Ключові слова
журналістика
Україна
війна
освіта
кризи
OSINT
штучний інтелект
технології
Як цитувати
Анотація
Вступ. У статті проаналізовано виклики та нові компетентності, яких потребують журналісти, що висвітлюють війну в Україні з 2022 року, акцентовано увагу на роль цифрових технологій, інструментів OSINT (розвідки на основі відкритих джерел) та генеративного штучного інтелекту.
Актуальність дослідження. В умовах повномасштабної війни українські медіа зіткнулися з необхідністю не лише забезпечувати суспільство достовірною інформацією та протидіяти дезінформації, а й оперативно адаптовуватися до нових загроз – пропаганда, фейкові новини та діпфейки.
Методологія. Дослідження ґрунтується на аналізі кейсів діяльності українських журналістів, застосуванні цифрових інструментів верифікації, а також на огляді наукової літератури та медіаматеріалів за 2022–2025 роки. Для визначення каталогу найважливіших інструментів і компетентностей, необхідних у роботі журналіста в умовах війни, використано розширені техніки пошуку та аналітичні інструменти PinPoint і Notebook LM.
Результати. Отримані результати свідчать, що ключовими навичками є робота з відкритими джерелами, аналіз даних, фактчекінг та володіння інструментами штучного інтелекту – із дотриманням принципів етики та інформаційної безпеки.
Висновки. Досвід українських медіа підкреслює необхідність безперервної освіти журналістів у сфері новітніх технологій і розвитку стійкості до інформаційного та психологічного тиску з боку противника. У статті сформульовано рекомендації для журналістської освіти, зокрема – щодо розроблення каталогу цифрових інструментів і компетентностей, які дадуть змогу медіа зберігати стандарти достовірності та надійності під час криз.
Посилання
1. Ivkova, V., and Opirskyi, I. (2025). OSINT-tekhnolohii yak zahroza kiberbezpetsi derzhavy [OSINT technologies as a threat to state cybersecurity]. Kiberbezpeka: osvita, nauka, tekhnika, 3(27), 165–179. DOI: https://doi.org/10.28925/2663-4023.2025.27.749.
2. Kopotun, I., Koropatnik, I., and Mykytiuk, M. (2024). Viiskova zhurnalistyka. Ukrainskyi aspekt. Stanovlennia ukrainskoi viiskovoi zhurnalistyky [Military journalism. The Ukrainian aspect. Formation of Ukrainian military journalism]. Kyiv: [b. v.]. ISBN 978-611-0129-28-2.
3. Likhtanska, A. P., and Mykhailov, V. O. (2024). Vykorystannia OSINT v kryminalnomu pravi Ukrainy [The use of OSINT in the criminal law of Ukraine]. DICTUM FACTUM, 1(15), 105–111. DOI: https://doi.org/10.32703/2663-6352/2024-1-15-105-111.
4. Maliienko, A., Yakovets, A., and Bondar, Yu. (2022). Zhurnalisty na viini. Dokumentalni doslidzhennia, khronikalnyi litopys, analityka [Journalists at war: Documentary studies, chronicle, analytics]. Kharkiv: [b. v.]. ISBN 978-617-551-122-0.
5. Maliienko, A., Yakovets, A., and Bondar, Yu. (2023). Ukraina. Zhurnalisty na peredovii. Zbirka narysiv i statei [Ukraine. Journalists on the frontline: A collection of essays and articles]. Kyiv: [b. v.]. ISBN 978-617-8259-28-0.
6. Toma, M. H., and Vasylova, O. V. (2025). Instrumenty OSINT: fiksatsiia voiennykh zlochyniv v Ukraini [OSINT tools: recording war crimes in Ukraine]. Zhurnal polityky, prava ta sotsialnykh aktualnykh pytan, 2, 905–909. DOI: https://doi.org/10.24144/2788-6018.2025.02.134.
7. Yarovyi, T. S. (2019). OSINT yak perspektyvnyi instrument kontroliu za lobistskoiu diialnistiu v konteksti derzhavnoi bezpeky [OSINT as a promising tool for monitoring lobbying activities in the context of state security]. Ekspert: paradyhmy yurydychnykh nauk i derzhavnoho upravlinnia, 4(6), 201–208. DOI: https://doi.org/10.32689/2617-9660-2019-4(6)-201-208.
