Ключові слова
медіа
криза
комунікаційні стратегії
повномасштабне вторгнення
інформаційна безпека
Як цитувати
Анотація
Вступ. У статті розглянуто проблему кризових комунікацій українських онлайн-медіа в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Наголошено, що сучасні медіа функціонують у подвійній кризі – воєнній та інформаційній, що посилює суспільну вразливість і вимагає нових підходів до комунікаційних стратегій.
Актуальність і мета. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю теоретичного осмислення ролі медіа у подоланні кризових ситуацій, протидії дезінформації та формуванні стійкості суспільства. Метою статті є аналіз теоретичних підходів до розуміння сутності кризових комунікацій у журналістиці та окреслення їхньої специфіки в українському інформаційному просторі періоду війни.
Методологія. Дослідження базується на огляді наукових праць українських і зарубіжних науковців, використано методи аналізу й синтезу для систематизації наукових підходів, метод порівняння – для виявлення відмінностей у концепціях кризових комунікацій, а також описовий метод – для репрезентації результатів.
Результати. З’ясовано, що кризові комунікації є комплексним процесом управління інформацією в умовах невизначеності, спрямованим на мінімізацію негативних наслідків кризових ситуацій та формування довіри. Українські медіа під час війни виконують ключову роль у протидії дезінформаційним кампаніям, підтримці морального духу населення й консолідації суспільства. Як інструменти кризових комунікацій розглянуто телемарафон «Єдині новини», фактчекінгові ініціативи, використання соціальних мереж та мобільних застосунків. Попри доволі високу ефективність використання зазначених практик у кризовий період, виявлено низку проблем: поверховість матеріалів, відхід від журналістських стандартів, інформаційне перевантаження аудиторії.
Висновки. Кризові комунікації в українських онлайн-медіа сьогодні виконують функцію не лише оперативного інформування, а й елементу стратегічної оборони, спрямованої на захист національних інтересів і протидію інформаційній агресії. Вони є частиною ширшої системи національної безпеки, а отже – вимагають системного підходу, координації дій медіа, держави та експертного середовища.
Посилання
1. Baranetska, A. D. (2021). Information and communication management: crisis practices. Vcheni zapysky TNU imeni V. I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Zhurnalistyka. [Scientific Notes of the V. I. Vernadsky TNU. Series: Philology. Journalism]. vol. 32 (71), no 6, p. 3. pp. 112–119.
2. Bezuglova, V. D. (2022). The place and role of virtual social networks in performing crisis communications: analysis of social practices. Habitus. vol. 41. pp. 38-46. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/habit_2022_41_8.
3. Bezuglova, V. D. (2025) Social media as a tool for communication with the public in crisis situations. Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in the specialty 054 Sociology. Kryvyi Rih State Pedagogical University. Kryvyi Rih. 292 с.
4. Bezuglova, V. (2023). Social media as an element of crisis communication in the context of a pandemic and full-scale war. Informatsiine suspilstvo i Pryroda u fokusi sotsiolohichnoi analityky. [Information society and Nature in the focus of sociological analytics: collective monograph] / edited by A. Lobanova, L. Kalashnikova, I. Grabovets. Kyiv. pp. 173–213.
5. Haiovych, H., Shykhnenko, K., Arekhteichuk, O. (2023). Crisis communication: foreignexperience and realities of ukraine. Naukovyi visnyk: Derzhavne upravlinnia [Scientific Bulletin: State Administration]. no. 2 (14). pp. 134–161.
6. Grabovets, I., Chernous, L. (2023). Communicative strategies of the media during the war: changing styles and goals. Informatsiine suspilstvo i Pryroda u fokusi sotsiolohichnoi analityky. [Information society and Nature in the focus of sociological analysis: collective monograph] / edited by A. Lobanova, L. Kalashnikova, I. Grabovets. Kyiv. pp. 129–151.
7. Husak, O. (2021). Crisis information management of the organization: theoretical aspects. Osvita rehionu. [Regional education]. no. 4. URL: https://social-science.uu.edu.ua/article/676.
8. Dzyana, G. Dzyaniy, R. (2022). Communication management in crisis situations. Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava. [Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, and Law]. Dnipro. no. 2. pp. 13–21. https://chasopys-ppp.dp.ua/index.php/chasopys/article/view/184/161
9. Informing the population in crisis conditions. Involving community residents in reconstruction processes: a manual for local governments / experts of the PROSTO project "Supporting the availability of services in Ukraine". (2023). 156 p. URL: https://decentralization.ua/uploads/library/file/901/PROSTO_Manual_Informing_residents_in_a_crisis_book_web_16112023.pdf
10. Kalashnikova, L. V., Chernous, L. S., Bezuhlova, V. D. (2024). Mobile applications as a tool for crisis communications: effectiveness of use in war conditions. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii. [Current problems of philosophy and sociology]. pp. 127-134. http://apfs.nuoua.od.ua/archive/48_2024/22.pdf
11. Kovalova ,T., Tokar, Y., Koloduch, Y. (2024). Counteraction information threatsin the context of the russian-ukrainian war: the role of the PA «Detector media». Obrii drukarstva. [Horizons of printing]. no 1 (15). pp. 162–174.
