Трансформація жанру інтерв’ю в спортивних медіа Франції
PDF

Ключові слова

спортивна журналістика
інтерв’ю
французькі медіа
мультимедійні формати
контент-аналіз
цифрові технології
аудиторія
промоція
подкасти
соціальні мережі

Як цитувати

Ісаєв, Б. (2025). Трансформація жанру інтерв’ю в спортивних медіа Франції. Образ, 2 (48), 107-112. https://doi.org/10.21272/Obraz.2025.2(48)-107-112

Анотація

Вступ. Інтерв’ю в спортивній журналістиці Франції є ключовим жанром, що забезпечує прямий доступ до думок спортсменів і тренерів. Цифрова трансформація, соціальні мережі та зміна вподобань аудиторії спричинили значні зміни в цьому жанрі. Дослідження аналізує еволюцію форми та функцій інтерв’ю в провідних французьких виданнях, заповнюючи прогалину в системному вивченні теми.

Актуальність. Актуальність зумовлена швидким розвитком медіа та потребою осмислення змін у спортивній журналістиці, що відображають сучасні тенденції споживання контенту й технологічні інновації. Мета – визначити ключові тенденції трансформації жанру інтерв’ю в спортивних медіа Франції, оцінити вплив цифрових технологій на його форму та функції і їхній ефект на сприйняття аудиторією.

Методологія. Застосовано комплексний підхід: контент-аналіз інтерв’ю в L’Équipe, Le Figaro, France Football (2015–2025), порівняльний аналіз традиційних і мультимедійних форматів, дискурс-аналіз соціокультурних тем, аналіз кейсів.

Результати. Частка текстових інтерв’ю скоротилася з 70 % (2020) до 45 % (2025), тоді як мультимедійні формати (відео, подкасти, Q&A в соціальних мережах) зросли з 15 % до 40 %. Інформативна функція домінує (60 %), але розважальна (25 %) і соціально відповідальна (15 %) функції набули ваги. Інтерактивність, зокрема через соціальні мережі, підвищила залученість аудиторії. Текстові інтерв’ю стали коротшими (800–1200 слів) і неформальними.

Висновки. Дослідження підкреслює адаптацію жанру інтерв’ю до цифрових і інтерактивних форматів, пропонуючи нове бачення його ролі в спортивних медіа Франції. Результати мають значення для журналістської практики та освіти. Перспективи включають вивчення впливу штучного інтелекту та глобальних трендів на локальні формати.

PDF

Посилання

1. Bourdieu, A. (2022). The social role of sports media in France. Journal of Sociology of Culture, vol. 7, pp. 89–102.

2. Zdoroveha, V. (2008). Theory and methodology of journalistic creativity. Lviv: PAIS, p. 276.

3. Ivanov, V. F. (2018). Genres of journalism: Theory and practice. Kyiv: Taras Shevchenko National University of Kyiv, p. 320.

4. Martin, L. (2024). Interactive formats in sports journalism: New challenges. Paris: Sorbonne University Press, p. 215.

5. Roberts, K. (2021). Digital transformation of sports media. Media and Society, vol. 4, pp. 112–125.

6. Boyle, R. (2019). Sports Journalism: Context and Issues. London : SAGE Publications. p. 208.

7. Desprez, B. (2023) Je rêvais d’être Zidane ou Ronaldinho: les confidences de Wendie Renard, capitaine des Bleues. Le Figaro. URL: https://lefigaro.fr/sports/football/coupe-du-monde/je-revais-d-etre-zidane-ou-ronaldinho-les-confidences-de-wendie-renard-capitaine-des-bleues-20230807 (accessed: 24.03.2025).

8. Durand, J. (2015). Le journalisme sportif à l’ère numérique [Sports Journalism in the Digital Era]. Paris: Presses Universitaires de France. p. 205.

9. Johnson, R, Romney M. (2023). Journal of Sports Media. Nebraska University, vol. 18(3), pp. 109–124.

10. Schmidt, M. (2020). Social Media and The Transformation of Journalistic Genres. European Journal of Communication, 35(3), pp. 245–260.

11. Weedon, G., & Wilson, B. (2020). The Evolution of Sports Media in the Digital Age. International Journal of Sports Communication, 13(3), 447–465.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.