
ORCID – https://orcid.org/my-orcid?orcid=0000-0003-3825-9694;
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна.

​​Вступ. Технологія штучного інтелекту (ШІ) проникає в життєві практики молодих людей. При цьому постає проблема: молодь у суспільстві, з огляду на психофізіологічні особливості, є прошарком, з одного боку, найбільш адаптивним до технологій, а з іншого – найбільш вразливим до них.
Актуальність і мета. ШІ дає молоді новий комунікативний досвід, нові підстави формування Самості, нові шляхи інтеграції у соціум (або реінтеграції), що накладається не тільки на сучасний, а й майбутній світ (освіту, виробництво, політику, культуру). Мета дослідження – виявити основні моделі поведінки молоді, пов’язані з використанням ШІ, та визначити особливості його впливу на життєві практики молоді.
Методологія. Методологія дослідження базується на теоретичних підходах до вивчення інформаційного суспільства, медіааудиторії, медіазалежності, технічного детермінізму, дифузії інновацій та ін. У вересні 2023 р. проведено первинне розвідувальне онлайн-анкетування «Штучний інтелект у комунікаціях молоді» (66 респондентів віком 17–21 рік).
Результати. Згідно з результатами дослідження, 79 % респондентів мають досвід використання ШІ, але переважно під конкретні завдання і не системно. На основі даних анкетування виведено й описано шість поведінкових моделей української молоді, які пов’язані з використанням штучного інтелекту: 1) «ШІ – інструмент для навчання та роботи»; 2) «ШІ – довідкове джерело»; 3) «ШІ – засіб комп’ютерного мистецтва»; 4) «ШІ – співрозмовник та порадник»; 5) «ШІ – інструмент для пошуку ідей, планування»; 6) «Невикористання ШІ і технофобія». 21 % респондентів не користуються чатами ШІ, не обізнані з їх функціональними можливостями й навіть мають ознаки технофобії. Наразі ШІ не є основним способом комунікації для молоді. Молоді люди віддають перевагу живому спілкуванню, оскільки воно дає можливість отримувати емпатію і тактильну взаємодію.
Висновки. ШІ – поширений складник медіаспоживання молоді. Життєві практики молоді дуже медіатизовані, а використання ШІ набуває багатозадачного характеру. Це вказує на те, що в майбутньому, імовірно, молодь все активніше використовувати ШІ і кіберреальність розширюватиметься.
Ключові слова: українська молодь, медіаспоживання, штучний інтелект, життєві практики, поведінкові моделі.

Стаття надійшла до редакції 10.10.2023
Рекомендовано до видання 06.11.2023

1. Баранов О.А. Визначення терміна «штучний інтелект». Інформація і право. 2023. № 1(44). С. 32–49.
2. Барбашин С.В. Штучний інтелект: правове регулювання в Україні та ЄС. URL: https://barbashyn.law/statti/shtuchnyj-intelekt-pravove-regulyuvannya-v-ukrayini-ta-yes, (дата звернення 10.2023).
3. Близнюк Є. Інтернет-серфінг: як змінилася поведінка українців в мережі під час війни. На чому фокусується digital-аудиторія у 2023 році. URL: https://mind.ua/openmind/20263299-internet-serfing-yak-zminilasya-povedinka-ukrayinciv-v-merezhi-pid-chas-vijni, (дата звернення 10.2023).
4. Волосевич І., Когут І., Жерьобкіна Т., Назаренко Ю. Вплив війни на молодь України. URL: https://inmol.org/doslidzhennia-vplyv-vijny-na-molod-v-ukraini/, (дата звернення 10.2023).
5. ГоловченкоР. Юридичні особливості використання штучного інтелекту в медіа. URL: https://imi.org.ua/monitorings/yurydychni-osoblyvosti-vykorystannya-shtuchnogo-intelektu-v-media-i52386, (дата звернення 10.2023).
6. Два роки президента Зеленського: оцінки громадян : дослідження соціологічної групи «РЕЙТИНГ» (16–18 травня 2021). URL: https://ratinggroup.ua/files/ratinggroup/reg_files/rg_ukraine_2y_president_052021_press.pdf, (дата звернення 10.2023).
7. Джесс П. Шаткін. Народжені бути вільними. Чому підлітки ризикують та як захистити їх від небезпек. Київ : Книголав, 2019. 303 с.
8. Каткова Т. Г. Штучний інтелект в Україні: правові аспекти. Право і суспільство. 2020. № 6. С. 46–55.
9. Кові Ш. Сім звичок високоефективних підлітків. Львів : Видавництво Старого Лева, 2019. 251 с.
10. Крайніков Е. В. Психологія розвитку : словник-довідник. Київ : Арістей, 2004. 257 с.
11. КулебаД. Війна за реальність: як перемагати у світі фейків, правд і спільнот. Київ : Книголав, 2022. 384 с.
12. Лубко Д. В., Шаров С. В. Методи та системи штучного інтелекту : навч. посіб. Мелітополь : ФОП Однорог Т.В., 2019. 264 с.
13. Мінцифри про підсумки та плани щодо цифровізації в Україні. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/mintsyfry-pro-pidsumky-ta-plany-shchodo-tsyfrovizatsii-v-ukraini.
14. Роджерс Е. Дифузія інновацій = Diffusion of innovations / перекл. з англ. В. Старк. Київ : Києво-Могилянська академія, 2009. 591 с.
15. Саленко А. С. Визначення постіндустріального суспільства на основі еволюційного аналізу теорій технологічного детермінізму. URL: http://www.investplan.com.ua/pdf/13-14_2021/6.pdf.
16. Свааб Д. Ми – це наш мозок. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2016. 496 с.
17. Стратегія розвитку штучного інтелекту в Україні : монографія / А. І. Шевченко, С. В. Барановський, О. В. Білокобильський та ін. ; за заг. ред. А. І. Шевченка. Київ : ІПШІ, 2023. 305 с.
18. Фролова Н. В. Феномен колективної травми в контексті сучасного українського досвіду її проживання. URL: http://habitus.od.ua/journals/2023/46-2023/32.pdf.
19. Шевчук А. В. Економічний розвиток та технологічна сингулярність: концепція взаємозв’язку і суперечності. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Економіка і менеджмент. 2015. Вип. 10. С. 4–9.
20. Що таке Дія? URL: https://diia.gov.ua/faq/8.
21. «Я не боюсь!»: цивілізаційні та художні сценарії трансформації страху за життя у передчутті соціальної катастрофи : монографія / С. А. Маленко, М. В. Мухіна, А. Г. Некита та ін. Київ : Інтернаука ; Великий Новгород: НовДУ ім. Ярослава Мудрого, 2021. 159 с.
22. Berk L. Child Development. Pearson, 2013.
23. Chuyin X., Minhua R., Ping L. and oth. Influence of Artificial Intelligence in Education on Adolescents. Social Adaptability: A Machine Learning Study. International Journal of Environmental Research and Public Health. no. 19(13): 7890. URL: http://surl.li/mwdso, (дата звернення 01.10.2023).
24. Craige G. Human Develoopment. Prentice Hall, 1996.
25. Newcombe N. Child Development. Change over Time. Harper Collins College Publisher, 1996.
26. Piotrowska A., Świerżewska E. Nastolatki pod lupą. Poznaj, by zrozumieć. Warszawa : Zielona Sowa, 2017. 246 s.
27. Remschmidt H. Adoleszent. Entwicklung und Entwicklungskrisen im Jugendalter. Georg Thieme Verlag. Stuttgart. New York, 1992.

Завантажити повну версію