Ключові слова
Telegram
російська пропаганда
інформаційна війна
месенджери
анонімні канали
штучний інтелект
інформаційна безпека
фейкові новини
цифрові загрози
Як цитувати
Анотація
Вступ. У період повномасштабної російсько-української війни платформа Telegram стала одним із провідних джерел новин для українців. Особливості месенджера – анонімність, відсутність централізованої модерації, активне використання російськими структурами – перетворили його на потужний інструмент поширення дезінформації. Це створює серйозні виклики для інформаційної безпеки, що й зумовило необхідність проведення даного дослідження.
Актуальність і мета. Попри високу популярність Telegram, структурні, мовні й візуальні ознаки дезінформації на цій платформі залишаються недостатньо вивченими, особливо в українському контексті. Мета дослідження – визначити типові структурні, мовні й візуальні ознаки дезінформаційного контенту в Telegram, проаналізувати механізми його поширення серед української аудиторії та розробити універсальну схему для ідентифікації таких повідомлень.
Методологія. Дослідження ґрунтується на контент-аналізі п’яти популярних Telegram-каналів, які систематично транслюють проросійські наративи серед української аудиторії. Вибірку сформовано за даними каталогу TGStat.ru. Аналіз охоплює повідомлення, опубліковані у червні 2025 року. Використано описово-аналітичний метод, контент-аналіз, метод класифікації для систематизації результатів.
Результати. Встановлено, що дезінформаційний контент у Telegram характеризується емоційно забарвленою мовою, маніпуляцією фактами, відсутністю посилань на офіційні джерела, використанням узагальнень, підроблених документів. Більшість каналів залишаються анонімними, що унеможливлює притягнення до відповідальності за поширення фейків. Основними механізмами розповсюдження дезінформації виступають анонімність, мережевість, створення інформаційних ехо-кімнат та ретрансляція через пов’язані ресурси.
Висновки. Виявлені структурні, мовні та візуальні ознаки дезінформації у Telegram можуть стати основою для розробки ефективних інструментів виявлення і протидії дезінформаційним кампаніям у інформаційному просторі України. Запропонований підхід сприяє підвищенню інформаційної безпеки та поглибленому моніторингу інформаційного простору.
Посилання
1. Butyrina M., Temchenko L. (2023), «Telegram yak seredovyshche prosuvannia rosiyskikh dezinformatsinykh narratyviv: kanaly, metody, freymy», Communications and Communicative Technologies, No. 23, pp. 71–79.
2. Vaskivska O. (2022), «Osoblyvosti informatsiynykh kanaliv sotsialnykh merezh pid chas rosiysko-ukrayinskoyi viyny», Aktualni problemy nauky, osvity ta suspilstva v suchasnykh umovakh: zbirnyk tez dopovidey mizhnarodnoyi naukovo-praktychnoi konferentsii. Poltava, TsFEND, Ch. 2, pp. 72–73.
3. Horbyk R., Dutsyk D., Shalaysky S. (2023), «Efektyvnist’ protydii rosiyskiy dezinformatsiyi v Ukraini v umovakh povnomasshtabnoyi viyny: analitychnyi zvit”. Kyiv, HO «Ukrainskyi instytut media ta komunikatsii», p. 66.
4. Hurzhii S. V. (2021), «Suchasni zahrozlyvi tendentsii vykorystannia Telegram-kanaliv na shkodu derzhavnym interesam», Informatsiia i pravo, No. 4(39), pp. 162–169.
5. Instytut masovoi informatsii (2023), «Anonimnist ta rosiyski hroshi. Khto finansuie ukrainski telegram-kanaly?», available at: https://detector.media/infospace/article/209798/2023-04-05-anonimnist-ta-rosiyski-groshi-khto-finansuie-ukrainski-telegram-kanaly/ (accessed 25 June 2025)
6. Anin R., Kondratyev N. (2025), «Telegram, the FSB, and the Man in the Middle», available at: https://www.occrp.org/en/investigation/telegram-the-fsb-and-the-man-in-the-midd (accessed 25 June 2025)
7. Bloom M., Tiflati H., Horgan J. (2017), «Navigating ISIS’s Preferred Platform: Telegram», Terrorism and Political Violence, Vol. 31, No. 6, pp. 1242–1254.
8. Cazzamatta R., da Silva Santos A. J. (2023), «Checking verifications during the 2022 Brazilian run-off election: How fact-checking organizations exposed falsehoods and contributed to the accuracy of the public debate», Journalism, Vol. 25, No. 10, pp. 1–22.
9. Gursky J., Riedl M., Joseff K., et al. (2022), «Chat apps and cascade logic: A multi-platform perspective on India, Mexico, and the United States», Social Media + Society, Vol. 8, No. 2.
10. Talamayan F., Visser L., Olowokure B., et al. (2024), «Harnessing the power of mobile and messaging apps for risk communication and intervention during the COVID-19 pandemic: Lessons from the Western Pacific», Western Pacific Surveillance and Response, Vol. 15, No. 3.
11. Waissbluth F., Farid H., Sehgal R., et al. (2022), «Domain-level detection and disruption of disinformation», Preprint. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2205.03338
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.