Ключові слова
медіадискурс
регіональне медіа
медіатекст
соціальні наративи
історична пам’ять
соціальна проблематика
Анотація
Вступ. Нинішня державна гуманітарна політика орієнтована на зміцнення українського суспільства, а в умовах війни і самі українці переосмислили важливість згуртування. Сучасний воєнний дискурс зокрема спрямований на утвердження національної стійкості.
Актуальність та мета. У фокусі наукового інтересу – сумське онлайн-видання «Трибуна», медіаландшафт якого сприяє формуванню у суспільстві історичної пам’яті. Мета статті – окреслити специфіку представлення регіональними медіа соціальних наративів як інструменту формування у суспільстві історичної пам’яті про російсько-українську війну.
Методологія. Для реалізації дослідження використано загальнонаукові методи теоретичного аналізу, зіставлення, систематизації та узагальнення матеріалу. Описовий метод та контент-аналіз дозволив охарактеризувати проблемно-тематичні групи медіатекстів та означити чинники їх творення, щоб встановити концептуальні смисли в соціальних наративах, а також визначити смисли й функції концепту «війна» в медіатекстах соціальної тематики та їх роль у формуванні історичної пам’яті про російсько-українську війну.
Результати. Російсько-українська війна внесла корективи у формування і поширення соціальних наративів та їх проблемно-тематичне наповнення. Встановили, що соціальні наративи утворюють дві тематичні групи: #Здоров’я, #Війна. З’ясували, що у досліджуваному виданні найбільш представлені соціальні наративи в блоці #здоров’я_медицина (45 %). Найменш чисельним є блок щодо залежностей (1 %). Описано, що наративи тематичної групи #Здоров’я є відмінними за контентним наповненням, а концептуальна складова тематичної групи #Війна має негативну конотацію, яка в медіатексті може бути і прихованою. Визначено, що наративи цієї групи є більш впливовими на формування історичної пам’яті про людей, події, місця російсько-української війни. З’ясовано, що нинішня модель соціального наративу формується різними елементами, знаковими серед яких є концепт «війна», психологізм образу героя, накладання реципієнтами додаткових смислів на події та ситуації.
Висновки. Проведений аналіз доводить, що індивідуальний досвід війни, представлений в регіональному медіа, є тим фактором, що впливає на українське суспільство і залежить від специфіку транслювання тематичного контенту та смислів концепту «війна».
Посилання
1. Dyakovska, H. (2017), «Narrative as a component of discursive reality», Skhid [East], vol. 5, no. 151, pp. 70–73.
2. Kyrydon, А. (2020), «The potential of commemorative practices in constructing of national identity: the conceptualization of the problem», Istorychna pam’yat’ [Historical Memory], vol. 1, no. 42, pp. 7–19. URL : http://dspace.pnpu.edu.ua/bitstream/123456789/14295/3/Kyrydon.pdf
3. Kovalska-Pavelko, І. (2020), «Military commemorative practices as a component of the historical memory of the ukrainian people about second world war», Problemy politychnoyi istoriyi Ukrayiny [Problems of Political History of Ukraine], Iss. 15, pp. 168–180. DOI: 10.33287/11937
4. Lebid, N. M. (2022), «War narratives in the ukrainian media in the conditions of a full-scale russian invasion», Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriya: Filolohiya. Zhurnalistyka [Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University, Series: «Philology. Journalism»], vol. 33(72), no. 5, part 2, pp. 295–300. DOI : https://doi.org/10.32782/2710-4656/2022.5.2/49
5. Sorokin, S.V., Sachko, A.Yu. (2024), «Narratives of turkish mass media in the context of ukrainian-russian war», Zakarpatski filolohichni studiyi [Transcarpathian Philological Studies], vol. 35, pp. 142–149. URL : http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/35/27.pdf DOI : https://doi. org/10.32782/tps2663-4880/2024.35.25
6. Strutynska, T. (2024), «Social and economic problems of regional TV news in the condinons of the Russian-Ukrainian War (on the example of the TV channel “3-Studio” in IvanoFrankivsk)», Communications and Communicative Technologies. no 24, pp. 50–58. https://doi. org/10.15421/292406
7. Khlystun, I. V. (2024), «Social problems of the regional mass media during the full-scale invasion of russia in Ukraine (based on the material of the Social Cherkasy TV and Radio Company)», Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriya: Filolohiya. Zhurnalistyka [Scientific notes of V. I. Vernadsky Taurida National University, Series: «Philology. Journalism»], vol. 35(74), no. 1, part 2, pp. 246–252. https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.1.2/39
8. Shyshkin, М. (2024), «Narrative as an interdisciplinary category: the history of study», Filolohichni traktaty [Philological Treatises], vol. 16, no. 2, pp. 133–139. https://www.doi. org/10.21272/Ftrk.2024.16(2)-13
9. Birkner, T., & Donk, A. (2020). Collective memory and social media: Fostering a new historical consciousness in the digital age? Memory Studies, 13(4), 367–383. https://doi. org/10.1177/1750698017750012
10. Havryliuk, I. & Kovalova, T. (2022), Social journalism in the media space of Ukraine. Ensuring Standards of Quality of Life in a Turbulent World: monograph. Scientific editors: Tadeusz Pokusa and Tetyana Nestorenko. Opole : The Academy of Applied Sciences – Academy of Management and Administration in Opole, pp. 294–304. https://surl.li/eyzbhp
11. Henig, L., & Ebbrecht-Hartmann, T. (2022). Witnessing Eva Stories: Media witnessing and self-inscription in social media memory. New Media & Society, 24(1), 202-226. https://doi. org/10.1177/1461444820963805
12. Cupi, D. (2024). The Role of the Albanian Media as Mediator and Creator of Collective Memory. International Journal of Law and Policy, 2(1). https://doi.org/10.59022/ijlp.146
13. Connerton, P. (2009), How modernity forgets, Cambridge University Press.
14. Connerton, P. (1989), How societies remember, Cambridge University Press.
15. Neiger, M. (2025). Media Memory. In: Bietti, L.M., Pogacar, M. (eds) The Palgrave Encyclopedia of Memory Studies. Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-93789-8_58-1
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.