Ключові слова
Як цитувати
Анотація
Вступ. Дезінформація – одна з головних загроз демократії, загострена пандемією та війною в Україні. ШІ посилює поширення пропаганди. Медіаосвіта, формуючи критичне мислення, є ключем до протидії гібридним загрозам і потребує інноваційного підходу у цифрову епоху.
Мета дослідження полягає у визначенні ключових стратегій та підходів до протидії дезінформації в університетській медіаосвіті.
Методологія. У дослідженні використано методи аналізу, синтезу та контент-аналізу, що дозволило виявити ключові трансформації медіаосвіти та проаналізувати навчальні програми європейських університетів із інтеграцією медіа-, цифрової та ШІ-грамотності, а також стратегічних комунікацій.
Результати. Досліджено роль медіаграмотності як багатовимірної компетентності, що включає доступ, аналіз, оцінювання та створення контенту, а також розвиток критичного мислення у цифровому середовищі. Проаналізовано практики інтеграції фактчекінгу, стратегічних комунікацій та цифрової грамотності в освітній процес. Визначено основні тренди, зокрема поєднання медіаосвіти з практикою, міждисциплінарність, цифровізацію навчання та впровадження ШІ-грамотності як відповіді на сучасні виклики.
Висновки. Дослідження підкреслює роль інтеграції медіаграмотності в освіту як ключового фактора стійкості до інформаційних загроз. Розвиток ШІ потребує доповнення традиційної медіаосвіти цифровою та ШІ-грамотністю. Основні тренди – поєднання медіаосвіти з практикою, міждисциплінарність і цифровізація. Окрім фактчекінгу, зростає значення стратегічних комунікацій і контрнаративів у боротьбі з дезінформацією. Особливу увагу приділено ШІ-грамотності, що включає розуміння принципів роботи ШІ, етики та впливу на суспільство для підготовки до цифрових викликів.
Посилання
1. Arcos, R., Gértrudix, M., Arribas, C., & Cardarilli, M. (2022). Responses to digital disinformation as part of hybrid threats: A systematic review on the effects of disinformation and the effectiveness of fact‐checking/debunking. Open Research Europe, 2(8). https://doi.org/10.12688/openreseurope.14088.1
2. Area, M. (2018). Hacia la universidad digital: dónde estamos y a dónde vamos? Revista Iberoamericana de Educación a Distancia, 21(2), 25–30. https://doi.org/10.5944/ried.21.2.21801
3. Aslan, A., & Zhu, C. (2016). Investigating variables predicting Turkish preservice teachers’ integration of ICT into teaching practices. British Journal of Educational Technology, 48(3), 552–570. https://doi.org/10.1111/bjet.12437
4. Bennett, W., Livingston, S., & Horowitz, A. (2018). The disinformation order: Disruptive communication and the decline of democratic institutions. European Journal of Communication, 33(2), 122–139. https://doi.org/10.1177/0267323118760317
5. Brodsky, J. E., Brooks, P. J., Scimeca, D., Todorova, R., Galati, P., Batson, M., Grosso, R., Matthews, M., Miller, V., & Caulfeld, M. (2021). Improving college students’ fact-checking strategies through lateral reading instruction in a general education civics course. Cognitive Research: Principles and Implications, 6, Article 23. https://doi.org/10.1186/s41235-021-00291-4
6. Graves, L. (2017). Anatomy of a fact check: Objective practice and the contested epistemology of fact checking. Communication, Culture and Critique, 10(3), 518–537. https://doi.org/10.1111/cccr.12163.
7. Dolanbay, H. (2022). The transformation of literacy and media literacy. In C.‐A. Lane (Ed.), Handbook of research on acquiring 21st century literacy skills through game‐based learning (pp. 363‐380). IGI Global. https://doi. org/10.4018/978‐1‐7998‐7271‐9.ch019
8. Černý, M. (2024). AI literacy in higher education: Theory and design. In Ł. Tomczyk (Ed.), New media pedagogy: Research trends, methodological challenges, and successful implementations (pp. 364–379). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-63235-8
9. Chan, M., Jones, C., Jamieson, K., & Albarracín, D. (2017). Debunking: A meta‐analysis of the psychological efficacy of messages countering misinformation. Psychological Science, 28(11), 1531–1546. https://doi.org/10.1177/0956797617714579
10. Chu-Ke, C., & Dong, Y. (2024). Misinformation and literacies in the era of generative artificial intelligence: A brief overview and a call for future research. Emerging Media, 2(1), March. https://doi.org/10.1177/27523543241240285
11. Ciderova, D. (2024). Media literacy in higher education: “Know-where” and “know-whether” ... know-why to know better? Media Literacy and Academic Research, 7(1), 26–50. https://doi.org/10.34135/mlar-24-01-02
12. European Commission. (2022, June 16). 2022 Strengthened Code of Practice on Disinformation. https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/code-practice-disinformation
13. European Commission. (2022). Guidelines for teachers and educators on tackling disinformation and promoting digital literacy through education and training. Publications Office of the European Union. https://data. europa.eu/doi/10.2766/28248
14. European Parliament’s Scientific Foresight Unit (STOA). (2021, March). Strategic communications as a key factor in countering hybrid threats (EPRS Study No. PE 656.323). European Parliamentary Research Service. https://www.europarl.europa.eu/RegData/etudes/STUD/2021/656323/EPRS_STU(2021)656323_EN.pdf
15. Goldstein, J. A., Chao, J., Grossman, S., Stamos, A., & Tomz, M. (2024). How persuasive is AI-generated propaganda? PNAS Nexus, 3(2), pgae034. https://doi.org/10.1093/pnasnexus/pgae034
16. Gross, E.-C., & Balaban, D. C. (2025). The effectiveness of an educational intervention on countering disinformation moderated by intellectual humility. Media and Communication, 13(Evaluating and Enhancing Media Literacy and Digital Skills). https://doi.org/10.17645/mac.i466
17. Gutiérrez-Ángel, N., Sánchez-García, J. N., Mercader-Rubio, I., García-Martín, J., & Brito-Costa, S. (2022). Digital literacy in the university setting: A literature review of empirical studies between 2010 and 2021. Frontiers in Psychology, 13, 896800. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2022.896800
18. Heick, T. (n.d.). What’s the difference between lateral reading and vertical reading? TeachThought. https://www.teachthought.com/literacy-posts/how-res-ding-different-future-literacy/
19. Hobbs, R. (2017). Teaching and learning in a post-truth world: Citizens in the making. Educational Leadership, 75(3), 26–31.
