Анотація
Вступ. Поширення штучного інтелекту у видавничій індустрії трансформує не лише окремі виробничі операції, а й професійні ролі, редакційні процедури, моделі управління, критерії якості контенту та підходи до організаційного врядування. За таких умов ШІ до-цільно розглядати не лише як технологічний інструмент, а і як чинник інституційних змін у професійному середовищі.
Актуальність і мета. Актуальність дослідження зумовлена недостатньою концептуа-лізацією організаційного виміру впровадження ШІ у видавничій індустрії України. Метою статті є виявлення особливостей інституціоналізації ШІ через аналіз співвідношення між
індивідуальним професійним використанням технології та рівнем її організаційного впровадження.
Методологія. Емпіричну основу дослідження становить кількісне опитування, прове-дене в грудні 2025 – лютому 2026 року, у якому взяли участь 374 респонденти. Для окремих аналітичних блоків використано підвибірки валідних відповідей, а для зіставлення індиві-дуального використання ШІ з організаційним упровадженням ШІ за повідомленнями респондентів зіставлену підвибірку n = 240. Застосовано описову статистику, критерій χ² та двобічний критерій Мак-Немара.
Результати. Установлено, що інституціоналізація ШІ має нерівномірний і переважно перехідний характер. Про певну форму офіційного впровадження ШІ у своїй організації повідомили 61,3 % респондентів, а найпоширенішою формою є точкове використання. У зіставленій підвибірці активне професійне використання ШІ на індивідуальному рівні за-фіксовано у 77,1 % респондентів. Виявлено низький рівень формалізації практик використання ШІ, слабку поширеність внутрішніх політик і договірного регулювання, переважан-ня самоосвіти, а недостатню професійну підготовку визначено як найчастіше зазначуваний респондентами бар’єр упровадження.
Висновки. Результати свідчать, що в аналізованому видавничому середовищі ШІ вже широко використовується на індивідуальному рівні, тоді як організаційне впровадження за повідомленнями респондентів залишається нерівномірним і недостатньо формалізованим. Наукова новизна дослідження полягає у виявленні асиметрії між індивідуальним використанням ШІ та його організаційним упровадженням. Отримані результати можуть бути ви-користані для розроблення внутрішніх політик, навчальних програм, механізмів відпові-дального використання ШІ та управлінської координації.
Посилання
1. Argyris, C., & Schön, D. A. (1978). Organizational learning: A theory of action perspective. Addison-Wesley.
2. Becker, J., Knackstedt, R., & Pöppelbuß, J. (2009). Developing maturity models for IT management. Business & Information Systems Engineering, 1(3), 213–222. URL: https://doi.org/10.1007/s12599-009-0044-5
3. Bromley, P., & Powell, W. W. (2012). From smoke and mirrors to walking the talk: Decoupling in the contemporary world. The Academy of Management Annals, 6(1), 483–530. URL: https://doi.org/10.1080/19416520.2012.684462
4. Cools, H., & de Vreese, C. H. (2026). From automation to transformation with AI-tools: Exploring the professional norms and the perceptions of responsible AI in a news organization. Digital Journalism, 14(5), 791–810. URL: https://doi.org/10.1080/21670811.2025.2505982
5. Cools, H., & Diakopoulos, N. (2026). Uses of generative AI in the newsroom: Mapping journalists’ perceptions of perils and possibilities. Journalism Practice, 20(3), 878–896. URL: https://doi.org/10.1080/17512786.2024.2394558
6. Davenport, T. H., & Ronanki, R. (2018). Artificial intelligence for the real world. Harvard Business Review, 96(1), 108–116.
