Ключові слова
деконструкція
наратив
колоніальні наративи
Як цитувати
Анотація
Вступ. Історичний досвід наочно довів, що московські правителі ставлять собі за мету не лише ліквідацію української державності, але й знищення української ідентичності. На практиці це зумовлює послідовну колоніальну політику, зокрема медійне просування російських колоніальних наративів. Наше дослідження присвячене проблематиці деконструкції колоніальних наративів.
Актуальність та мета. Актуальність роботи полягає у напрацюванні теоретичної основи для формування методики деконструкції колоніальних наративів у практиці деколонізації українського інформаційного середовища. Мета статті – концептуалізувати феномен наративу як засадничого інструмента деконструкції колоніальних історій.
Методологія пропонованого дослідження зумовлена його теоретичним характером. Залучені методи застосовувалися у зв’язку з їхньою здатністю забезпечити всебічний та об’єктивний аналіз предмета дослідження та з точки зору досягнення заявленої мети. Зокрема методом інформаційного пошуку здійснено вибірку наукової літератури, присвяченої обраній проблематиці. Формально-логічний метод сприяв визначенню змісту понять «наратив» і «деконструкція наративів». Метод узагальнення застосовано для формулювання підсумків дослідження.
Результати. Показано, що в сучасній науці увага до феномену наративу продиктована його значенням щодо формування медійними засобами цінностей та ідентичності сучасної людини і суспільства. Узагальнено положення різних концепцій у межах теорії наративів, що мають методологічний потенціал для ефективної деконструкції колоніальних наративів. Обґрунтовано розуміння деконструкції колоніальних наративів як критичного осмислення усього колоніального дискурсу, його впливу на інтелектуальні, ціннісні й моральні аспекти суспільного життя етносу, що прагне позбутися колоніального минулого й запобігти його реанімації у майбутньому.
Висновки. Аргументовано, що колоніальними наративами є ідеологічне й культурне обґрунтування утвердження колоніальних (зокрема, імперських) політичних й економічних структур. Констатоване значення розуміння наративних механізмів для протидії пропагандистським ризикам. Доведено, що деконструкція колоніальних наративів сприятиме формуванню раціональної й зваженої політики історичної пам’яті та медійної діяльності.
Посилання
1. Veremchuk, E. O. (2024), “Linguistic Features of Decolonial Discourse: Linguistic Pragmatic Aspect”, Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka [Academic Notes of V. I. Vernadsky TNU. Series: Philology. Journalism], vol. 35 (74), № 3 (1), pp. 1–6.
2. Cheremnykh, K. O. (2009), “Narrative as a Category of Modern Socio-Humanitarian Research: Epistemology, Methodology, Tool”, Naukovi studii iz sotsialnoi ta politychnoi psykholohii [Scientific studies in social and political psychology], vol. 22 (25), pp.189–195.
3. Zhebeleva, P. V. (2014), “Analysis of modern psychological approaches to understanding the phenomenon of “narratives”, Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Seriia : Psykholohichni nauky [Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University. Series: Psychological Sciences], vol. 121, pp. 132–136.
4. Hutsol, S. Yu. (2016), “Narrative as a leading discursive practice of self-projection of personality”, Nauka i osvita [Science and education], № 11, pp. 35–42.
5. Dyakovska, G. (2017), “Narrative as a component of discursive reality”, Skhid [East], № 5 (151), pp. 70–73.
6. Krysachenko, V. (2020), “Russia’s Official Historical Narrative as an Instrument of Aggression: Construction and Objectification”, Ukrainoznavstvo [Ukrainian Studies], № 3(76). pp. 124–146.
7. Brovarska, I. A. (2024), "Political narrative as a way of forming political concepts", Naukovi zapysky. Seriia: Filolohichni nauky [Scientific notes. Series: Philological sciences], № 211, pp. 20–27.
8. Boychenko, M. I. (2021), “Modern concept of personality and attempts at its postmodern deconstruction”, in Problems of self-development of personality in modern society: Proceedings of the II International Scientific and Practical Conference, March 26–27, 2021. Madrid Printing House, Kharkiv, pp. 77–78.
