Анотація
Вступ. Сучасна російсько-українська війна зумовила переосмислення ролі документальної журналістики, яка дедалі частіше трактується як практика медіасвідчення, що поєднує інформування, збереження соціальної пам’яті й етичну відповідальність перед жертвами війни.
Актуальність і мета. Чинні концептуалізації документальної журналістики зосереджуються або на жанровій специфіці, або на правозахисному вимірі й не пропонують цілісної функційної моделі воєнного часу з чітко окресленою емпіричною базою. Мета дослідження – визначення функційних вимірів документальної журналістики у воєнних умовах та обґрунтування її ролі у фіксації, збереженні та інтерпретації воєнного досвіду в українському й міжнародному контексті.
Методологія. Теоретичний аналіз концепцій медіасвідчення, медіатизованої війни, фреймування та документальної верифікації доповнено функційним аналізом двох корпу-сів – 21 документального фільму про російсько-українську війну 2014-2025 років і 22 мультимедійних документальних проєктів 2022–2024 років, сформованих за експліцитними критеріями відбору. Одиницею аналізу є окремий документальний проєкт; кодування здійснено за параметрами авторської позиції, типу нарації, ролі героя, композиційної структури та функції свідчення.
Результати. Виокремлено п’ять взаємопов’язаних функційних вимірів документальної журналістики у воєнних умовах: фіксацію факту, свідчення та збереження пам’яті, інтерпретацію досвіду, міжнародну комунікацію, протидію дезінформації; кожен вимір проілю-стровано матеріалами корпусу – від «20 днів у Маріуполі» та «Intercepted» до Ukraïner і The Reckoning Project. Простежено трансформацію української документалістики 2014–2025 років: перехід від репортажної моделі до тривалого документального свідчення, медіатизацію колективних свідчень, стирання межі між професійною й громадянською документалістикою, посилення адвокаційної функції.
Висновки. Документальна журналістика воєнного часу функціонує як ключова медіа-практика суспільного свідчення, що поєднує доказовість, наративну організацію матеріалу й етичну відповідальність та інтегрує українську журналістикознавчу традицію в міжнародний дискурс медіадосліджень війни. Запропонована функційна модель придатна для аналізу документальних проєктів і розроблення редакційних стандартів воєнного часу.
Посилання
1. Bakayevich, K. O. (2024). New formats in Ukrainian media during the full-scale invasion. Scientific Notes of TNU named after V. I. Vernadsky. Series: Philology. Journalism, 35(74), 344–349. URL: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.6/53.
2. Bezklubenko, S. (2024). The “philosophical” component of the “russian world” culture. Issues in Cultural Studies, 43, 8–24. URL: https://doi.org/10.31866/2410-1311.43.2024.303025.
3. Butko, O., & Leskiv, O. (2024). Transformation of news content in wartime conditions on the example of the “United News” telethon. Audiovisual Art and Production, 7(2). URL: https://doi. org/10.31866/2617-2674.7.2.2024.318956 [in Ukrainian].
4. Hrabovets, I. V., & Chernous, L. S. (2025). Communicative strategies and narratives of digital media: Specifics of wartime. Visnyk of the Lviv University. Series Sociology, 19. URL: https://publications.lnu.edu.ua/bulletins/index.php/sociology/article/view/13963.
5. Dvoryanyn, P. (2024). Understanding the standard: The search for new rules in war journalism. Visnyk of the Lviv University. Series Journalism, 54–55, 43–57. URL: https://doi.org/10.30970/vjo.2024.54-55.12146.
6. Izhutova, I. V. (2023). Ukrainian strategic communications and the Russia-Ukraine war. Science and Defense, 2, 46–51. URL: https://doi.org/10.33099/2618-1614-2023-22-2-46-5.
