Ключові слова
інформаційне суспільство
медіапростір
журналістика
кросмедіа
інформаційні технології
масмедіа
Анотація
Вступ. Розвиток нових інформаційних технологій вносить корективи не тільки в науку, а й медіапростір. В епоху інформаційної глобалізації, розвитку кросмедійності, в епоху інформаційних воєн та формування нових інформаційно-політичних спільнот, постала проблема визначення компромісів між функціонуванням громадянського суспільства і медіа інституціями.
Актуальність і мета. Актуальність дослідження окреслюється вивченням змін, що відбуваються в українській журналістиці. Метою є визначення ролі та місця мас-медій у суспільно-політичних інститутах як факторів забезпечення демократичних і політичних прав та свобод громадян.
Методологія. Методологічну основу статті становить поєднання загальнонаукових методів і спеціальних методик та підходів. Опрацювання джерельної бази ґрунтувалося на застосуванні аналітико-синтетичного, логічного методів, що допомогло сформулювати систему вихідних теоретичних положень, принципів відбору, аналізу та узагальнення матеріалу дослідження. Застосовано також методи порівняльно-історичний, аналітичний, міждисциплінарного аналізу та синтезу. Емпіричне дослідження проводилось методом опитування.
Результати. Розвиток української журналістики в новий період історії є складним, оскільки відбувається «гоніння» на журналістів та перешкоджання їхній діяльності. У нинішній період «кланізації» українських медій спостерігається повернення до цензури та перевтілення провладних ЗМІ в засоби пропаганди, а поява чи відновлення цензури в Україні на початку ХХІ ст. залежить від низки подій новітньої історії, пов’язаних із діяльністю влади, слабкістю громадянського суспільства, відсутністю верховенства права, економічною нестабільністю, відсутністю середнього класу та наявність тіньової сфери політики й економіки.
Висновки. Новий світовий порядок в інформаційному просторі створює нові загрози: загроза викривлення комунікаційного процесу в суспільстві щодо сприйняття інформації; загроза політичного контролю; загроза нових можливостей маніпулювання громадською думкою.
Посилання
1. Vladimirov, V. M. (1998), History of Ukrainian journalism (1917–1997): academic. manual Luhansk: East Ukraine. state University, 173 p.
2. Karpenko, V. O. (2003), Press and independence of Ukraine. Practice of media policy 1988-1998. teaching manual. Kyiv: T. Shevchenko KNU Institute of Journals, Nora-Druk, 350 p.
3. Code of ethics of a Ukrainian journalist. URL: http://nsju.org/page/196
4. Lebedeva-Guley, O. Z. (2006), «Development trends of Ukrainian newspaper journalism 1991–2006» URL: http://journlib.univ.kiev.ua/index.php?act=article&article=2169
5. Lyzanchuk, V. V. (2017) Information security of Ukraine: theory and practice: textbook. Lviv: LNU named after Ivan Franko, 728 p.
6. Lyzanchuk, V. V. (2015), Psychology of mass media: a textbook. Lviv: LNU named after Ivan. Franka, 420 p.
7. Mykhaylyn, I. L. (2008), Journalism as a Universe: Selected Media Studies. Kharkiv: Prapor, 511 p.
8. Mitchuk, O. А, Krupskyi, I. V.(2023), «Information and communication activity: content and audience characteristics», Obraz [Image], Issue 1 (41). P. 46-54.
9. Molodychenko, V. V. (2011), «Manipulation of values and means of securing youth from destructive ideological influences». Osvita rehionu. Ukrayinskyy naukovyy zhurnal. [Education of the region. Ukrainian scientific journal]. no. 2. pp. 58-59.
10. Pidkurkova, I.V. (2019), «The level of freedom of the press as an indicator of the development of democracy». Visnyk Natsionalnoho yurydychnoho universytetu imeni Yaroslava Mudroho. [Bulletin of the National University of Law named after Yaroslav the Wise]. no. 2 (41). pp. 142–151.
11. Rizun, V. V. (2003), Masy: lecture texts. Kyiv: KNU named after T. Shevchenko. 116 p.
12. Ukrainian Institute of National Memory. 2000 – disappearance of Georgy Gongadze. URL: 2000 – зникнення Георгія Гонгадзе (uinp.gov.ua)
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.