9. Thorovska, S. (2021), “Deconstruction of the Ideological Dichotomy in the Discourse of an Editorial Article (Based on Material from The Washington Post)”, Problemy humanitarnykh nauk: zbirnyk naukovykh prats Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Seriia «Filolohiia» [Problems of the Humanities: Collection of Scientific Papers of the Ivan Franko Drohobych State Pedagogical University. Series "Philology"], № 45, pp. 398–405.
10. Kornovenko, S. V. (2024), “Deconstruction of the concept of "Russian world / русский мир" in the latest Ukrainian academic discourse”, The modern russian-ukrainian war: historiographical, socio-political, socio-economic and cultural-spiritual dimensions. Scientific monograph. Baltija Publishing, Riga, Latvia, pp. 263–292.
11. Pocheptsov, G. G. (2021), Toxic infospace. How to maintain clarity of thought and freedom of action, Vivat, Lviv.
12. Romanyshyn, A. M., Cherevichny, S. V., Ostapchuk, O. P. et al., (2023), "100 False Russian Narratives about the Russian-Ukrainian War, in Collection of Informational and Analytical Materials, Research and Development Center of the Armed Forces of Ukraine, Kyiv.
13. Johnson, SGB, Bilovich, A., Tuckett, D. (2023), “Conviction Narrative Theory: A theory of choice under radical uncertainty”, Behavioral and Brain Sciences, № 46, e82, pp. 1–74, available at: https://www.cambridge.org/core/journals/behavioral-and-brain-sciences/article/conviction-narrative-theory-a-theory-of-choice-under-radical-uncertainty/A952C601339C479DB8CBBDA46BD3C1F9 (accessed 23.04.2025).
14. McLean, K. C., Pasupathi, M., Syed, M. (2023), “Cognitive scripts and narrative identity are shaped by structures of power”, Trends in Cognitive Science, vol. 27, Issue 9. pp. 805–813.
15. Leshchenko, G. (2024), “Political narrative in the post-truth era. Social and humanitarian technologies: philosophical and educational aspect”, in Boyko A. I. (Ed.) Materials of the 10th International Scientific and Theoretical Conference (Cherkasy, March 21–22, 2024), ChSTU, Cherkasy, pp. 66–67.
16. Meretoja, H. (2023), “Implicit narratives and narrative agency: evaluating pandemic storytelling”, Narrative Inquiry, vol. 33, issue 2, pp. 288–316.
17. Jones, M. D., Smith-Walter, A., McBeth, M. K. Shanahan, El. A. (2023), “The Narrative Policy Framework”, in Weible Christopher M. (Ed.), Theories Of The Policy Process, Routledge, New York, pp. 225–266.
18. Riabczuk, M. (2013), “Colonialism in another Way. On the Applicability of Postcolonial Methodology for the Study of Postcommunist Europe”, Porównania, № 13, pp. 47–59.
19. Yuskiv, H. (2020), “Narratives of Russian Propaganda in Ukraine”, Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia filosofsko-politolohichni studii [Lviv University Bulletin. Philosophical and Political Studies Series], vol. 30, pp. 226–232.
20. Korkach, D. A. (2022), “Colonial narratives in Russian jokes in 1990–2000 (based on the TV show “White Parrot Club”)”, Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka [Academic Notes of V. I. Vernadsky TNU. Series: Philology. Journalism], vol. 33 (72), № 4 (1), pp. 70–74.
21. Boychenko, M. (2023), “Main directions of counteraction to the “Russian world” in Ukraine: the task of decolonization”, Philosophy of Education, № 29 (2), pp. 60–77.
22. Kølvraa C., Knudsen, B. T. (2020), “Decolonizing European Colonial Heritage in Urban Spaces – An Introduction to the Special Issue”, Heritage & society, vol. 13, available at: https://www.tandfonline.com/doi/epdf/10.1080/2159032X.2021.1888370?needAccess=true (accessed 23.04.2025).
23. Sadivnychyi, V. (2015). “Revival starts with transparency...” (Medical Press of Naddnipryanska Ukraine in the Second Half of the XIX – early XX century) : monograph. Serednyak, T. K., Dnipropetrovsk, Ukraina, 360 p.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.