Блогосфера України: контент-аналіз антивакцинної кампанії під час пандемії COVID-19
PDF

Ключові слова

блогінг
дезінформація
теорія змов
антивакцинна кампанія
контент-аналіз
COVID-19
інформаційні кампанії
YouTube-канали
блогосфера

Як цитувати

ШЕВЧЕНКО, В., & ЗУБАР, П. (2024). Блогосфера України: контент-аналіз антивакцинної кампанії під час пандемії COVID-19. Образ, 2 (45), 48-59. https://doi.org/10.21272/Obraz.2024.2(45)-48-59

Анотація

Вступ. Пандемія COVID-19 спричинила сплеск уже існуючих антивакцинних настроїв в Україні, які становлять загрозу для громадського здоров’я. Це дослідження спрямоване на аналіз антивакцинної кампанії в українській блогосфері, яка активізувалася під час пандемії та згуртувалася довкола питань, пов’язаних із коронавірусом.
Актуальність і мета. Актуальність дослідження обумовлена популяризацією анти­вакцинних настроїв в Україні, якій сприяє зростаючий вплив блогосфери як потужного каналу поширення контенту деструктивного характеру. Мета – виявлення ключових категорій, до яких апелювали блогери, що проводили кампанію проти щеплення від коронавірусної хвороби в Україні під час пандемії COVID-19.
Методологія. Для визначення найвпливовіших представників антивакцинного руху в Україні проведено моніторинг медіа, які спеціалізуються на викритті фейків і дезінформації щодо COVID-19, та визначено список каналів найпопулярніших українських блогерів-коронаскептиків і противників вакцинації. Після цього було вивчено 232 відео, опублікованих на каналах цих блогерів. Застосовано метод контент-аналізу для виявлення ключових меседжів та закликів, що використовувалися противниками вакцинації.
Результати. Найпопулярнішими представниками антивакцинного руху в Україні серед блогерів стали юристи, псевдоексперти, самопроголошені правозахисники та громадянські журналісти, а також прихильники теорій змов. Їхня медійна активність вакцинації була зафіксована упродовж всієї пандемії коронавірусної хвороби в Україну та деякий час після її закінчення. Виявлено хронологію та причини основних сплесків їхньої активності та зацікавленості аудиторії. Визначено найбільш поширені категорії, до яких апелювали блогери в рамках кампанії проти щеплення, а також їхні заклики та об’єкти критики.
Висновки. Дослідження демонструє, що українські противники вакцинації політизують питання щеплень, активно використовуючи конспірологічну риторику. Сплески їхньої активності були пов’язані з початком карантину, а також з обговоренням та прийняттям Закону про систему громадського здоров’я. Ключові категорії меседжів блогерів-коронаскептків – порушення прав (як основних, так і на труд, вибору, тощо), безпека (вакцини чи самої хвороби), теорії змови та питання моралі. Найпопулярніший заклик противників щеплень – «мислити критично» та не підкорятися вимогам, пов’язаним із вакцинацією чи карантинними обмеженнями. Основні об’єкти критики – влада, різноманітні установи та медіа. Подальше вивчення дискурсивних стратегій антивакцинних кампаній сприятиме формуванню ефективного контрнаративу.

PDF

Посилання

1. Babii I. (2020), «The Ukrainian blogosphere as a reflection of socio-cultural processes» Materials of the All-Ukrainian scientific-practical conference with international participation «Totalitarianism as a system of destruction of national memory», Lviv, Ukraine. 16–19.

2. Zadorozhna, V., Frolov, A. & Moiseieva, H. (2011), The question of bioethics in the problem of immunoprophylaxis, Intehratyvna Antropolohiia [Integrative Anthropology], vol. 1, no. 17. pp. 43–46.

3. Zubar P. (2024), «The Role and Structure of Conspiracy Theories in the Discourse of Coronasceptics in Ukraine», Naukovi zapysky Instytutu zhurnalistyky [Scientific Notes of the Institute of Journalism]. vol. 84, № pp. 118–134.

4. Moroz O. (2021), «Renaissance of Ukrainian YouTube. How the era of pro-Russian channels in Ukraine ends. The Research», available at: https://www.pravda.com.ua/articles/2021/11/24/7314996 (accessed 01 June 2024).

5. Oksymets O. (2021), «The anti-vaccination movement in Ukraine: who is who, how influential they are and what their narratives are», available at: https://imi.org.ua/monitorings/antyvaktsynatorskyj-ruh-v-ukrayini-hto-ye-hto-naskilky-vony-vplyvovi-ta-yaki-yihni-naratyvy-i43016 (accessed 01 June 2024).

6. Polovynchak Y. (2015), «Features of functioning of Ukrainian blogosphere», Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences, vol. 3, no. 42. pp. 99–102.

7. National Security and Defense Council of Ukraine (2021), «Report of the Center for Combating Disinformation at the National Security and Defense Council of Ukraine «Anti-vaccine propaganda – information campaign against Ukraine».

8. Fiialka S. (2018), Media literacy of Ukrainians on vaccination issues. Tekhnolohiia i tekhnika drukarstva. 2018. № 2(60). pp. 41–49.

9. Chudutova, D. & Ustinov, O. (2010), «Vaccination by age, state of collective immunity and anti-vaccination campaigns: current situation in Ukraine», Ukrainskyi medychnyi chasopys [Ukrainian medical journal], vol. 5, no. 79. С. 33–36.

10. Boreiko, Y., Kulakevych, M. & Fedotova, T., (2022), «Church and the COVID-19 pandemic in Ukraine: Vaccination as a challenge», Human and Religious Studies Bulletin, vol. 19, no. 1, pp. 12–15

11. Dmytruk V. I., Zaslavska H. O. (2017), «Immunoprophylaxis of infectious diseases in children: achievements and problems. Anti-vaccine movement as a barrier factor in immunization of the population.», Аctual infectology. vol. 5, no. 4. pp. 166–171. URL: https://doi.org/10.22141/2312–413x.5.4.2017.115728

12. Keegan K. (2022), «Clarity for friends, confusion for foes: Russian vaccine propaganda in Ukraine and Serbia» Harvard Kennedy School Misinformation Review. URL: https://doi.org/10.37016/mr-2020–98.

13. Zakharchenko, O., Avramenko, R., Zakharchenko, A., Korobchuk, A., Fedushko, S., Syerov, Y. & Trach, O., (2022), «Multifaceted Nature of Social Media Content Propagating COVID-19 Vaccine Hesitancy: Ukrainian Case». Procedia Computer Science 198, pp. 682–687. URL: https://doi.org/10.1016/j.procs.2021.12.306.

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.