Ключові слова
новини
особи старшого віку
ексклюзія за віком
дискримінаційні практики
Як цитувати
Анотація
Метою розвідки є виявлення дискримінаційних геронтофобських практик у новинах електронних ЗМІ й унаочнення багатовекторного дискурсивного поля ейджизму. Контент-аналіз дозволив установити специфіку геронтологічного ейджизму, зокрема його інституційний характер, наявність відкритої і латентної форм, що сприяють поширенню геронтофобії. Відбувається це в результаті ексклюзії за віком – процесу відчуження людини від соціального й економічного життя, зменшення соціальних ролей через застосування таких дискримінаційних практик, як біомедикалізація, маргіналізація, інвізибілізація, інфантилізація, дегуманізація, тривіалізація, патронаж. З-поміж цих практик є традиційні, заглиблені в давнину, й оперативні, скореговані сучасними реаліями. Медіа таким чином, з одного боку, поширюють те, що є в суспільстві, а з другого, визначають, яке ставлення до старості культивується в масовій свідомості.
Посилання
1. United Nations (2013), World Population Prospects. The 2012 Revision. vol. I : Comprehensive Tables. 439 p. New York: United Nations, available at: https://population. un.org/wpp/Publications/Files/WPP2012_Volume-I_Comprehensive-Tables.pdf (accessed 12 March 2021).
2. Ghladun, O.M. (Ed.) (2020), Naselennja Ukrajiny. Demoghrafichni tendenciji v Ukrajini u 2002–2019 rr.: kol. monoghr. / za red. O.M. Ghladuna; NAN Ukrajiny, In-t demoghrafiji ta socialjnykh doslidzhenj imeni M.V. Ptukhy. Kyjiv, 174 p., available at: https://idss.org.ua/ arhiv/population.pdf (accessed 20 February 2021).
3. Sydorenko, O. (2003), «Silent revolution, or crisis of the graying society», Dzerkalo Tyzhnia [Mirror of the Week], issue 24 (449), available at: https://zn.ua/SOCIUM/bezmolvnaya_ revolyutsiya,_ili_krizis_sedeyuschego_obschestva.html (accessed 20 April 2021).
4. Statystychnyj zbirnyk (2020), Rozpodil postijnogho naselennja Ukrajiny za stattju ta vikom na 1 sichnja 2020 roku : Statystychnyj zbirnyk / Za redakcijeju Mariji Timoninoji. Kyjiv, 344 p.
5. Globalnyiy indeks AgeWatch 2015: Tabel uspevaemosti, available at: https://www.helpage. org/global-agewatch/population-ageing-data/country-ageing-data/?country=Ukraine (accessed 12 March 2021).
6. Boyko, Z.V., Belovol, E.V., Radyish, I.V. (2014), «Ageism as a psychological problem of the XXI century», Humanitarnyi visnyk DVNZ «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi pedahohichnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody»: Dodatok 4 do Vyp. 31, Tom I (9): Tematychnyi vypusk «Mizhnarodni Chelpanivski psykholoho-pedahohichni chytannia». Kiev: Gnozis. Р. 120–124.
7. Analytical report. (2013), Napriamy formuvannia hromadskoi pidtrymky modernizatsii pensiinoi systemy Ukrainy (za materialamy sotsiolohichnykh doslidzhen) : Analitychna dopovid, Kyiv, 34 s., available at: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2014-01/pensin_reformabe1be.pdf (accessed 15 February 2021).
8. KhISR. (2012), Eidzhyzm v Ukraini: kruhlyi stil 20.07.12 / Kharkivskyi in-t sotsialnykh doslidzhen. available at: http://khisr.kharkov.ua/index.php?id=1342780581 (accessed 20 February 2021).
9. Kipen, V. P. (2019), «People of respectable age in Ukraine: needs, values and interaction with the authorities». Vinnytsia: Vydav. FOP Dmytriieva S.O. 2019. 54 p., available at: http:// www.uaod.org.ua/data/book_razdel/-----_2019.pdf (accessed 12 March 2021).
10. Kukhta, M. (2018), «Social potential of elderly people in Ukraine». [monohrafiia]. Kyiv : KNUKiM, 304 p.
11. Hapon, N. (2006), «Subjectivity of a Ukrainian woman: philosophic and anthropological discourse of the second half of the XX-th century». Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia: filosofski nauky. Vyp. 9. P. 64–71.
12. Palmore, E. B. (2004), «Research note: Ageism in Canada and the United States», Journal of Cross-Cultural Gerontology, vol. 19, no. 1. P. 41–45. DOI: https://doi.org/10.1023/ B:JCCG.0000015098.62691.ab.
13. Chrisler, J. C., Barney, A., & Palatino, B. (2016), «Ageism can be hazardous to women’s health: Ageism, sexism, and stereotypes of older women in the healthcare system». Journal of Social Issues, vol. 72(1). P. 86–104. DOI: https://doi.org/10.1111/josi.12157.
14. Shawna, M. McNair. (2013), «Age discrimination: ageism in employment and service provision by MalcolmSargeant». Educational Gerontology, vol. 40, Iss. 8, P. 637–638. DOI: https://doi.org/10.1080/03601277.2013.844026.
15. Katz, S., & Calasanti, T. (2015), «Critical Perspectives on Successful Aging: Does It «Appeal More Than It Illuminates»?», The Gerontologist, vol. 55, Iss. 1. P. 26–33. DOI: https:// doi.org/10.1093/geront/gnu027.
16. Meisner, B. A. (2021), «Are You OK, Boomer? Intensification of Ageism and Intergenerational Tensions on Social Media Amid COVID-19», Leisure Sciences, vol. 43, 1–2. P. 56–61. DOI: https://doi.org/10.1080/01490400.2020.1773983.
