Публічні ідіоми та номіналізація в дискурсі новин

Анотація

Вступ. Аналіз новинного дискурсу є постійним трендом наукових досліджень, оскільки саме поняття дискурсу передбачає плинність і безперервність, а новина як жанр є особливою формою нарації, яку можна розглядати через комунікативну функцію мови, представлену мовленнєвими актами, тобто через дискурсивну соціальну практику. Використання публічних ідіом іноді створює враження авторитетності та професіоналізму ЗМІ, що впливає на сприйняття матеріалу читачами. Номіналізація також використовується для створення ефекту безсумнівної об’єктивності в написанні новин, що може ускладнити розуміння тексту. Ці мовні практики іноді використовують як комунікативний інструмент соціального примусу, м’якої згоди чи опору переконанням читачів, щоб формувати дискусії, зокрема про війну та конфлікти.
Актуальність дослідження. Мета статті – показати, як публічні ідіоми та номіналізація представлені в новинному дискурсі та які комунікативні завдання вони можуть виконувати. Завдання – виявити особливу роль публічних ідіом та номіналізації в новинному дискурсі, які можуть бути специфічними маркерами культурно-ідеологічного поля та при уважному прочитанні розкривають ресурсні можливості медіадискурсу. Об’єктом дослідження є публічні ідіоми та номіналізація в новинному дискурсі.
Методологія дослідження: Аналітико-синтетичний метод дав змогу проаналізувати останні дослідження новинного дискурсу, що дозволило розширити уявлення про використання дискурсивних практик в зарубіжних ЗМІ та, відповідно, прослідкувати їх на матеріалі вітчизняних новин. Дискурс-аналіз надав інструментарій для аналізу мови ЗМІ через соціальний контекст відповідно до комунікативної мети, заснованої на лінгвістичній теорії як «соціальної семіотики» – дослідження тексту як процесу формування семіотичної системи внаслідок інтересів та ідеології.
Результати й обговорення. Особливу роль в аналізі новинного дискурсу відіграють публічні ідіоми як маркери особливого культурно-ідеологічного поля та синтаксичні фігури номіналізації, які при уважному прочитанні розкривають ресурсні можливості медіадискурсу. Слід зазначити, що публічні ідіоми та номіналізація як об’єднувальні та експресивні елементи можуть виконувати функцію мобілізації аудиторії до дії та формування бажання змін і активності, залучати публіку, звертати уваги на певне явище.
Висновки та перспективи. Новинний дискурс є особливим жанром, де точність передачі інформації обмежує практики маніпулювання, але на тонких дискурсивних рівнях медіапримус і медіаконтроль відбуваються на перший погляд непомітно, зокрема, через використання публічних ідіом та номіналізацію. Запропонований підхід відкриває широкі можливості для подальших досліджень публічних ідіом і номіналізацій у медійному дискурсі через ідеальні, міжособистісні та текстові функції. Необхідно розширити аналіз новинного дискурсу за структурним, комунікативним, мультимодальним та іншими науковими напрямками для посилення конвергенції теоретико-методологічних установок.