Томос у контексті інформаційної війни між Росією та Україною

Анотація

Вступ. 6 січня 2019 року Православна Церква України отримала Томос про автокефалію від Вселенського Патріарха Варфоломія, що змінило вектор як внутрішньої – міжцерковної в Україні, так і зовнішньої комунікації – на рівні вселенського Православ’я. Творення церковної автокефалії для багатьох країн означало зміцнення державницького стержня і самостійності. Актуальність і мета. Тема дослідження важлива саме у фокусі медіа-простору, оскільки між Україною та Росією, окрім війни на Сході, маємо інформаційне протистояння, а також помітну протидію між українським та російським Православ’ям. Мета публікації – осмислити, як сам факт надання Томосу вплинули на контент українських та російських медіа; як це інформаційне протистояння впливає на комунікацію між двома державами. Методологія. У публікації застосовуємо такі методи: порівняльний (аналіз комунікаційних повідомлень російських та українських ресурсів щодо отримання Томосу), моніторинг (представлення ключових концептів російсько-українського медіадискурсу щодо цієї події в українському церковному середовищі), аналіз контенту (на основі аналізу медіаресурсів), a також метод спостереження. Результати. У межах дослідження проаналізовано контент українських та російських, проросійськи налаштованих ЗМК щодо надання Томосу Православній Церкві України. Виявлено, що пропагандистська кампанія, спрямована на компрометацію незалежної української Церкви, була частиною війни Росії проти української держави та її суверенітету. Також представлено, як розвиватиметься інформаційна кампанія щодо визнання ПЦУ серед інших Помісних Православних Церков. Висновки. У результаті дослідження виявлено, що інформаційна кампанія щодо надання Томосу Православній Церкві України тривала не лише у 2018–2019 роках, але з моменту проголошення незалежності України, оскільки церковна незалежність є основою державності. По-друге, в рамках досліджуваної інформаційної кампанії ми бачимо явне протиріччя між Російською Православною Церквою та Православною церквою України, про що свідчить контент як російських, так і українських ЗМІ з чіткою проросійською позицією. А це, своєю чергою, доводить бажання Росії тріумфувати на різних фронтах. По-третє, інформаційне протиріччя у фокусі церковного змісту між Росією та Україною виявляє як зовнішні, так і внутрішні конфлікти, які є предметом уваги ЗМІ, зокрема між духовенством Православної Церкви України та Українською Православною Церквою в єдності з Московським патріархатом. Внутрішня незгода між православними церквами дестабілізує діалог та підриває взаєморозуміння в українському релігійному просторі. По-четверте, інформаційна політика Росії також зосереджена на інших автокефальних Церквах, які ще не визнали Православну Церкву України.