17. Mashkova, Ya. (2020), «Grandfather, grandmother, pensioners or the elderly: what the media writes about people 60+. Insty`tut masovoyi informaciyi. 2020. 31 bereznya, available at: https://imi.org.ua/monitorings/did-babtsya-pensionery-abo-zh-lyudy-starshogo-viku-shhopyshut-media-pro-lyudej-60-i32410 (accessed 15 February 2021).
18. Nelson, T. D. (2005), «Ageism: Prejudice against our feared future self» Journal of Social Issues, vol. 61(2). P. 207-221. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1540-4560.2005.00402.x.
19. Vickers, K. (2007), «Aging and the Media: Yesterday, Today, and Tomorrow», Californian Journal of Health Promotion, vol. 5(3). P. 100-105. DOI: https://doi.org/10.32398/cjhp. v5i3.1256.
20. Lester, P. M., & Ross, S.D. (Eds.) (2011), «Images That Injure: Pictorial Stereotypes in the Media», Praeger Publishers, Santa Barbara, California, 460 p.
21. Vernon, J. A., Williams, J. A., Jr., Phillips, T., & Wilson, J. (1991), «Media Stereotyping: A Comparison of the Way Elderly Women and Men Are Portrayed on Prime-Time Television», Journal of Women & Aging, vol. 2(4). P. 55–68. DOI: https://doi.org/10.1300/J074v02n04_05.
22. Kessler, E. M., Rakoczy, K., & Staudinger, U. M. (2004), «The portrayal of older people in prime time television series: The match with gerontological evidence», Ageing and Society, vol. 24(04). P. 531–552. DOI: https://doi.org/10.1017/S0144686X04002338.
23. Loos, E. (et al.) (2018), «Visual ageism in the media», in Ayalon, L. & Tesch-Römer, C. (Eds.), Contemporary Perspectives on Ageism, vol. 19, IPA. P. 163–176.
24. Pocheptsov, H. Н. (2001), «Communication Theory». Moskva: Refl-buk, Kyiv: Vakler, 656 p.
25. Butler, R. N. (1969), «Ageism: Another form of bigotry», The Gerontologist, vol. 9. P. 243–246. DOI: https://doi.org/10.1093/geront/9.4_Part_1.243.
26. Encyclopedia.com (2019), «Ageism», available at: http://www.encyclopedia.com/topic/ Ageism.aspx.
27. Kolpina, L. V. (2015), «Ageism in servicing senior citizens by health care and social protection institutions» : monografiya. Ulyanovsk: Zebra, 2015. 128 p. 28. Smirnova, T. V. (2008), «Older people: the stereotypical image and social distance». Sotsiologicheskie issledovaniya. 2008. no. 8. P. 49–55.
29. Noel-Noyman, E. (1996), «Public opinion. The opening of the spiral of silence» : Per. s nem. / Obsch. red. i predisl. Mansurova N. S. Moskva: Progress-Akademiya, Ves Mir, 1996. 352 p.
30. Yelihulashvili, M., Fedorovych, I., Ponomarov, S. (2015), «Organization of learning the discrimination problems»: prakt. posib. Kyiv, 2015, 136 p.
31. Chernyishkova, E. V. (2008), «Social construction of stereotypes of old age: the gender aspect». Vestnik Povolzhskoy akademii sotsialnoy sluzhbyi, 2008, no. 4. P. 179–185.
32. Chrisler, J. C., Barney, A., & Palatino, B. (2016), «Ageism can be hazardous to women’s health: Ageism, sexism, and stereotypes of older women in the healthcare system», Journal of Social Issues, Iss. 72. P. 86–104. DOI: https://doi.org/10.1111/josi.12157.
33. Starikova, M. M. (2011), «Stereotypes of the old age and aging». Sotsyolohyia y sotsyalnaia rabota, Vestnik Nizhegorodskogo universiteta im. N. I. Lobachevskogo. Seriya Sotsialnyie nauki, 2011, no. 2 (22). P. 43–50.
34. Levinson, A. (2005), «Old age as an institution». Otechestvennыe zapysky. no. 3(24), available at: http://www.strana-oz.ru/2005/3/starost-kak-institut (дата звернення: 12 March 2021).
35. UNP. (1991), Pryntsypy Orhanizatsii Obiednanykh Natsii stosovno litnikh liudei : postanova vid 16.012.1991 r. no. 995_314, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/995_314#Text (accessed 02 April 2021).
36. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomakh. T. 1, 1970, available at: http://sum.in.ua/s/ volocjugha (accessed 20 March 2021).
37. Kastels, M. (2000), «The Rise of the Network Society». Ekonomika, obschestvo, kultura. Moskva: GU-VShE, 2000. 608 p.
38. Seiko, N. A. (2014), «Аgeism». Entsyklopediia prav liudyny: sotsialno-pedahohichnyi aspekt: monohr. / kol. avt., za zah. red. prof. N. A. Seiko ; vidp. red. N. P. Pavlyk. Zhytomyr : Volyn, 220 p., available at: http://eprints.zu.edu.ua/23740/1/%D0%A1%D0%B5%D0%B9% D0%BA%D0%BE_%D0%9D.PDF (accessed 15 February 2021).
39. Bell, J. (1992), «In search of a discourse on aging: the elderly on television», Gerontologist, vol. 32(3). P. 305-11. DOI: https://doi.org/10.1093/geront/32.3.305.
40. Cukhorukova, A. V. (2006), «The influence of mass media on the formation of the spirituality of the personality and society», Kultura narodov Prychernomoria, no. 84. p. 78–82.
41. Lippman, U. (2004), «Public opinion». Moskva : Institut fonda «Obschestvennoe mnenie», 2004. 384 p.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.