Ключові слова
соціальні мережі
Telegram
воєнний стан
інформаційна безпека
медіаграмотність
месенджери
новинні канали
медіатрансформація
Як цитувати
Анотація
Вступ. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило суттєві трансформації в медійному просторі країни. Традиційні медіа частково втратили свої позиції, поступившись місцем новим комунікаційним платформам, зокрема месенджерам. Особливо помітним став перехід аудиторії до платформи Telegram, яка стала провідним джерелом інформації, особливо серед молоді.
Актуальність і мета. Актуальність дослідження зумовлена стрімкою зміною медіаспоживання в умовах війни та необхідністю розуміння нових тенденцій у сфері масової комунікації. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей трансформації медіаспоживання студентської молоді та аналізі переваг і недоліків платформи Telegram як домінуючого джерела інформації в умовах воєнного стану.
Методологія. Дослідження базується на анкетуванні 414 студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Використано методи кількісного аналізу для обробки даних опитування та якісного аналізу для визначення характеристик платформи Telegram.
Результати. Дослідження виявило, що 93 % опитаних студентів отримують новини переважно із соціальних мереж, причому Telegram є беззаперечним лідером (89,6 %). При цьому лише 40,4 % респондентів довіряють соціальним мережам як джерелу інформації. Важливим є факт, що 29,8 % користувачів не знають власників жодного з інформаційних каналів, якими користуються. Визначено основні переваги Telegram (оперативність, функціональність, доступність) та недоліки (проблеми з верифікацією інформації, відсутність відповідальності, безпекові ризики).
Висновки. Дослідження підтверджує кардинальну зміну в споживанні медіаконтенту молоддю в умовах війни. Telegram став домінуючою платформою для отримання новин, витіснивши традиційні ЗМІ. Проте низький рівень довіри та значна кількість анонімних джерел створюють ризики для інформаційної безпеки. Це вимагає розробки нових підходів до медіарегулювання та підвищення медіаграмотності аудиторії.
Посилання
1. "How Non-Institutionalized News Telegram Channels of the Ukrainian Segment Function and Gain Audience. Analytical Report." Kyiv, NGO "Ukrainian Institute of Media and Communication", 2023.
2. Ghasiya, P., & Sasahara, K. (2023). Messaging Strategies of Ukraine and Russia on Telegram during the 2022 Russian invasion of Ukraine. First Monday.
3. Ptaszek, G., Yuskiv, B., & Khomych, S. (2024). War on frames: Text mining of conflict in Russian and Ukrainian news agency coverage on Telegram during the Russian invasion of Ukraine in 2022. Media, War & Conflict, 17(1), 41-61.
4. Nazaruk, T. (2022). Subscribe and follow. Telegram and responsive archiving the war in Ukraine. Sociologica, 16(2), 217-226.
5. Farbman, S. (2023). Telegram, 'milbloggers' and the Russian State. Survival. Routledge. 107-127.
6. Hurzhii, S. (2021). Modern threatening trends in the use of Telegram channels to the detriment of state interests. Information and Law, (4(39)), 162-169.
7. Katerynych, P., Dubrovskyi, R. & Kindras, I. (2023). Hate speech in journalistic discourse (based on Telegram texts). Scientific Notes of V.I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Journalism, 34(73), No. 1, 170-176.
8. Mysechko, A. (2022). The role of audiovisual component of social networks in the fight against Russian occupiers. Science, Education, Technology and Society: New Research and Perspectives, 78.
9. Hrysiuk, V., Volutsa, L. (2023). The state of military journalism under conditions of Russia's full-scale war against Ukraine. Editorial Board, 287.
10. Butyrina, M. (2020). Telegram channel as meta-media: communication features. Society and Personality in Modern Communication Discourse: Proceedings of the II All-Ukrainian Scientific-Practical Conference, 138-141.
11. Plakhta, D. (2020). Telegram as a tool for political influence and manipulation. TV and radio journalism. Issue 19. 88-94.
12. Zhuhai, V., & Kuznietsova, T. V. (2021). Features of Telegram channels as newest media tools: Ukrainian context. Scientific Notes of V.I. Vernadsky Taurida National University. Series: Philology. Journalism, 6(3), 120-125.
13. Hulai, V., & Vorobets, Yu. (2020). Telegram channels as a tool of manipulative influence on public opinion formation (on the example of Ukraine and Russia). Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka East European National University. International Relations.
14. Hrysiuk, V. P. (2023). Media Law and Information Security: Media Law and Intellectual Property Protection.
15. Mialkovska, L., Hrysiuk, V., Zhvania, L., Nykoliuk, T., Tykha, L., Sadova, L., & Yablonskyy, M. (2024). Leveraging Media and Public Relations Strategies to Advance Sustainable Development: Approaches, Frameworks, and Tactics in Modern Conditions. Journal of Natural Resources, 7(3), s253-s269.
16. Hrysiuk, V., & Efimova, M. (2025). The Popularity of Media Platforms in the Context of the Russian-Ukrainian War: Survey Results. Current Issues of Media Space: Book of Abstracts (2025). Kyiv–Viterbo. 480 p.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.