20. Hristovska, A. (2023). Fostering media literacy in the age of AI: Examining the impact on digital citizenship and ethical decision-making. KAIROS: Media and Communications Review, 2(2), 39–59. https://nbn-resolving.org/urn:nbn:de:0168-ssoar-93927-0
21. Kellner, D., & Share, J. (2019). The critical media literacy guide: Engaging media and transforming education (Vol. 2). Brill.
22. Lewandowsky, S., & Linden, S. (2021). Countering misinformation and fake news through inoculation and prebunking. European Review of Social Psychology, 32(2), 348–384. https://doi.org/10.1080/10463283.2021.1876983
23. Livingstone, S. (2004). Media literacy and the challenge of new information and communication technologies. The Communication Review, 7(1), 3–14. https://doi.org/10.1080/10714420490280152
24. Long D., Magerko B. (2020). What is AI literacy? Competencies and design considerations. Proceedings of the 2020 CHI Conference on Human Factors in Computing Systems, 1–16. https://doi.org/10.1145/3313831.3376727
25. Makhafola, L., van Deventer, M. J., Holmner, M. A., & van Wyk, B. (2025). A scoping review of digital literacy, digital competence, digital fluency and digital dexterity in academic libraries' context. The Journal of Academic Librarianship, 51, Article 103053. https://doi.org/10.1016/j.acalib.2025.103053
26. Mihailidis, P., & Thevenin, B. (2013). Media literacy as a core competency for engaged citizenship in participatory democracy. American Behavioral Scientist, 57(11), 1611–1622. https://doi.org/10.1177/0002764213489015
27. Nygren, T., & Ecker, U. K. H. (2024). Education as a countermeasure against disinformation [Electronic resource]. Retrieved from https://uu.diva-portal.org/smash/get/diva2:1915602/FULLTEXT01.pdf
28. Organisation for Economic Co‑operation and Development. (2023). Good practice principles for public communication responses to mis- and disinformation (OECD Public Governance Policy Paper No. 30). OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/6d141b44-en
29. Pamment, J., Nothhaft, H., Twetman, H., & Fjällhed, A. (2019). The role of communicators in countering the malicious use of social media. NATO Strategic Communications Centre of Excellence. https://stratcomcoe.org/publications/the-role-of-communicators-in-countering-the-malicious-use-of-social-media/101
30. Pérez-Escoda, A., Pedrero-Esteban, L. M., Rubio-Romero, J., & Jiménez-Narros, C. (2021). Fake news reaching young people on social networks: Distrust challenging media literacy. Publications, 9(2), 24. https://doi.org/10.3390/publications9020024
31. Pérez-Escolar, M., & García-Jiménez, E. (2022). Critical thinking and media literacy: Innovative methods in education. Journal of Media Literacy Education, 14(2), 45–60. https://doi.org/10.23860/JMLE-2022-14-2-4
32. Petranová, D., Hossová, M., & Velický, P. (2017). Сurrent development trends of media literacy in european union countries. Communication Today, 8(1), 52-65. https://surl.lt/otmief
33. Shi, W. (2023). Efficacy of educational misinformation games. arXiv. https://doi.org/10.48550/arXiv.2305.09429
34. Tekoniemi, S., Kotilainen, S., Maasilta, M., & Lempiäinen, K. (2022). Fact-checking as digital media literacy in higher education. Seminar.net, 18(1). https://doi.org/10.7577/seminar.4689
35. Tomczyk, Ł., Guillén-Gámez, F. D., & Llorent, V. J. (2024). Teacher digital and media competence in cyber security: A perspective on individual resilience to online attacks. In Ł. Tomczyk (Ed.), New media pedagogy: Research trends, methodological challenges, and successful implementations (pp. 1–24). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-031-63235-8
36. Tomczyk, Ł. (2020). Skills in the area of digital safety as a key component of digital literacy among teachers. Education and Information Technologies, 25, 471–486. https://doi.org/10.1007/s10639-019-09980-6
37. Vivion, M., Sidi, E., Betsch, C., Dionne, M., Dubé, È., Driedger, S., Gagnon, D., Graham, J., Greyson, D., Hamel, D., Lewandowsky, S., MacDonald, N., Malo, B., Meyer, S., Schmid, P., Steenbeek, A., Linden, S., Verger, P., Witteman, H., & Yesilada, M. (2022). Prebunking messaging to inoculate against Covid‐19 vaccine misinformation: An effective strategy for public health. Journal of Communication in Healthcare, 15, 232–242. https://doi.org/10.1080/17538068.2022.2044606
38. Wardle, C., & Derakshan, H. (2017). Information disorder: Toward an interdisciplinary framework for research and policy making. Council of Europe Report DGI(2017)09.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.