12. Konyk, D. (2020). Community trust: crisis communications of local government bodies: practical manual. Kyiv. 70 p.
13. Coleman, A. (2023). Crisis communication strategies: how to prepare in advance, respond effectively and recover in full / rans. from English. O. Tatarenko. Kharkiv: Publishing House "Fabula". 200 p.
14. Litvinchuk, I. S. (2024). The effectiveness of communication in the media during a crisis. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. [Scientific Notes of the V. I. Vernadsky TNU. Series: Philology. Journalism]. vol. 35 (74), no. 1. p. 2. pp. 148–152.
15. Myroshnychenko, A. (2023). Crisis Environmental Communications in Wartime (The Kakhovka Hydro-Power Plant Case). Grani. vol. 26, no. 5. pp. 132–142.
16. Moisiiakha, A. (2023). The utilization of social media in strategic communications aimed at ensuring the national security of Ukraine. Publichne uriaduvannia. [Public Governance]. no. 3 (36). pp. 53-59.
17. Mudrak, L. (2020). Communication and crisis. How communities can face challenges and act successfully during a crisis: a manual. Kyiv. 57 p. DOI: http://surl.li/nzyxb
18. Osypova, E. (2024). Crisis communications in public administration. Aktualni problemy menedzhmentu ta publichnoho upravlinnia v umovakh viiny ta pisliavoiennoi vidbudovy Ukrainy. [Current problems of management and public administration in the conditions of war and post-war reconstruction of Ukraine: materials of the All-Ukrainian scientific-practical conference with international participation]. Kyiv: Higher Educational Institution "Kyiv University of Market Relations". pp. 58–60.
19. Plakhova, O. (2022). Crisis сommunication in social work during the war. SOCIOPROSTIR: the interdisciplinary online collection of scientific works on sociology and social work. (12), 33-39.
20. Pryshliak, Ya. B. (2023) Change in the demand of the mass media audience during the unfolding of long-term crisis periods. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. [Scientific Notes of the V. I. Vernadsky TNU. Series: Philology]. Journalism. vol. 34 (73), no. 3. pp. 319 – 325.
21. Snytko, O. S. (2023). Сrisis communications in the information space of wartime ukraine. Aktualni problemy ukrainskoi linhvistyky: teoriia i praktyka. [Current Problems of Ukrainian Linguistics: Theory and Practice], vol. XLVI. pp. 18–48.
22. Snytko, O. S., Hrechka, S. O. "Battle of narratives" in ukraine's modern media space. Aktualni problemy ukrainskoi linhvistyky: teoriia i praktyka. [Current Problems of Ukrainian Linguistics: Theory and Practice], vol. XLIV. pp. С. 86–117.
23. Coombs, W. T. (2016). Impact of Past Crises on Current Crisis Communication: Insights From Situational Crisis Communication. Sage Journ. vol. 41, іss. 3. DOI: http://surl.li/nzzor
24. Coombs, W. T. (2010). Parameters for crisis communication. The handbook of crisis communication. Oxford, UK. pp. 17–53. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/9781444314885.ch1
25. Coombs, W. T. (2015). The value of communication during a crisis: insights from strategic communication research. Business horizons. vol. 58, no. 2. Pp. 141–148. URL: https://doi.org/10.1016/j.bushor.2014.10.003
26. Coombs, W. T. (2024). Media and Crisis Communication. Taylor & Francis,.
27. Coombs, W. T., & Tachkova, E. R. (2023). Crisis communication theory. Public relations theory III: In the age of publics. pp. 11–18.
28. Kent, M. L., & Taylor, M. (2002). Toward a dialogic theory of public relations. Public relations review, 28(1), 21–37.
29. Shulska, N., Kostusiak, N., Bukina, N., Kyryliuk, O., Zinchuk, R., Afanasieva, O., Levchenko, T., Sadivnychyi, V., Baranova S., Medvid O. (2024). Peculiarities of “Unified News” Television Broadcasting: (Non)Adherence to Professional Standards, Language and Ethical Norms. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research. vol. 14, iss. 1, Spec. issue XL. pp. 82–88. URL : https://www.magnanimitas.cz/ADALTA/140140/papers/A_14.pdf
30. Szondi, G. and Surowiec, P. (2016), “Crisis communication research in eastern Europe: the cases ofPoland and Hungary”, The Handbook of International Crisis Communication Research, Wiley-Blackwell, Hoboken, NJ, pp. 384-339.
31. Toma, Mădălina-Maria. (2023). Crisis communication through social media in times of war. A content analysis. International Journal of Social and Educational Innovation (IJSEIro). vol. 10, Issue 20. pp. 160–172.
32. Ulmer, R. R., & Sellnow, T. L. (2002). Crisis management and the discourse of renewal: Understanding the potential for positive outcomes of crisis. Public Relations Review. 28(4). pp. 361–365.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.