Ключові слова
етичні норми
мас-медіа
гендерна рівність
Як цитувати
Анотація
Вступ. Моніторинг та аналіз повідомлень медіа стосовно насильства щодо жінок дає змогу зробити висновок про зростання інтересу медіа до висвітлення цієї проблеми та розкриття різних аспектів і форм гендернозумовленого насильства.
Актуальність і мета. Одним із основних обов’язків українських медіа в період російсько-української війни є осмислення проблем, що потребують постійної уваги та нагального розв’язання, а саме – захист вразливих і маргіналізованих груп суспільства. У статті узагальнено результати попередніх досліджень, спрямованих на вивчення різних аспектів психологічного та сексуального насильства щодо жінок, і окреслено основні рекомендації дотримання етичних норм під час висвітлення у медіа травмувальної події.
Методологія. Робота є дослідженням, що аналізує та синтезує наявний масив літератури, виявляючи, заперечуючи та розвиваючи складові частини теорії за допомогою вивчення попередніх робіт, тобто вона є оглядовою статтею. У роботі використано інтегративний підхід. Цей тип огляду часто вимагає більш творчого підходу до збору даних, оскільки мета зазвичай полягає не в тому, щоб охопити всі статті, будь-коли опубліковані на вказану тему, а в тому, щоб синтезувати погляди та ідеї з різних галузей або дослідницьких традицій.
Результати. Констатовано, що висвітлення у медіа насильства щодо жінок впливає на суспільне розуміння гендерного насильства, а також на соціальну конструкцію «жертви» й «злочинця». Наголошено, що медіа, як і раніше, часто пишуть про гендерне насильство як про особисту, а не суспільну проблему, роблячи акцент на сенсаційних елементах самого вчинку. Крім того, присутність сексистських стереотипів у засобах масової інформації перешкоджає досягненню реальної гендерної рівності у країні.
Висновки. Для того, щоб під час висвітлення травми зробити професійний репортаж, мати змогу змінити ситуацію і дати оцінку власних здобутків та користі, яку людина приносить суспільству, журналісти мають керуватися етичними нормами. Під час висвітлення різних аспектів психологічного та сексуального насильства щодо жінок слід особливу увагу звернути на ухвалення рішення щодо вибору джерел інформації, структури повідомлення та змісту наданої інформації, риторики та візуального оформлення тексту, а також вибір контексту повідомлення.
Посилання
1. Gligorijević, J., Pavlović, S., Cvetičanin, H.K. (2021). Guidelines on Media Reporting on Violence against Women. United Nations Development Programme. Available at: https://www.undp.org/sites/g/files/zskgke326/files/migration/rs/Guidelines_WEB-VERSION-ENG.pdf
2. Hong, M. (2024). The impact of social media in child sexual abuse. Journal of Paediatrics and Child Health, 60, 476–478. https://doi.org/10.1111/jpc.16638
3. Ali, S. & Youssef, E. & Qamar, A. (2020). Analyzing the News Media Practices Concerning Sexual Exploitation of Women. Multicultural Education, 6. 10.5281/zenodo.4251870
4. Khraban, T.Ie., Samoilenko, K.O. (2023). Vysvitlennia obraziv viiskovosluzhbovyts v ukrainskykh media v period rosiisko-ukrainskoi viiny. Ukrainskyi sotsium, 2(85), 145–167. https://doi.org/10.15407/socium2023.02.145
5. Analysis of Media Reporting and the Effects of Media Reporting on Gender-Based Violence against Women and Girls in Family and Partner Relationships (2023). Podgorica, Montenegro: DeFacto Consultancy. Available at: https://www.osce.org/files/f/documents/f/6/558498.pdf
6. Post, C., Sarala, R., Gatrell, C., & Prescott, J. (2020). Advancing Theory with Review Articles. Journal of Management Studies, 57(2), 351–376. https://doi.org/10.1111/joms.12549
7. Winchester, C.L., Salji, M. (2016). Writing a literature review. Journal of Clinical Urology, 9(5), 308–312. https://doi.org/10.1177/2051415816650133
8. Khraban, T. (2024). Rekomendatsii shchodo yakisnoho vysvitlennia problem neperervnoi osvity. Neperervna profesiina osvita: teoriia i praktyka, 80(3), 57–66. https://doi.org/10.28925/2412-0774.2024.3.5
9. Siefkes-Andrew, A. J., & Alexopoulos, C. (2019). Framing blame in sexual assault: An analysis of attribution in news stories about sexual assault on college campuses. Violence against Women, 25(6), 743–762. https://doi.org/10.1177/1077801218801111
10. Aroustamian, C. (2020). Time's up: Recognising sexual violence as a public policy issue: A qualitative content analysis of sexual violence cases and the media. Aggression and Violent Behavior, 50, Article 101341. https://doi.org/10.1016/j.avb.2019.101341
11. Mardorossian, C. M. (2014). Framing the rape victim: Gender and agency reconsidered. New Brunswick, New Jersey : Rutgers University Press.
