Способи вираження емоційних реакцій як комунікативна практика користувачів соціальних мереж
PDF

Ключові слова

соціальні мережі
комунікативні практики
вподобайка
смайл
емодзі

Як цитувати

Соломенко, Л. (2023). Способи вираження емоційних реакцій як комунікативна практика користувачів соціальних мереж. Образ, 3 (43), 102-110. https://doi.org/10.21272/Obraz.2023.3(43)-102-110

Анотація

Вступ. Нинішній воєнний стан в Україні вже впродовж 1,5 року потребує дослідження опосередкованих способів комунікації українців в умовах відсутності постійного телефонного зв’язку, перебоїв з інтернет-зв’язком, а відповідно, гострою потребою щодо використання можливостей онлайн-комунікації з відтермінованою відповіддю.
Актуальність і мета. 
Однією з найпростіших і найзручніших комунікативних практик у соціальних мережах та месенджерах є позначення емоційної реакції, яку можна застосувати навіть в умовах відсутності інтернет-зв’язку у відкладеному режимі. Тож потребує дослідження питання, з якою метою та наскільки усвідомлено українські користувачі соціальних мереж використовують цю комунікативну практику. З огляду на це метою нашої статті є з’ясування особливостей використання графічних зображень для позначення емоційних реакцій користувачів соціальних мереж як комунікативної практики, зокрема в нинішніх умовах повномасштабного вторгнення рф.
Методологія. 
Для досягнення поставленої мети нами використані такі методи: пошук наукових джерел з теми знаково-візуальної комунікації та їх аналіз, опис способів позначення емоційних реакцій користувачів соціальних мереж та месенджерів, опитування шляхом анкетування цільової аудиторії (українці віком від 16 років і старші, поділені на 6 вікових груп, які користуються соціальними мережами та месенджерами) за допомогою гугл-форми, що давала можливість обрати три відповіді чи/та додати власну.
Результати. 
За результатами проведеного дослідження встановлено, що мета використання вподобайок для більше 85% українських користувачів – це підтримка автора допису (радість, співчуття тощо). При цьому майже 60% опитаних підходять до процесу маркування допису обдумано й свідомо.
Висновки. 
Новизна полягає в тому, що вперше зроблена спроба встановити мету та характер використання вподобайок як комунікативної практики українськими користувачами соціальних мереж та месенджерів. Потенційне значення результатів дослідження полягає в необхідності проведення просвітницької роботи щодо використання різних графічних знаків на позначення всього спектру емодзі в межах певної соціальної мережі чи месенджера. Перспективи дослідження вбачаємо в дослідженні інших комунікативних практик українців у соціальних мережах та месенджерах.

PDF

Посилання

1. Bilous, AO. (2017), Logical and Rhetorical Analysis of Internet Discourse: PhD diss. (philos. sci.), Kyiv, 238 p.

2. Нavrylyuk, I.L. (2020), “Visual content of local online journalism: modern trends and problems”, Obraz [Image], no. 1(33), рр. 51–56.

3. “Emoji (Emoji) – what are they and why are they needed”, available at: https://termin.in.ua/emodzi-emoji.

4. “Smile. Word work”, available at: https://slovotvir.org.ua/words/smail.

5. “Emoticons from symbols: the best emotions and gestures”, available at: https://uaplay.com.ua/smajly-z-symvoliv-najkrashchi-emotsii-ta-zhesty.

6. “List of GIFs for Telegram”, available at: https://www.emojiall.com/uk/platform-telegram.

7. Troyanov, S. (2020), “Emojis in Viber”, available at: https://nachasi.com/tech/2020/07/21/viber-emoji/.

8. Udris, N.S. (2015), “Visual communication in the conditions of social transformations: renewal of semantic space”, Visnyk Xarkivskogo nacionalnogo universytetu imeni V. N. Karazina. Seriya: Sociologichni doslidzhennya suchasnogo suspilstva: metodologiya, teoriya, metody [Bulletin of Kharkiv National University named after V. N. Karazin. Series: Sociological studies of modern society: methodology, theory, methods], iss. 35, рр. 60–66.

9. Chemerkin, S. (2010), “The language of emoticons, or new signs in language. Language culture for everyday life”, available at: http://kulturamovy.univ.kiev.ua/KM/pdfs/Magazine59-23.pdf.

10. Shevchenko, V.E. (2013), Forms of Visualization in a Modern Journal: monograph., A.V. Palivoda Publishing House, Kyiv, 340 p.

11. Shkamarda O.A. (2021), Positioning of the Subject of Discursive Activity in an English-language Internet blog: PhD diss. (philol. sci.), Lutsk – Zaporizhzhia, 225 p.

12. Yatsimirska, M. (2015), “Visual texts in social networks (reflections, conclusions, emotions)”, Visnyk Lvivskogo universytetu. Seriya: Zhurnalistyka [Bulletin of Lviv University. Series: Journalism], iss. 40, рр. 361–369.

13. Bessarab, A., Hyrina, T., Sytnyk, O., Kodatska, N., Yatchuk, O. & Ponomarenko, L. (2022), @The Modern Transformation of Internet Communications”, Journal of Theoretical and Applied Information Technology, vol. 100, iss. 15, рр. 4710–4722, available at: http://www.jatit.org/volumes/Vol100No15/15Vol100No15.pdf.

14. Seiter, C. (2016), “The Secret Psychology of Facebook: Why We Like, Share, Comment and Keep Coming Back”, available at: https://buffer.com/resources/psychology-of-facebook.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.