7. Kuzmenko, H. (2025). Conceptualization of Russian strategic narratives in the full-scale Russian-Ukrainian war. Scientific Notes of the Institute of Journalism, 86(1), 35–47. URL: https://doi. org/10.17721/2522-1272.2025.86.3
8. Miroshnychenko, S. (2026). Journalistic material as an instrument of advocacy of war responsibility. Obraz, 1(50), 67–77. URL: https://doi.org/10.21272/Obraz.2026.1(50)-67-77.
9. Moskalenko-Vysotska, O., & Shyrman, R. (2024). Russian-Ukrainian war as a thematic dominant in Ukrainian documentary cinema of the last decade. Bulletin of KNUKiM. Series in Arts, 50, 50–58. URL: https://doi.org/10.31866/2410-1176.50.2024.306757.
10. Al-Ghazzi, O. (2023). “Forced to report”: Affective proximity and the perils of local reporting on Syria. Journalism, 24(2), 280–294. URL: https://doi.org/10.1177/1464884920984874
11. Allan, S. (2014). Witnessing in crisis: Photo-reportage of terror attacks in Boston and London. Media, War & Conflict, 7(2), 133–151. URL: https://doi.org/10.1177/1750635214531110
12. Bondarets, N., et al. (2025). The influence of war on the evolution and themes of Ukrainian cinema. International Journal on Culture, History, and Religion, 7(SI1), 985–1008. URL: https://doi. org/10.63931/ijchr.v7isi1.360
13. Bradshaw, S., Elswah, M., Haque, M., & Quelle, D. (2024). Strategic storytelling: Russian state-backed media coverage of the Ukraine war. International Journal of Public Opinion Research, 36(2), edae028. URL: https://doi.org/10.1093/ijpor/edae028
14. Chlevickaitė, G. (2025). Documenting conflict-related crimes in Ukraine: Civil society innovations, adaptations and networks in the accountability ecosystem. Journal of International Criminal Justice, 23(3–4), 523–543. URL: https://doi.org/10.1093/jicj/mqaf020
15. Dowling, D. O. (2019). Immersive longform storytelling: Media, technology, audience. Routledge. URL: https://doi.org/10.4324/9780429488290
16. Entman, R. M. (1993). Framing: Toward clarification of a fractured paradigm. Journal of Communication, 43(4), 51–58. URL: https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1993.tb01304.x
17. Fernández-Castrillo, C., & Ramos, C. (2025). Post-photojournalism: Post-truth challenges and threats for visual reporting in the Russo-Ukrainian war coverage. Digital Journalism, 13(1), 37–60. URL: https://doi.org/10.1080/21670811.2023.2295424
18. Gregory, S. (2022). Deepfakes, misinformation and disinformation and authenticity infrastructure responses: Impacts on frontline witnessing, distant witnessing, and civic journalism. Journalism, 23(3), 708–729. URL: https://doi.org/10.1177/14648849211060644
19. Hoskins, A., & O’Loughlin, B. (2010). War and media: The emergence of diffused war. Polity Press.
20. Hudoshnyk, O., Krupskyi, O.-P., & Styrnik, N. (2025). Mediatization of collective testimonies during the Russian-Ukrainian war 2022–2023. Communication and Society, 38(1), 281–297. URL: https://doi.org/10.15581/003.38.1.021
21. Kot, S., Mozolevska, A., & Polishchuk, O. (2024). Digital war diaries: Witnessing the 2022 Russian war against Ukraine. Memory, Mind and Media, 3, e15. URL: https://doi.org/10.1017/mem.2024.11
22. Kortti, J. (2022). War, transgenerational memory and documentary film: Mediated and institutional memory in historical culture. Rethinking History, 26(1), 93–112. URL: https://doi.org/10.1080/13642529.2022.2042649
23. Scheufele, D. A. (1999). Framing as a theory of media effects. Journal of Communication, 49(1), 103–122. URL: https://doi.org/10.1111/j.1460-2466.1999.tb02784.x
24. Stallabrass, J. (2013). Killing for show: Photography, war, and the media in the digital age. Columbia University Press.
25. Zelizer, B. (2017). What journalism could be. Polity Press.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.