7. Davis, F. D. (1989). Perceived usefulness, perceived ease of use, and user acceptance of information technology. MIS Quarterly, 13(3), 319–340. URL: https://doi.org/10.2307/249008
8. DiMaggio, P. J., & Powell, W. W. (1983). The iron cage revisited: Institutional isomorphism and collective rationality in organizational fields. American Sociological Review, 48(2), 147–160. URL: https://doi.org/10.2307/2095101
9. Fagerland, M. W., Lydersen, S., & Laake, P. (2013). The McNemar test for binary matched-pairs data: Mid-p and asymptotic are better than exact conditional. BMC Medical Research Methodology, 13, Article 91. URL: https://doi.org/10.1186/1471-2288-13-91
10. Floridi, L., Cowls, J., King, T. C., & Taddeo, M. (2020). How to design AI for social good: Seven essential factors. Science and Engineering Ethics, 26(3), 1771–1796. URL: https://doi.org/10.1007/s11948-020-00213-5
11. Grimme, M., & Zabel, C. (2025). AI in the newsroom: A collective case study about newsworker-AI collaboration in the German newspaper industry. Journal of Media Business Studies, 22(2), 118–142. URL: https://doi.org/10.1080/16522354.2024.2380120
12. Jobin, A., Ienca, M., & Vayena, E. (2019). The global landscape of AI ethics guidelines. Nature Machine Intelligence, 1(9), 389–399. URL: https://doi.org/10.1038/s42256-019-0088-2
13. Jöhnk, J., Weißert, M., & Wyrtki, K. (2021). Ready or not, AI comes: An interview study of organizational AI readiness factors. Business & Information Systems Engineering, 63(1), 5–20. URL: https://doi.org/10.1007/s12599-020-00676-7
14. McNemar, Q. (1947). Note on the sampling error of the difference between correlated proportions or percentages. Psychometrika, 12, 153–157. URL: https://doi.org/10.1007/BF02295996
15. Meyer, J. W., & Rowan, B. (1977). Institutionalized organizations: Formal structure as myth and ceremony. American Journal of Sociology, 83(2), 340–363. URL: https://doi.org/10.1086/226550
16. Møller, L. A., Cools, H., & Skovsgaard, M. (2025). One size fits some: How journalistic roles shape the adoption of generative AI. Journalism Practice. Advance online publication. URL: https://doi.org/10.1080/17512786.2025.2484622
17. Raisch, S., & Krakowski, S. (2021). Artificial intelligence and management: The automation–augmentation paradox. Academy of Management Review, 46(1), 192–210. URL: https://doi.org/10.5465/amr.2018.0072
18. Rogers, E. M. (2003). Diffusion of innovations (5th ed.). Free Press.
19. Ryzhko, O., Krainikova, T., Vodolazka, S., & Sokolova, K. (2024). Generative AI changes the book publishing industry: Reengineering of business processes. Communication & Society, 37(3), 255–271. URL: https://doi.org/10.15581/003.37.3.255-271
20. Sadiq, M., Umer, M., Ullah, S., Mirjalili, S., & Rupapara, V. (2021). Artificial intelligence maturity model: A systematic literature review. PeerJ Computer Science, 7, e661. URL: https://doi.org/10.7717/peerj-cs.661
21. Salani, J., & Tapfuma, M. M. (2025). Artificial intelligence transforming the publishing industry: A case of the book sector in Africa. Frontiers in Research Metrics and Analytics, 10, Article 1504415. URL: https://doi.org/10.3389/frma.2025.1504415
22. Scott, W. R. (2001). Institutions and organizations (2nd ed.). Sage Publications.
23. Thompson, J. B. (2021). Book wars: The digital revolution in publishing. Polity Press.
24. Tolbert, P. S., & Zucker, L. G. (1996). The institutionalization of institutional theory. In S. R. Clegg, C. Hardy, & W. R. Nord (Eds.), Handbook of organization studies (pp. 175–190). Sage.
25. Venkatesh, V., & Bala, H. (2008). Technology acceptance model 3 and a research agenda on interventions. Decision Sciences, 39(2), 273–315. URL: https://doi.org/10.1111/j.1540-5915.2008.00192.x
26. Wenger, E. (1998). Communities of practice: Learning, meaning, and identity. Cambridge University Press.
27. Krainikova, T. S., Vodolazka, S. A., Sytnyk, O. V., & Pohorelov, O. V. (2025). Media producer: Qualification characteristics and prospects for the institutionalization of the profession. Horizons of Printing, 1(17), 146–160. URL: https://doi.org/10.20535/2522-1078.2025.1(17).333981
28. Sytnyk, O. V. (2024). Reengineering of the publishing industry as a result of the introduction of artificial intelligence technologies. Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Journalism, 35(74), no. 6, 335–343. URL: https://doi.org/10.32782/2710-4656/2024.6/52
29. Sytnyk, O., Vodolazka, S., Krainikova, T., & Ryzhko, O. (2026). [The use of artificial intelligence in book publishing: Instrumental and creative integrations into editorial processes. Visnyk of the Lviv University. Series Journalism, 58, 170–186. URL: https://doi.org/10.30970/vjo.2026.58.13920
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.