8. A Handbook for Journalism Educators. Reporting on Artificial Intelligence / Ed. by M. Jaakkola. (2023). Paris: UNESCO, pp. 27–36. ISBN 978-92-3-100592-3. DOI: https://doi.org/10.58338/HSMK8605.
9. Berkeley Protocol on Digital Open Source Investigations: A Practical Guide on the Effective Use of Digital Open Source Information in Investigating Violations of International Criminal, Human Rights and Humanitarian Law. (2022). Retrieved from https://www.ohchr.org/en/publications/policy-and-methodological-publications/berkeley-protocol-digital-open-source (Accessed: 5 November 2025).
10. Block, L. (2023). The long history of OSINT. Journal of Intelligence History, 23(2), 95–109. DOI: https://doi.org/10.1080/16161262.2023.2224091.
11. Dierickx, L., and Lindén, C. (2024). Screens as battlefields: Fact-checkers’ multidimensional challenges in debunking Russian-Ukrainian war propaganda. Media and Communication, 12, Article 8668. DOI: https://doi.org/10.17645/mac.8668.
12. García-Marín, D., and Salvat-Martinrey, G. (2023). Desinformación y guerra. Verificación de las imágenes falsas sobre el conflicto ruso-ucraniano. ICONO 14. Revista Científica de Comunicación y Tecnologías Emergentes, 21(1). DOI: https://doi.org/10.7195/ri14.v21i1.1943.
13. Ghioni, R., Taddeo, M., and Floridi, L. (2024). Open source intelligence and AI: a systematic review of the GELSI literature. AI & Society, 39, 1827–1842. DOI: https://doi.org/10.1007/s00146-023-01628-x.
14. Hwang, Y.-W., Lee, I.-Y., Kim, H., Lee, H., and Kim, D. (2022). Current status and security trend of OSINT. Wireless Communications and Mobile Computing, Article ID 1290129, 14 p. DOI: https://doi.org/10.1155/2022/1290129.
15. Khan, S. A., Dierickx, L., Furuly, J.-G., Vold, H. B., Tahseen, R., Linden, C.-G., and Dang-Nguyen, D.-T. (2025). Debunking war information disorder: A case study in assessing the use of multimedia verification tools. Journal of the Association for Information Science and Technology, 76(5), 752–769. DOI: https://doi.org/10.1002/asi.24970.
16. Magallón-Rosa, R., Fernández-Castrillo, C., and Garriga, M. (2023). Fact-checking in war: Types of hoaxes and trends from a year of disinformation in the Russo-Ukrainian war. Profesional de la información, 32(5), e320520. DOI: https://doi.org/10.3145/epi.2023.sep.20.
17. Morejón-Llamas, N., Martín-Ramallal, P., and Micaletto-Belda, J.-P. (2022). Twitter content curation as an antidote to hybrid warfare during Russia’s invasion of Ukraine. Profesional de la información, 31(3), e310308. DOI: https://doi.org/10.3145/epi.2022.may.08.
18. Nissen, I. A., Walter, J. G., Charquero-Ballester, M., and Bechmann, A. (2022). Digital infrastructures of COVID-19 misinformation: A new conceptual and analytical perspective on fact-checking. Digital Journalism. Retrieved from https://www.tandfonline.com/journals/rdij20 (Accessed: 5 November 2025).
19. Zecchinon, P., and Standaert, O. (2025). The war in Ukraine through the prism of visual disinformation and the limits of specialized fact-checking: A case study at Le Monde. Digital Journalism, 13(1), 61–79. DOI: https://doi.org/10.1080/21670811.2024.2332609.
20. Schapals, A. K., and Bruns, A. (2022). Media and Communication, 10(3), 5–16. DOI: https://doi.org/10.17645/mac.v10i3.5401.
21. Wohlin, C. (2014). Guidelines for snowballing in systematic literature studies and a replication in software engineering. In Proceedings of the 18th International Conference on Evaluation and Assessment in Software Engineering (EASE ’14). New York: Association for Computing Machinery, Article 38, pp. 1–10. DOI: https://doi.org/10.1145/2601248.2601268.
Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.