12. Pollino, M. A. (2020). (Mis) Representations of sexual violence: the Brett Kavanaugh and Christine Blasey Ford testimonies. Critical Studies in Media Communication, 37(1), 71-84. https://doi.org/10.1080/15295036.2019.1694161
13. Khraban, T. (2021). Psycholinguistics Approach to Study of Female Stereotypes in the Armed Forces of Ukraine. American Journal of Applied Psychology, 10, 40. https://doi.org/10.11648/j.ajap.20211002.12
14. Khraban T. Ye. (2018). Obraz ukrainky v internet-memakh. Molodyi vchenyi, 8(2), 333–339. Available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/molv_2018_8%282%29__25
15. Santoniccolo, F., Trombetta, T., Paradiso, M. N., & Rollè, L. (2023). Gender and Media Representations: A Review of the Literature on Gender Stereotypes, Objectification and Sexualization. International journal of environmental research and public health, 20(10), 5770. https://doi.org/10.3390/ijerph20105770
16. von Sikorski, C., & Saumer, M. (2020). Sexual Harassment in Politics. News about Victims’ Delayed Sexual Harassment Accusations and Effects on Victim Blaming: A Mediation Model. Mass Communication and Society, 24(2), 259–287. https://doi.org/10.1080/15205436.2020.1769136
17. Alhumaid, K. (2019). Feminist perspectives on education and pedagogy: A meta-synthetic insight into the thought of four American philosophers. Academic Journal of Interdisciplinary Studies, 8(3), 31–44. https://doi.org/10.36941/ajis-2019-0003
18. Sparks, B. A (2022). Snapshot of Image-Based Sexual Abuse (IBSA): Narrating a Way Forward. Sexuality Research and Social Policy, 19, 689–704. https://doi.org/10.1007/s13178-021-00585-8
19. Taha, J. (2021). The Impact of the Media Coverage of Sexual Violence on its Victims/Survivors [Master's Thesis, the American University in Cairo]. AUC Knowledge Fountain. Available at: https://fount.aucegypt.edu/etds/1623
20. Sutherland, G., Easteal, P., Holland, K. et al. (2019). Mediated representations of violence against women in the mainstream news in Australia. BMC Public Health, 19, 502. https://doi.org/10.1186/s12889-019-6793-2
21. Monteiro, R., Grangeia, H., & Santos, A. (2024). Technology-Facilitated Sexual Violence: Victimization and Risk Factors. Social Sciences, 13(7), 372. https://doi.org/10.3390/socsci13070372
22. Delker, B. C. (2022). Interpersonal violence in context: A call to consider cultural stigma in theory and research on the psychology of trauma. In K. C. McLean (Ed.), Cultural methods in psychology: Describing and transforming cultures (pp. 356–386). Oxford University Press. https://doi.org/10.1093/oso/9780190095949.003.0012
23. Strauss Swanson, C., & Szymanski, D. M. (2020). From pain to power: An exploration of activism, the #Metoo movement, and healing from sexual assault trauma. Journal of Counseling Psychology, 67(6), 653–668. https://doi.org/10.1037/cou0000429
24. Lindgren, E., Lindholm, T., Vliegenthart, R., Boomgaarden, H. G., Damstra, A., Strömbäck, J., & Tsfati, Y. (2024). Trusting the Facts: The Role of Framing, News Media as a (Trusted) Source, and Opinion Resonance for Perceived Truth in Statistical Statements. Journalism & Mass Communication Quarterly, 101(4), 981–1004. https://doi.org/10.1177/10776990221117117
25. Rafiee, A., Spooren, W., & Sanders, J. (2021). Framing similar issues differently: a comparative analysis of Dutch and Iranian news texts. Journal of Multicultural Discourses, 16(4), 334–349. https://doi.org/10.1080/17447143.2021.2009486
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.